11.2 Напівпричепи-контейнеровози
Перевезення контейнерів загальнотранспортними засобами ускладнене або взагалі неможливе. Ускладнена внаслідок високого розташування центру мас, появи повздовжньо-кутових коливань, відсутності спеціальних кріплень контейнера та ін. Розташування вузлів кріплення контейнерів типу 1А і 1С робить такі перевезення взагалі неможливими. Тому використовують спеціалізовані напівпричепи. Їх ділять на дві групи:
1 - для перевезення великотоннажних контейнерів (20-30 тонн), що мають спеціальні пристрої у вигляді фітингу для кріплення;
2 - для перевезення середньо- і малотоннажних контейнерів, що не мають спеціальних пристроїв для кріплення.
До напівпричепів-контейнеровозів пред'являються специфічні вимоги:
узгодженість розмірів і маси із стандартами на контейнери;
можливість кріплення (обмеження переміщень) контейнерів;
можливість використання засобів механізації навантажувально-розвантажувальних робіт;
можливість в'їзду до контейнера, розташованого на платформі, невеликих вилкових навантажувачів, а також можливість вантаження вантажу вручну.
Для перевезень в межі міста широко використовують низькорамні напівпричепи із ступінчастою платформою - середня частина опущена, а крайні (над мостом і зчіпним пристроєм) підведені.
11.3 Автотранспортні засоби з вантажопідйомними пристроями
Останнім часом усе більш широко використовують контейнерні і пакетні способи доставки вантажів. Збільшення вантажообігу вимагає часті завантаження і вивантаження. Для підвищення автономності транспортного засобу і полегшення праці персоналу часто використовують різні способи механізованого переміщення вантажу.
Розрізняють наступні стандартизовані вантажопідйомні пристрої:
УГБ (ПВБ) - вантажопідйомний борт (майданчик);
УКК (ПКК) - кран стріловидний консольний;
УКП (ПКП - кран портальний;
УГП (ПВП) - пристрій вантажопідйомний з двох механізмів кранів консольного типу;
УВП (ПВП) - пристрій вертикального підйому;
УНС (ППЗ) - пристрій похилого зняття.
1) Вантажопідйомні борти призначені для механізованого завантаження або розвантаження контейнерів або інших штучних вантажів. Може використовуватися і платформа, яка, як і борт, опускається на землю, потім за допомогою тросового або важільного механізму з гідравлічним або електрогідравлічним приводом піднімається вгору на рівень платформи. Після вивантаження платформа з горизонтального положення переводиться у вертикальне і може замінити задній борт. Дуже рідко виготовляють підйомні бічні борти. У транспортному (вертикальному) положенні майданчик кріпиться защіпками.
Залежно від типорозміру встановлена наступна номінальна вантажопідйомність бортів : 0,63 т; 1,0 т і 1,5 т.
2) Автотранспортними засобами з консольними стріловидними кранами є вдалий гібрид бортового автомобіля і крану. Вантажопідйомність кранів 0,63; 1,0 і 1,25 т.
При проектуванні кранів враховують:
привід крану - гідравлічний;
потужність для роботи - від трансмісії з безперервним часом роботи не менше 1 год.;
управління крану з пультів з обох боків автомобіля. Руків'я автоматично повертається в нейтральне положення після припинення дії на них. Зусилля на руків'ї - не більше 80 Н;
регулювання швидкості руху вантажу;
фіксація вантажу в будь-якому положенні;
запобіжне обладнання;
опори;
укладання в транспортні габарити;
час розгортання - не більше 5 хв.
На кінці телескопічного хобота на сережці кріпиться гак. Переміщення вантажу здійснюється підйомом стріли з телескопічною ланкою, яка згортається, і повороту стріли навколо вертикальної осі.
Дві зовнішні опори забезпечують стійкість крану від перевертаючих моментів при роботі.
Рисунок 11.2 – Вантажопідіймальна стріла.
3) Автомобілі з портальними кранами випускають вантажопідйомністю 1,25 т; 3,0 т і 5,0 т. Зовнішній вигляд автомобіля з портальним краном показаний на рисунку 11.3.
Рисунок 11.3 - Автомобіль з портальним краном.
Завантаження і вивантаження контейнерів здійснюється за допомогою порталу 1, шарнірно закріпленого на цапфах поперечени, гойдаючий рух порталу відбувається за рахунок двох гідроциліндрів 2. Гідроциліндри, встановлені у верхній поперечені порталу, переміщають каретку по поперечені і гак по вертикалі через системи блоків канатами.
Привід гідросистеми здійснюється від шестеренчатого насоса, що може блокуватись з місця управління. Включення коробки відбору потужності здійснюється важелем, розташованим в кабіні водія.
4) Для вантаження-вивантаження контейнерів великої вантажопідйомності використовують пару консольних кранів встановлених на початку і кінці вантажної платформи. Пристрої виготовляють в двох виконаннях:
1 - вантаження (вивантаження) із землі на платформу з правого боку напівпричепа;
2 - із землі або залізничної платформи на напівпричіп і назад, а також штабелювання контейнерів в два ряди.
Пристрій крану має привід від дизеля, 15 кВт, встановленого на напівпричепі, і гідронасосів.