15. Матеріальна відповідальність: поняття і особливості.

Матеріальна відповідальність працівників — це один із видів юридичної відповідальності, що виражається в зобо­в'язанні працівників покрити цілком або частково матеріаль­ний збиток, завданий з їхньої провини.

Найбільш суттєвими умовами матеріальної відповідаль­ності працівника є:

— перебування працівника в трудових відносинах із під­приємством, установою, організацією, якій було заподіяно збитку;

— визначення розміру матеріальної відповідальності пра­цівника;

— наявність провини працівника.

Відповідно до ст. 133 КЗпП України обмежену матеріальну відповідальність несуть:

1. працівники — за псування або знищення через не­дбалість матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих підприємством, установою, ор­ганізацією працівнику в користування;

2. керівники підприємств, установ, організацій, їхні за­ступники, а також керівники структурних підрозділів на під­приємствах, в установах, організаціях і їхні заступники, якщо збиток завдано зайвими грошовими виплатами, непра­вильною організацією обліку та збереження матеріальних або грошових цінностей, невжиттям необхідних заходів для за­побігання простоям, випуску неякісної продукції, розкрадан­ню й псуванню матеріальних або грошових цінностей.

Керівники підприємств несуть відповідальність або разом із працівниками, які завдали збитку, або самі, але за умови, що мова йде про прямий дійсний збиток і його не може бути відшкодовано безпосередніми винуватцями.

Працівники несуть матеріальну відповідальність у повно­му розмірі збитку, завданого з їхньої провини підприємству, установі, організації, якщо:

— між працівником і підприємством, установою, організа­цією відповідно до ст. 135 КЗпП України укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілісності майна й інших цінностей, переданих йому для збереження або з іншою ме­тою;

— майно або інші цінності було отримано працівником під звіт за одноразовим дорученням або за іншими разовими до­кументами;

— збитку завдано діями працівника, що мають ознаки дій, переслідуваних у карному порядку;

— збитку завдано працівником, який перебував у нетвере­зому стані;

— збитку завдано недостачею, навмисним знищенням або псуванням матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), в тому числі при виготовленні їх, а також інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу й інших пред­метів, виданих підприємством, установою, організацією пра­цівникові в користування;

— відповідно до законодавства на працівника покладено повну матеріальну відповідальність за збиток, завданий під­приємству, установі, організації при виконанні трудових обов'язків (ст. 134 КЗпП України);

— посадова особа винна в незаконному звільненні або пе­реведенні працівника на іншу роботу (ст. 134, 237 КЗпП України).