1.2. Ціноутворення як основний фактор формування доходів від страхової діяльності
Одним із важливих і одночасно складних питань в страхуванні є ціноутворення. Страхова компанія, здійснюючи свою діяльність, розраховує на певний дохід. Основою формування доходу від страхової діяльності страховика є плата за страхові послуги, що надає компанія.
Одним із факторів впливу на розмір страхових премій (внесків, платежів) страхових компаній є ціна страхового продукту. Ціна страхової послуги відіграє вагому роль в формуванні доходу від операційної діяльності страхової компанії. Тому розгляд особливостей формування ціни на страховий продукт, розкриття та вирішення проблемних питань ціноутворення в страхуванні є важливим етапом в дослідженні особливостей управління формуванням доходу від страхової діяльності компаній.
Існують різні трактування поняття ціни. В. Федоренко дає наступне трактування: ціна – це грошове вираження вартості предмета, об'єкта, товару, тобто кількість грошових одиниць, що характеризує вартість. При цьому вважається, що вартість визначається суспільно необхідними затратами праці на виробництво і реалізацію цього товару [148, С. 156].
Більш ширше, на нашу думку, визначення «ціни» пропонує І.Бойчик, а саме: «Ціна – це грошовий вираз товару; кількість грошей, що сплачується або одержується за одиницю товару або послуг; одночасно ціна відображає його споживчі властивості, купівельну спроможність грошової одиниці, силу конкуренції та ін.»[ 11, С. 472]
К. Базилевич в підручнику «Економічна теорія: Політекономія» пропонує наступне поняття ціни: «Ціна –найважливіший чинник, що визначає обсяг попиту» [41, С. 213].
М. Гузик в підручнику «Основи економічної теорії» зазначає, що «ціна є категорією ринкової економіки і господарського механізму… Відповідно до марксистської економічної теорії ціна є грошовим виразом вартості товару» [113, С. 162]. Аналогічне до марксистського тлумачення ціни пропонує авторський колектив під керівництвом С. Мочерного [42, С. 216]
З розвитком ринкових відносин змінюється значення ціни в економічних процесах. В ринковому господарстві ціні належить виняткова роль. Ціна, яку встановлює власник товару, проходить перевірку на ринку, де вплив ринкових факторів визначає її остаточний рівень (на відміну від планово-директивної економіки, за якої ціни встановлювали в централізованому порядку). Від рівня ціни значною мірою залежать фінансові результати діяльності підприємства. Для прийняття рішень щодо формування ціни на товар чи послугу підприємству необхідно мати інформацію про попит на цей товар.
Є. Рясних виділяє наступні етапи встановлення ціни (Рис. 1.9) [ 130, С.129].
Рис. 1.9 Етапи встановлення ціни на товар
Спробуємо розглянути сутність кожного з етапів встановлення ціни стосовно страхового продукту.
Визначення стратегічної мети компанії. Є. Рясних розкриває сутність стратегічної мети: «Стратегічна мета фірми - формулювання маркетингових завдань, що допомагають визначити, досягненню яких цілей повинен сприяти обраний ціновий механізм» [130, С.129]. Страхова компанія визначає, з якими намірами вона виходять на ринок, визначаючи стратегію діяльності.
Вырезано.
Для заказа доставки полной версии работы
воспользуйтесь поиском на сайте www.mydisser.com
кліматичні умови (у курортній зоні пізньої весни, влітку та ранньої осені зростає попит на купальні костюми, екскурсійні послуги тощо) [41, С. 213].
Зменшення впливу одного чи декількох факторів веде до зменшення попиту, і навпаки – зростання впливу даних факторів веде до збільшення попиту (рис. 1.10) [81, C. 268]. Діє закон попиту: обсяг продажу товару перебуває в оберненій залежності від його ціни.
Крива попиту показує певний зв’язок між цінами та кількістю товарів або послуг, які можна придбати за встановленими цінами. Також не менш важливу роль в формуванні ціни відіграє пропозиція. Під пропозицією розуміється певна кількість товару, яка може бути запропонована покупцеві за відповідну ціну. Залежність в даному випадку є прямо пропорційна (рис. 1.11) [81, C. 274]. Прямий зв’язок між пропозицією та ціною називається законом пропозиції.
Рис. 1.10 Зміни сукупного попиту
Рис. 1.11 Зміни сукупної пропозиції
Ціна, при якій попит дорівнює пропозиції називається ціною рівноваги або ринковою точкою рівноваги.
В страхуванні під товаром розуміється певна страхова послуга за конкретним видом страхового договору (страховий продукт).
Ціна страхової послуги, як і будь-яка ринкова ціна, змінюється під впливом попиту та пропозиції. Нижня границя ціни визначається рівністю між страховими преміями та виплатами страхового відшкодування та страхових сум згідно договору страхування, витрат страхової компанії за певний період (в основному за рік – основна частина страхових договорів ризикових видів страхування укладається на рік) або за тарифний період - період часу, протягом якого проводились статистичні спостереження для оцінки ймовірності настання страхової події. За такого рівня ціни страхова компанія не може отримати прибутку за страховими операціями.
