Тема 6.1. Законодавча та нормативна база щодо гарантування безпеки функціонування суб’єктів господарювання системи споживчої кооперації України

Самостійна робота 7

1. Положення про комерційну таємницю та конфіденційну інформацію споживчих товариств,споживспілок, їх підприємств (об'єднань), інших суб'єктів господарювання.

Положення про комерційну таємницю та конфіден­ційну інформацію споживчих товариств, споживспілок, їх підприємств (об'єднань), інших суб'єктів господарю­вання (далі — Положення) розроблено з метою захисту майнових прав та інтересів споживчих товариств, спо­живспілок, їх підприємств (об'єднань), інших суб'єктів господарювання, протидії недобросовісній конкурен­ції, протиправним посяганням на колективну власність, спробам її перерозподілу, захопленню з використанням рейдерських схем матеріальних активів, безпідставного порушення кримінальних справ, тиску на працівників споживчої кооперації тощо.

Положення базується на правових нормах Консти­туції України, законів України «Про кооперацію», «Про споживчу кооперацію», «Про інформацію», «Про захист від недобросовісної конкуренції», «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах», Госпо­дарського, Цивільного, Кримінального кодексів, Кодексу адміністративного судочинства України, положеннях Ста­туту Укоопспілки, рішеннях з'їздів споживчої кооперації України, зборів Ради Укоопспілки, Правління Укоопспілки та інших законодавчих і нормативних актах.

Положення є нормативним актом Центральної спілки споживчих товариств України (Укоопспілки).

Комерційна таємниця та конфіденційна інформація

Згідно з чинним законодавством України інформацією є документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються в суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі.

Порядок одержання, використання, поширення і зберігання інформації визначається режимом доступу до ін­формації, який встановлюється суб'єктом господарювання самостійно, відповідно до встановлених правових норм.

За режимом доступу інформація поділяється на від­криту та інформацію з обмеженим доступом.

Відкрита (публічна) інформація поширюється суб'єктом підприємницької діяльності відповідно до вимог законо­давства та може надаватися особам, що запитують її і мають право на ознайомлення з нею.

Інформаційна продукція та інформаційні послуги юри­дичних осіб Укоопспілки в умовах науково-технічного прогресу та розвитку ринкової економіки можуть бути об'єктом товарних відносин, що виникають з приводу її створення, накопичення, зберігання, обробки та ви­користання, і регулюються чинним цивільним та іншим законодавством.

Підставами виникнення права власності на інформа­цію, в т.ч. з обмеженим доступом, є створення її своїми силами і за власний рахунок, договір на створення інфор­мації, договір, що містить умови переходу права власності на інформацію до іншої особи.

Інформація з обмеженим доступом поділяється на конфіденційну інформацію (КІ) та комерційну таємницю (КТ). Основними критеріями, за якими інформація поділяється на КІ та КТ є те, що вона:

а) становить об'єкт майнових прав інтелектуальної власності;

б) має комерційну цінність;

в) стає предметом заходів щодо збереження її секретпості.

Відомості, віднесені до КІ та КТ, повинні відповідати наступним вимогам:

- не становити державної та іншої таємниці відповідно до чинного законодавства України, не бути захищеними авторськими правами;

- не бути загальновідомими та загальнодоступни­ми;

- не стосуватися такої діяльності, яка може запо­діяти шкоду інтересам держави;

- мати дійсну чи потенційну комерційну та іншу цінність для системи споживчої кооперації в Україні (Укоопспілки);

- мати обмеження в доступі, які встановлюються Укоопспілкою на законних підставах.

КТ є відомості технічного, організаційного, ко­мерційного, виробничого та іншого характеру, пов'язані з виробництвом, технологією, послугами, торгівлею, управлінням, фінансовою та іншою діяльністю, що мають комерційну цінність, розголошення яких може завдати шкоди інтересам суб'єктів господарювання.

Відомостями, які складають комерційну таємни­цю, не можуть бути:

Відомості, що складають державну таємницю, тобто такий вид секретної інформації, що включає відо­мості в сфері оборони, економіки зовнішніх відносин, дер­жавної безпеки й охорони правопорядку, розголошення яких може заподіяти шкоду життєво важливим інтересам України і які визнані законодавством державною таєм­ницею і підлягають охороні з боку держави.

