- •Розділ 5 захист повітряного басейну при спалюванні палива
- •5.1 Утворення оксидів азоту при горінні
- •5.2 Методи зниження утворення nОх
- •5.2.1 Рециркуляція продуктів згорання
- •5.2.2 Подача вологи у зону горіння
- •5.2.3 Двохстадійне спалювання
- •5.3 Пальники з пониженим виходом nОх
- •5.3.1 Пальники рм з підвищеним виходом nОх
- •5.3.3 Пальниковий пристрій східчастого спалювання
- •5.3.2 Пальникові пристрої з розділенням потоків вторинного повітря
- •5.4 Зменшення викидів nОх шляхом очищення димових газів
5.3.2 Пальникові пристрої з розділенням потоків вторинного повітря
Якщо при горінні вугільного пилу організувати більш пізнє підведення вторинного повітря до аеросуміші на початковій дільниці факелу, то це призведе до затягування процесів перемішування палива з повітрям і активного вигорання суміші.
У результаті такого нестехіометричного спалювання палива відбувається зниження утворення паливних і термічних оксидів азоту.
Зазначені умови реалізуються у двопотокових (по вторинному повітрю) вихрових пальниках (рисунок 34). У каналі аеросуміші такого пальника встановлений нерухомий лопатковий апарат. Вторинне повітря подається по двох коаксіальних каналах з рівними витратами. Внутрішній канал обладнаний нерухомим лопатковим апаратом й індивідуальним шибером для регулювання витрати повітря, а зовнішній канал - регулюється тангенціальним завихрювачем.
Швидкість вторинного повітря у внутрішньому коаксіальному каналі встановлюється рівній швидкості аеросуміші для зменшення інтенсивності турбулентного обміну.
1 — канал для подачі центрального повітря при роботі на мазуті; 2 — мазутна форсунка; 5, 6 — кільцеві канали первинного (I) та вторинного (II) повітря; 8 — обмурівка; 9 — елемент кріплення пальника; 10 — аксіальний апарат, що закручує; 12 — відбійна плита
Рисунок 34 — Конструктивна схема вихрового пальника з двома каналами по вторинному повітрю
Реалізація зазначеного методу на котлі з тангенціальною топкою полягає в установці пальників з різним напрямком (у горизонтальній площини) потоків аеросуміші й вторинного повітря. Все вторинне повітря ділиться на дві частини. Менша частина (20-40 %) розташовується в нижній частині прямоточного пальника й направляється разом з потоком аеросуміші по дотичній до уявлюваної окружності в центрі топки. Частина, вторинного повітря (60-80 %), що залишилася, розташована в середній і верхній частинах пальника, направляється по дотичній до уявлюваного в центрі топки окружності більшого діаметру. Утворення оксидів азоту знижується на 33 – 40 %.
5.3.3 Пальниковий пристрій східчастого спалювання
Метод полягає у розділенні повітря на вторинне і третинне. Вторинне повітря у кількості, яке необхідне для стабільного спалювання і горіння, разом з аеросумішшю подається через основні пальники. На виході з пальника встановлюється зона горіння, збагачена паливом. Останнє (третинне) повітря через спеціальні сопла подається далі по факелу за ядром горіння. При цьому забезпечується повне вигорання палива без утворення у екранів топки зон з відновлюваним середовищем і досягається суттєве зниження утворення NОх.
Прямотокові і вихрові пальники східцевого спалювання рекомендується застосовувати на котлах, які обладнані пилосистемами з прямим вдуванням.
На рисунку 35 представлений вихровий пальник східцевого спалювання для котла енергоблоку 707 МВт.
Рисунок 35 — Пальник східцевого спалювання
Аеросуміш подається по
центральному кільцевому каналу. Повітря
для горіння поділяється на вторинне,
яке подається через зовнішній кільцевий
канал, і третинний, який подається в
топку через чотири сопла, розміщенні
на периферії пальника. У каналі вторинного
повітря установлений аксіальний
лопатковий завихрювач з регульованою
круткою. Струмені третинного повітря
володіють достатнім імпульсом і на
деякій відстані від пальника перемішуються
з основним факелом. Затягування вигорання
вугільного пилу не спостерігалося. У
відповідності до експериментальних
даних, при спалюванні вугілля з вмістом
утворення оксидів азоту при номінальному
навантаженні і
знизилося на 40 % у порівнянні з вихідною
концентрацією NОх,
яка дорівнює 1,1 г/м3.
Пальники східцевого спалювання можна застосовувати на котлах практично будь-якої видатності.