Оцінка споживчих властивостей. Кожному споживачеві досить складно розлучатись із заробленими коштами. При розрахунку ціни на окремий вид страхування важливим є врахування «андерайтерських факторів» - дослідження та врахування фінансових можливостей страхувальників в Україні, психологічних факторів.
Врахування ринкової конкуренції. Станом на кінець ІІІ кварталу 2007 року в Україні зареєстровано 442 страхових компаній (рис. 1.12).
Рис. 1.12 Загальна кількість страхових компаній на українському страховому ринку в 2003- 9 міс. 2007 рр.
По добровільному страхуванню страхові компанії встановлюють власну ціну страхового продукту. При визначенні ціни страхового продукту, затвердженні тарифної політики компанії страховики враховують і ціни за відповідними страховими продуктами по добровільному страхуванню, умови договорів за окремими видами страхування своїх конкурентів Проаналізувавши статистичні дані, конкурентний ринок -.
Актуальним для страховиків є також вплив оподаткування доходу від основної діяльності. Ліга страхових організацій України (ЛСОУ) наголошує на збереженні діючої системи оподаткування діяльності страхових компаній, вважаючи неможливим перехід до загальної системи оподаткування. Зміни в системі оподаткування призведуть до зростання ціни на ті страхові продукти, за якими прогнозується збільшення відсотку податку.
Питання формування ціни на страховий продукт є актуальним, оскільки страховий ринок характеризується постійними змінами, враховуючи які необхідно проводити корективи в системі ціноутворення.
Досліджуючи питання ціноутворення в страхуванні необхідно розглянути основні економічні поняття, що розкривають основну сутність формування ціни страхового продукту.
Страхова послуга має свою споживчу вартість та ціну. Основною суттю споживчої вартості є забезпечення страхового захисту. При настанні страхової події цей страховий захист переходить у форму страхової виплати, покриття збитків потерпілого згідно договору страхування. Ціна страхової послуги виражається в страховому внеску або страховому тарифі.
Платою за надання страхової послуги є страхова премія. Термін „страхова премія” є загальноприйнятим в міжнародній практиці. Але в Україні також вживаються терміни „страховий платіж”, „страховий внесок”. Страхова премія визначається за формулою:
Тобто страхова премія залежить від суми, на яку укладається договір страхування (страхової суми), та ставки страхової премії (страхового тарифу).
Рівень страхових тарифів, розмір страхової суми, особливості їх визначення безпосередньо впливають на ціну страхової послуги (тобто на страхову премію). Згідно Закону України „Про страхування” від 07.03.1996 страхова сума – це грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку. Розмір страхової суми визначається за домовленістю між страховиком та страхувальником в процесі укладання договору страхування чи при внесення змін до договору страхування та у випадках, передбачених чинним законодавством.
Страхова сума визначається за окремим видом страхування, за окремим договором страхування. Згідно Закону України „Про страхування” страховий тариф - це ставка страхового внеску з одиниці страхової суми за визначений період страхування. Як і страхова сума, страховий тариф визначається для кожного виду страхування, для окремого договору. Вырезано.
Для заказа доставки полной версии работы
воспользуйтесь поиском на сайте www.mydisser.com
На рис. 1.13 зображено загальну структуру страхового тарифу.
Основна частина тарифу – нетто-ставка призначена для формування страхових резервів – коштів, необхідних для здійснення страхових відшкодувань.
Найбільш актуальним питанням, яким займаються актуарії страхових компаній є розробка систем тарифікації. Розробка системи тарифікації є основою тарифної політики страхової компанії.
Рис. 1.13 Структура страхового тарифу
Існують дві основні умови, які необхідно враховувати при розрахунку тарифу:
страхові тарифи повинні забезпечувати беззбитковість, доходність страхової компанії;
як і для будь-якого товару, для страхових продуктів повинна бути чітко визначена ціна, яка в певній мірі влаштовувала б як страховика, так і страхувальника.
Перед актуаріями стоїть задача проаналізувати, чи є встановлений тариф оптимальним для забезпечення коштами страхові фонди компанії, її прибутку. На актуарія покладається відповідальність за те, щоб в страхових фондах компанії було достатньо коштів для здійснення страхових виплат при настанні страхових випадків.