Відомості, які надаються органам державної ви­конавчої влади, контролюючим і правоохоронним орга­нам відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 09.08.1993 року № 611 «Про перелік відомостей, що не становлять комерційної таємниці», зокрема:

- установчі документи, документи, що дозволяють займатися підприємницькою або господарською діяль­ністю та її окремими видами;

- інформація за всіма установленими формами дер­жавної звітності;

- дані, необхідні для перевірки обчислення і сплати податків та інших обов'язкових платежів;

- відомості щодо чисельності і складу працюючих, їхньої заробітної плати в цілому та за професіями і поса­дами, а також наявності вільних робочих місць;

- документи про сплату податків і обов'язкових пла­тежів;

- інформація щодо забруднення навколишнього при­родного середовища, недотримання безпечних умов праці, реалізації продукції, що завдає шкоди здоров'ю, а також інших порушень законодавства України та розмірів за­подіяних при цьому збитків;

- документи щодо платоспроможності;

- відомості щодо участі посадових осіб підприємства в кооперативах, малих підприємствах, союзах, об'єднаннях та інших організаціях, що займаються підприємниць­кою діяльністю;

- відомості, що підлягають розголошенню відповідно до діючого законодавства.

Відомості, визначені в п.2.5.2 цього Положення, можуть бути віднесені до конфіденційної інформації. Рішення про розкриття такої інформації приймається у встановленому порядку.

КІ є відомості, які знаходяться у володінні, корис­туванні або розпорядженні і поширюються відповідно до передбачених умов.

Особливістю відомостей, що складають КТ та КІ, є їх економічна цінність, здатність впливати на фінансове становище суб'єкта господарювання, зокрема на розмір отриманого ним прибутку, а також заподіяти шкоду ін­тересам споживчих товариств, споживспілок їх підпри­ємств (об'єднань), інших суб'єктів господарювання у ви­падку розголошення, заволодіння, передачі, втрати таких відомостей та подальшого їх незаконного використання сторонніми юридичними та фізичними особами, в т.ч. з метою недобросовісної конкуренції.

Основними ознаками, що відрізняють відомості, що становлять КТ і КІ, є склад та обсяги інформації з обмеженим доступом, їх відношення до господарської діяльності (торговельна, заготівельна, виробнича тощо) або організаційно-кооперативної діяльності споживчих товариств, їх спілок і членів, а також ступінь комерційної та іншої цінності.

Майновими правами інтелектуальної власності на комерційну таємницю є:

- право на використання комерційної таємниці;

- виключне право дозволу на використання комер­ційної таємниці;

- виключне право перешкоджати неправомірному розголошенню, збиранню або використанню комерцій­ної таємниці;

- інші майнові права інтелектуальної власності, вста­новлені законом.

Відомості, що становлять КТ та КІ, можуть міститися на матеріальних носіях інформації (МНІ): в записах, звітах, протоколах, кресленнях, інших матеріалах, до яких можуть належати:

а/ первинні бухгалтерські документи і проміжні фі­нансові звіти, зведення про форми використання коштів, цінних паперів;

б/ матеріали ділового листування, зведення про укла­дені угоди, їхній зміст, пропозиції щодо укладення до­говорів;

в/ плани розвитку та реорганізації виробництва, струк­тури і методів керування, ділових зв'язків, кадрового складу, порядку його формування, розподілу обов'язків та їх змісту.

Такими, що становлять КТ та КІ, також можуть бути зразки, моделі, прилади, речовини та інші джерела інформації у вигляді неоформлених або неповних патентів, формул, технічних проектів, ноу-хау, результатів досліджень, програмного продукту, а також калькуляції витрат виробництва, структури ціни, контрактів, даних про постачальників та клієнтів, відомостей про конфіденційні ділові переговори, огляди ринку, інвестиційні проекти та інші документи, які містять відомості, що складають підприємницький інтерес.

