- •Тема 1. Зовнішня політика держави як об′єкт дослідження
- •Тема 2. Зовнішня політика Київської Русі
- •Тема 3. Зовнішня політика Галицько–Волинської Русі епохи розквіту
- •Тема 4. Зовнішня політика Козацької держави
- •Тема 5. Зовнішня політика автономної Гетьманщини
- •Тема 6. Зовнішня політика України на початку хх століття
- •Тема 7. Зовнішня політика урср
- •Тема 8. Українська діаспора як фактор міжнародних відносин
- •Тема 9. Роль зовнішньополітичного потенціалу України у формуванні та реалізації її національних інтересів
- •Тема 10. Становлення сучасної України як суб’єкта міжнародних відносин
- •Тема 11. Діяльність України в рамках оон
- •Тема 12. Зовнішньополітична взаємодія України з провідними країнами Західної Європи
- •Тема 13. Проблеми взаємодії України та єс
- •Тема 14. Відносини Україна–нато в контексті української та європейської безпеки
- •Тема 15. Співробітництво України з країнами–близькими сусідами
- •Тема 16. Україна у двосторонньому співробітництві із сусідами «другого порядку»
- •Тема 17. Україна у загальноєвропейських системах співробітництва
- •Тема 18. Україна – країни Північної Америки: становлення та перспективи поглиблення стратегічного партнерства
- •Тема 19. Відносини з Росією як основний напрям зовнішньої політики України
- •Тема 20. Зовнішня політика України на пострадянському просторі
- •Тема 21. Місце України в інтеграційних структурах пострадянського простору
- •Тема 22. Україна та міжнародні фінансові структури
- •Тема 23. Становлення і розвиток відносин України з країнами Близького та Середнього Сходу
- •Тема 24. Україна та країни Азійсько-Тихоокеанського регіону
- •Тема 25. Проблеми та перспективи розвитку відносин України з країнами Африки та Латинської Америки
- •Зовнішня політика україни
Тема 2. Зовнішня політика Київської Русі
Народження давньоруської дипломатії. Міжнародні контакти давніх слов′ян.
Зовнішня політика князів у процесі творення та розквіту Київської держави (Олег, Ольга, Святослав, Володимир Великий, Ярослав Мудрий).
Зовнішня політика удільних князівств в епоху феодальної роздробленості Русі (Ярослав Осмомисл, Володимир Мономах).
ЛІТЕРАТУРА
Баран В.Д. Давні слов’яни / В.Д. Баран. – К.: Альтернативи, 1998. – 336 с.
Княжа доба: історія і культура : [зб. нук. праць / відп. ред. Я.Ісаєвич]. – Львів: Інститут українознавства імені І.Крип'якевича НАН України, 2007. – № 1. – 336 с.
Котляр М.Ф. Галицько-Волинська Русь / М.Ф. Котляр. – К.: Альтернативи, 1998. – 336 с.
Крип’якевич І.П. Історія України / І.П. Крип’якевич. – Львів: Світ, 1990. – 520 с.
Моця О.П. Київська Русь і країни Європи: характерні риси східнослов’янської державності, рівні міжнародних відносин та напрями контактів / О.П. Моця // Український історичний журнал. – 2007. – № 1. – С. 4-19.
Овсій І.О. Зовнішня політика України (від давніх часів до 1944 року): Навч. посібник [Електронний ресурс] / І.О. Овсій. – К.: Либідь,1999. – 240 с. – Режим доступу до джерела: http://politics.ellib.org.ua/pages-cat-8.html
Основи політичної науки: Курс лекцій : у 4 т. / [Б.Кухта, Г.Ткаченко, Л.Старецька та ін.] : за ред. Б.Кухти. – Львів: Кальварія, 1997. – Т. 4: Міжнародна політика. – 1999. – 436 с.
Пашуто В.Т. Внешняя политика Древней Руси / В.Т. Пашуто. – М.: Наука, 1968. – 474 с.
Сахаров А.Н. Дипломатия Древней Руси: ІХ – первая половина Х в. / А.Н. Сахаров. – М.: Мысль, 1980. – 358 с.
Сахаров А.Н. Дипломатия Святослава / А.Н. Сахаров. – М.: Международные отношения, 1982. – 240 с.
Толочко О.П. Київська Русь / О.П. Толочко, П.П. Толочко. – К.: Альтернативи, 1998. – 352 с.
Толочко П.П. Кочевые народы степей и Киевская Русь / П.П. Толочко. – СПб: Алетейя, 2003. – 160 с.
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
Початки політичної історії сучасної України вчені пов’язують із зародженням державотворчих процесів у великих племінних об’єднаннях слов’ян (союзах племен) на її території у VI-VIII ст. Завдання першого питання контрольної роботи полягає у розкритті напрямів та характері міжнародних контактів східних слов’ян з сусідніми народами. Необхідно вказати, що формування слов'янських протодержавних утворень на території сучасної України супроводжувалося гострою боротьбою з сусідніми державами те землями (конфлікти з хозарами, населенням Центральної Європи, Подунав'я, слов'яно-візантійські війни тощо), встановленням дипломатичних контактів (наприклад, військові союзи слов'ян з Візантією), розвитком зовнішньої торгівлі [1, c. 79-90, 135-164, 236-244; 4, с. 28-35; 6, с. 1-5; 9; 12, c. 10-44].
Починаючи розгляд другого питання, необхідно зосередити увагу на зовнішніх факторах формування державності східних слов’ян з центром у Києві. Зокрема варто розкрити вплив контактів з варягами, хозарами, Візантією на становлення та розвиток політичної системи Київської Русі [1, с. 135-164; 4, с. 33-37; 5; 6, с. 6-12; 9; 11, с. 14-74; 12, с. 30-88]. Слід коротко охарактеризувати зміст зовнішньої політики Київської держави за часів князювання Олега, Ігоря, Ольги, Святослава, Володимира Великого та Ярослава Мудрого, виділивши основні напрями військово-політичної активності, дипломатичні відносини з близькими та віддаленими сусідами, роль династичних шлюбів у налагодженні відносин з ними [2; 4, с. 38-58; 5, с. 6-16; 6, с. 12-34; 7, с. 352-357; 9, с. 19-142; 9; 10; 11, с. 59-172].
У третьому питанні треба описати зміни характеру зовнішньої політики Київської Русі, які настали у період її феодальної роздробленості [8, с. 145]. Роздрібнення Київської Русі по смерті Ярослава Мудрого спричинилося до появи великих і малих, незалежних і напівзалежних князівств, які вступали у складні відносини між собою та зовнішнім світом. Особливу увагу слід зосередити на зовнішньополітичній діяльності великого князя київського Володимира Мономаха та галицького князя Ярослава Осмомисла [3, с. 119-132; 4, с. 58-72; 5, с. 16; 6, с. 357; 9, с. 40-48, 52-54, 56, 84-88, 109-118, 124-127, 129-131, 135-136, 145-225; 10, с. 174-242; 11, с. 89-159].
