4. Основні концепції соціальної структури суспільства.

Суспільство як система взаємодії людей визначається певними внутрішніми суперечностями – між природою і суспільством, між різними соціальними спільнотами, між суспільством і особистістю. Ці зв'язки стали основою для розробки різноманітних соціологічних концепцій (теорій) суспільства. Основними теоріями соціальної структури суспільства є такі:

1. теорія класів;

2. теорія еліти;

3. теорія соціальної мобільності та соціальної стратифікації.

1). Теорія класів

У відповідності з нею, основним елементом соціальної структури суспільства є клас. Належність до нього визначає статус людини і ті соціальні ролі, які цьому статусу відповідають.

Клас – велика група людей, які відрізняються за кількома ознаками, головною з яких є відношення до засобів виробництва. За цією ознакою в різні історичні періоди існують протилежні класи:

- у рабовласницькій формації – раби і рабовласники;

- у феодальній – кріпосні селяни і феодали;

- при капіталізмі – робітничий клас (пролетаріат), буржуазія, селянство;

- при соціалізмі – робітники, селяни, інтелігенція

Оскільки інтелігенція – це соціальна група, яка професійно зайнята творчою розумовою працею, не має відношення до засобів виробництва, то вона не може бути самостійним класом, а вважається прошарком.

Соціально-класова структура сучасної України характеризується перехідним станом, де співіснують такі основні класи та прошарки:

а) робітники – які зайняті фізично - розумовою працею – робітники високої кваліфікації;

б) селянство – зайняті фізичною працею в сільському господарстві і мають власні засоби виробництва;

в) національна буржуазія – власники підприємств та організацій, які одноосібно або разом з кількома іншими особами володіють засобами виробництва;

г) інтелігенція – працівники, що зайняті розумовою працею в галузях освіти, науки, охорони здоров’я, та ін.;

д) декласовані елементи – люди з невизначеним соціальним статусом: жебраки, безробітні, злидарі, проститутки та ін.

2). Теорія еліти

Термін еліта (франц. elite – кращий, добірний) вживався у 18 ст. для позначення товарів найвищої якості, пізніше – для назви вибраних людей, насамперед вищої знаті.

В сучасній соціології є три підходи до визначення еліти:

1) еліта – група людей, котрі мають інтелектуальну або моральну перевагу над основною масою;

2) еліта – керуюча верства в різних соціальних групах – професійних, етнічних, політичних.;

3) еліта – це частина пануючого класу, яка безпосередньо здійснює керування суспільством.

Неоднозначне розуміння суті еліти пояснюється різними підходами в обґрунтуванні причин її виникнення:

а) релігійне обґрунтування – еліти виникають в силу Божого призначення “Божої волі”, оскільки Бог творить історію через обраних;

б) ірраціональне – оскільки деякі люди володіють особливими властивостями (силою передбачення, магнетичною і т.д.)

в) біологічне – люди, які мають “міцний матеріал спадковості” відносяться до еліти, всі інші – маса, і суспільство розвивається за законами природи;

г) функціональне – еліта-це група людей, що мають організаційні здібності і управляють суспільством (В.Паретто – італійський вчений, Г.Моск, Р.Міхельс, З.Фрейд).

Американці виділяли ще

5) фактор походження батьків.

Основними факторами, які впливають на включення людини в пануючу еліту, можна вважати такі (рос. вчені Бурлацький, Галкін запропонували 4-ри фактори):

1) розмір багатства;

2) рівень престижу за оцінкою різних верств населення;

3) самооцінку;

4) володіння посадами і позиціями:

- належність до славетної родини;

- тип виховання;

- належність до основної релігії;

- прихильність до певної ідеології;

- оволодіння певною професією;

- рід занять.

У нашій країні теорія еліти не знайшла підтримки, що було пов’язано з ідеєю марксизму, згідно якої наше суспільство рухається до соціальної однорідності, тому в ньому всі рівні, немає обраних.

Тим не менше, і раніше, і зараз існувала та існує елітна соціальна група, яка включає посади президента, прем’єр-міністра, віце-прем’єрів, міністрів, керівників парламенту, керівників чисельних політичних партій та рухів і т.д. – це політична еліта.

Економічна еліта – керівники міністерств та відомств, власники найбільших банків, великих приватних фірм і т.д.