Матеріальними носіями відомостей, що становлять КТ та КІ (МНКТ, МНКІ), можуть також бути окремі документи (рішення, постанови, розпорядження, накази, звіти, плани, договори, інструкції, технічна документація та ін.), видання, картотеки, електронні бази даних, тех­нологічні системи, технічні пристрої тощо, якщо вони містять відомості, віднесені до Переліку відомостей, що становлять комерційну таємницю та конфіденційну ін­формацію.

Склад та обсяги відомостей, що становлять комерційну таємницю та конфіденційну інформацію

Склад і обсяг відомостей, що становлять КТ та КІ, встановлюються у Переліку відомостей, що становлять комерційну таємницю та конфіденційну інформацію споживчих товариств, споживспілок їх підприємств (об'єднань), інших господарюючих суб'єктів (далі — Перелік).

Перелік містить список відомостей, до яких за­стосовується режим обмеженого доступу. Відомості, від­несені до Переліку, не підлягають опублікуванню в пресі, оприлюдненню по радіо, телебаченню та в іншій формі. В окремих випадках вони можуть бути оприлюднені за рі­шенням вищого органу управління споживчого товариства, споживспілки або уповноваженого ним органу.

Протизаконне використання відомостей, визна­чених Переліком, а саме: розголошення, передача або втрата особою (юридичною чи фізичною), якій вони були довірені, надає право у встановленому законом порядку (в т.ч. через судові органи) вимагати відшкодування на­несених реальних збитків чи втраченої вигоди,

Порядок захисту комерційної таємниці та конфіденційної інформації підприємства

Організація і проведення заходів щодо захисту КТ та КІ здійснюються правліннями споживчих товариств, споживспілок, керівниками підприємств (об'єднань), ін­ших господарюючих суб'єктів.

Для захисту КТ та КІ встановлюється згідно з вимогами чинного законодавства України та відповідних нормативно-правових актів і рішень правління споживчого товариства, споживспілки комплекс право­вих, організаційних, технічних та інших заходів, які на­зиваються режимними заходами.

Режимні заходи щодо захисту КТ та КІ, поряд з іншими, передбачають визначення:

- складу та обсягів інформації, яка складає комерцій­ну таємницю та конфіденційну інформацію;

порядку надання та зняття грифів обмеження до­ступу до КТ та КІ;

- умов доступу осіб до КТ та КІ;

- порядку обліку осіб, які отримують доступ до КТ та КІ;

- порядку підготовки, обліку, обігу, зберігання та знищення документів, а також інших матеріальних носіїв КТ та КІ, який визначається окремою Інструкцією з ді­ловодства та поводження з документами і матеріалами, що становлять КТ та КІ;

- порядку прийняття зобов'язань щодо збереження КТ та КІ при здійсненні цивільно-правових, трудових та інших правовідносин.

Встановлення режиму захисту КТ та КІ не потре­бує узгодження з органами державної влади і місцевого самоврядування або здійснення офіційної реєстрації.

На підставі свого права власності на ін­формацію, що становить комерційну таємницю, вищі органи управління споживчих товариств, споживспілок або уповноважений ним орган мають право:

а/ встановлювати, відміняти і змінювати режим ко­мерційної таємниці та конфіденційної інформації;

б/ використовувати КТ та КІ безпосередньо в своїй економічній діяльності та передавати її іншим особам на підставі договорів;

в/ звертатися до відповідних судових органів за за­хистом своїх прав від порушень сторонніми особами встановленого режиму КТ;

г/ вимагати виконання вимог режиму КТ та КІ (в тому числі у судовому порядку) особами, які отримали доступ до зазначених відомостей офіційно або внаслідок випад­ку чи помилки.

Надання відомостей, що містять комерцій­ну таємницю, за запитами органів державної влади, представникам судових, ревізійних, податкових і слід­чих, правоохоронних органів тощо, які мають таке право відповідно до чинного законодавства, здійснюється у по­рядку, встановленому законодавством.

Працівники, які за своїми функціональними обов'язками мають доступ до КТта КІ, повинні бути озна­йомлені зі змістом цього Положення, після чого вони підписують зобов'язання встановленої форми (Додаток 1) щодо нерозголошення таких відомостей, яке зберіга­ється в їх особових справах.