Навантаження, що враховується в брутто-ставці, складається з витрат на ведення справи та прибутку. Страхова компанія сама визначає, яка буде частка прибутку в тарифі, але в межах, встановлених законодавством. До прибутку страхової компанії перераховується 25% суми страхового резерву минулого кварталу. Сума, що відноситься до страхового резерву може бути відкоректована, але в розмірах, що не суперечать законодавству. Згідно Закону України „Про страхування” величина резервів незароблених премій на будь-яку звітну дату встановлюється залежно від часток надходжень сум страхових платежів (страхових премій, страхових внесків), які не менше 80 відсотків загальної суми надходжень страхових платежів (страхових премій, страхових внесків), з відповідних видів страхування у кожному місяці з попередніх дев'яти місяців (розрахунковий період). Резерви незароблених премій (резерви премій) - резерви, які включають частки від сум надходжень страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), що відповідають страховим ризикам, які не минули на звітну дату. Робочі витрати (витрати на ведення справи) є частиною навантаження. Витратами на ведення справи є плата за комунальні послуги, оплата праці спеціалістів зі страхування, вартість паперу, на якому друкуються страхові поліси тощо.
Існують фактори, що впливають на розмір тарифу та, відповідно, на розмір страхової премії. Розглянемо, які є основні фактори впливу на розмір страхового тарифу на прикладі автострахування, а саме авто КАСКО.
Страхові компанії України по автострахуванню пропонують схожі за своїм змістом умови страхування: вид автомобіля, франшиза, умови страхування, територія страхування, "без врахування зносу ТЗ при розрахунку страхового відшкодування" або «з врахуванням зносу», термін страхування тощо . Страховики пропонують різні програми страхування, що враховують певну кількість ризиків, певні умови страхування.
Єдиної точки зору щодо класифікації факторів вплину на розмір страхового тарифу немає.
Проаналізувавши тарифні сітки 10 найбільших страхових компаній України, пропонуємо виділення трьох груп факторів:
І. Об’єкт страхування.
Тариф залежить від марки автомобіля, від її ринкової вартості, від моделі авто, обсягу двигуна, страхові компанії враховують і колір автомобіля (робляться надбавки при чорному кольорі авто – як такого, що погано видно на трасі, особливо при несприятливих погодних умовах) . Ринкова вартість в авто страхуванні є страховою сумою.
ІІ Умови та особливості експлуатації. (тобто в якому режимі автомобіль експлуатується):
частота експлуатації авто (наприклад, таксист використовує авто протягом 15-20 годин за день в будні та вихідні),
де експлуатується автомобіль – наприклад, є різниця: в горах, в великому місті (наприклад, Київ, де велика кількість автомобілів і більша аварійність) чи в невеликому місті, де протягом тижня відбувається 1 – 2 аварії і незначна кількість авто на дорогах;
автомобіль використовується для навчання майбутніх водіїв в автошколах тощо.
ІІІ.Умови договору
Чи страхується даний автомобіль з урахуванням його зносу, чи без урахування його зносу.
Ліміт відповідальності – це сума, в межах якої страхова компанія несе відповідальність при настанні страхової події. Розрізняють агрегатний та неагрегатний ліміт відповідальності. При агрегатному із страхової суми вираховується виплата за кожну страхову подію протягом періоду страхування.
Франшиза – та сума коштів, в розмірі якої не виплачується страхове відшкодування. Особа, що страхує автомобіль, може визначитись за якою франшизою він буде страхуватись.
Асистанс (додатковий сервіс).
Тариф залежить від набору страхових ризиків, за якими страхується автомобіль [65, С. 110-111].
Розглянемо останній фактор впливу на розмір страхового тарифу – набір страхових ризиків.
Сахар І.І. в підручнику „Страхування” виділяє наступні страхові ризики в автострахуванні:
а) пошкодження, знищення об’єкта страхування внаслідок аварії та інші пошкодження, що сталися в процесі руху;
б) пошкодження, знищення об’єкта страхування внаслідок протиправних дій третіх осіб при його знаходженні:
- у будь-якому місці;
- на стоянці, що охороняється чи в гаражі;
в) пошкодження, знищення об’єкта страхування внаслідок стихійних лих (повінь, буря, ураган, смерч, цунамі, шторм, злива, град, обвал, лавина, зсув, вихід підґрунтових вод, паводок, повінь, сель, удар блискавки, просадка ґрунту, землетрус), падіння дерев, нападу тварин, а також пожежі чи вибуху в автотранспортному засобі;
г) угон або викрадення автотранспортного засобу й причепів до нього, а також крадіжка відповідного приладдя та додаткового обладнання в разі перебування:
- у будь-якому місці;
- на стоянці, що охороняється чи в гаражі [154, С. 339].
Ми вважаємо, що така класифікація охоплює основні ризики, що характерні автострахуванню. Розмежування окремих груп ризиків важливо для актуарія при проведенні аналізу та розрахунку страхових тарифів.
Кожна страхова компанія виділяє свою групу факторів, які впливають на ціну страхового продукту, але основна їх частина характерна для усіх страхових компаній України. Актуальним є визначення єдиної класифікації факторів впливу на ціну страхового продукту.
Проаналізуємо, які групи ризиків по страхування автотранспортних засобів (авто КАСКО) пропонують своїм клієнтам 10 найбільших страхових компаній України (таблиця 1.2).
Таблиця 1.2