Тема 4. Зовнішня політика Козацької держави

1. Дипломатія Запорізької Січі (від Байди Вишневецького до Б.Хмельницького).

2. Формування зовнішньополітичного курсу держави Богдана Хмельницького.

3. Московський вектор зовнішньої політики Б.Хмельницького: Переяславська угода та її наслідки.

ЛІТЕРАТУРА

1. Горобець В. Еліта козацької України в пошуках політичної легітимації: стосунки з Москвою та Варшавою, 1654-1665 / В. Горобець. – К.: Інститут Історії України НАН України, науково-дослідний інститут козацтва, 2001. – 533 с.

2. Гурбик А.О. Раднотський зовнішньополітичний курс гетьмана України Б.Хмельницького (1656-1657 рр.) / А.О. Гурбик // Український історичний журнал. – Київ, "Наукова думка", 2008. – №6. – С. 57-86.

3. Зінченко А. Історія дипломатії від давнини до нового часу: Навчальний посібник / Арсен Зінченко. – Вид. 2-ге, доповнене. – К.: РВЦ «Проза», 2005. – 559 с.

4. Леп'явко С. Українське козацтво у міжнародних відносинах (1561-1591) / С. Леп'явко. – Чернігів: Сіверянська думка, 1999. – 216 c.

5. Мицик Ю.А. З досліджень історії Переяславської ради 1654 р. / Ю.А. Мицик // Український історичний журнал. – 2003. – № 6. – С. 93-110.

6. Наслідки Переяславської ради 1654 року: [зб. статей / ред. І.Гирич]. – К.: Смолоскип, 2004. – 606 с.

7. Нариси з історії дипломатії України / [О.І. Галенко, Є.Є. Камінський, М.В. Кірсенко та ін.] : під ред. В.А. Смолія. – К.: Альтернативи, 2001. – 736 с.

8. Овсій І.О. Зовнішня політика України (від давніх часів до 1944 року): Навч. посібник [Електронний ресурс] / І.О. Овсій. – К.: Либідь,1999. – 240 с. – Режим доступу до джерела: http://politics.ellib.org.ua/pages-cat-8.html

9. Переяславська рада 1654 року (Історіографія та дослідження) / [редкол. П.Сохань, Я.Дашкевич, І.Гирич та ін.]. – К.: Смолоскип, 2003. – 830 с.

10. Політична історія України: Посібник для студентів вищих навчальних закладів / [Є.О. Бондарєв, В.П. Горбатенко, В.А. Греченко та ін.] : за ред. В.І. Танцюри. – К.: Видавничий центр „Академія”, 2001. – 488 с.

11. Сас П.М. Посольство Війська Запорозького до московського царя Михайла Федоровича 1620 р. / П.М. Сас // Український історичний журнал. – 2003. – № 6. – С. 16-28; 2004. – № 1. – С. 3-20.

12. Сергійчук В.І. Переяславська рада – трагедія України і програш Європи / Володимир Сергійчук. – К.: Діокор, 2003. – 136 с.

13. Смолій В.А. Українська національна революція XVII ст. (1648-1676 рр.) / В.А. Смолій, В.С. Степанков. – К.: Альтернативи, 1999. – 352 с.

14. Степанков В.С. Переяславська присяга 1654 р.: зміст і наслідки / В.С. Степанков // Український історичний журнал. – 2003. – № 6. – С. 28-39; 2004. – № 1. – С. 20-28.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

У першій половині XVII ст. козацтво перетворюється на провідника й захисника інтересів українського суспільства, стає впливовою політичною силою Речі Посполитої загалом та Східної Європи зокрема. Тому при розгляді першого питання основну увагу слід зосередити на проблемах: 1) суб’єктивізації козацтва у міжнародних відносинах та його перших угодах; 2) зовнішньої політики Запорізької Січі 20-40-х рр. XVII ст.; 3) козаччини у сфері інтересів європейських держав (друга половина XVI – перша половина XVII ст.) [4; 7, с. 107-112; 8, с. 69-82; 10, с. 91-105; 12].

Розгляд другого питання варто розпочати з висвітлення міжнародно-політичних умов утворення української держави та роль у цьому процесі козацтва на чолі з Б.Хмельницьким. Характеризуючи зовнішню політику Війська Запорізького за часів правління Б.Хмельницького потрібно розглянути польсько-український конфлікт, а також дипломатичні зусилля гетьмана щодо участі України у різноманітних коаліціях проти Польщі, пояснити суперечності, які виникали у цій взаємодії між державами того часу [1; 2; 7, с. 113-153; 8, с. 83-106; 9; 10, с. 105-123; 12; 13, с. 69-210; 14].

У третьому питанні потрібно розкрити обставини створення та розпаду українсько-московської коаліції, укладеної в Переяславі 1654 р. (додатково затверджена т.зв. «Березневими статями» 1654 р., які козацьке посольство уклало з московським царем у Москві), а також проаналізувати її зовнішньополітичні наслідки для Козацької держави [1; 5; 6; 7, с. 142-144; 8, с. 95-98; 9; 10, с. 117-122; 12; 13, с. 181-184; 14].