В разі звільнення такі працівники протягом терміну дії комерційної таємниці (але не менше, ніж 3 роки після звільнення) не мають права її публікувати, розголошува­ти, передавати будь-кому без дозволу відповідного органу управління (власника КТ).

Відповідальність за розголошення відомостей, що становлять комерційну таємницю та конфіденційну інформацію

Порушенням законодавства про КТ та КІ є непра­вомірне збирання інформації, що містить комерційну та­ємницю та конфіденційну інформацію, її розголошення, схилення до розголошення та неправомірне використан­ня КТ та КІ.

Неправомірне збирання відомостей, що ста­новлять КТ та КІ, — добування зазначених відомостей протиправним способом, якщо це завдало чи могло за­вдати шкоду власнику КТ та КІ.

Розголошення КТ та КІ — ознайомлення з нею особою третьої сторони, якій було надано доступ до КТ та КІ або ця інформація стала відома їй у зв'язку з вико­нанням трудових, посадових, службових обов'язків, без згоди власника КТ та КІ, якщо це завдало чи могло завда­ти шкоду власнику КТ та КІ.

Спонукання до розголошення КТ та КІ — схи­лення особи, якій був наданий допуск до КТ та КІ в уста­новленому порядку або КТ та КІ стала їй відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків, до розкриття цієї КТ та КІ, якщо це завдало чи могло завдати шкоди влас­нику КТ.

Неправомірне використання КТ та КІ — впро­вадження у виробництво або врахування під час пла­нування чи здійснення підприємницької діяльності без дозволу власника КТ, здобутої протиправним способом інформації, яка складає його КТ та КІ.

За порушення законодавства про захист КТ та КІ можуть бути застосовані такі види відповідальності: від­повідальність в рамках трудових відносин, цивільно-правова відповідальність, адміністративна відповідаль­ність, кримінальна відповідальність.

Відповідальність в рамках трудових відносин настає за недотримання режиму роботи з інформацією, що складає комерційну таємницю та конфіденційну ін­формацію. До працівників може бути застосована матеріальна і дисциплінарна відповідальність. Праців­ник може бути звільнений з роботи відповідно до частини З статті 40 Кодексу законів про працю України.

Цивільно-правова відповідальність установлю­ється Цивільним кодексом України, яким передбачена відповідальність за завдану майнову (стаття 1166) та мо­ральну (стаття 1167) шкоду.

Крім того, Господарським кодексом України передба­чена відповідальність за неправомірне збирання, розго­лошення та використання відомостей, що є комерційною таємницею (пункт 6 статті 36).

Адміністративна відповідальність настає за отримання, використання, розголошення КТ, а також КІ з метою заподіяння шкоди діловій репутації або май­ну іншого підприємця (3 частина статті 164-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення ). За такі дії на правопорушника накладається штраф у розмірі від дев'яти до вісімнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Кримінальна відповідальність відповідно до Кри­мінального кодексу України настає:

- за умисні дії, спрямовані на отримання відомостей, що становлять КТ або банківську таємницю, з метою роз­голошення чи іншого використання цих відомостей (комерційне шпигунство), а також незаконне використання таких відомостей, якщо це спричинило істотну шкоду суб'єкту господарської діяльності, і відповідно до статті 231 караються штрафом від двохсот до тисячі нео­податковуваних мінімумів доходів громадян або обме­женням волі на термін до п'яти років, або позбавленням волі на термін до трьох років;

- за навмисне розголошення КТ без згоди її власника особою, якій ця таємниця відома у зв'язку з професій­ною або службовою діяльністю, якщо воно вчинене з корисливих чи інших особистих мотивів і завдало істот­ної шкоди суб'єкту господарської діяльності, відповідно до статті 232 карається штрафом від двохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбав­ленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк.

Прикінцеві положення

В разі внесення законодавцем змін чи доповнень до законів, інших нормативно-правових актів або при­йняття нових, які регулюють правовідносини, що сто­суються організації і проведення заходів щодо захисту КТ та КІ, відповідні пункти цього Положення діють у частині, що не суперечить законам та іншим нормативно-правовим актам.

Зміни та доповнення до Положення вносяться Правлінням Укоопспілки з наступним затвердженням Радою Укоопспілки.