Висновки

Проблема агресивності на етапі розвитку особистості відіграє важливу роль та вносить зміни в поведінку окремої людини, зокрема дошкільника.

Основними факторами, що визначають, формування дитячої агресивності є: сім'я, однолітки, засоби масової інформації. Діти навчаються агресивній поведінці в основному шляхом спостереження агресивних дій інших людей. Суспільство, хворе агресією і нетерпимістю, заражає і своє молоде покоління. Небезпека полягає в тому, що у нового покоління хвороба може стати вродженою та масовою, перетворитися з соціальної патології в соціальну норму. Тому сьогодні проблема агресивної поведінки дітей є гострою і дуже актуальною.

Виникає необхідність у проведенні системного аналізу індивідуальних, особистісних, соціально-психологічних і психолого-педагогічних чинників, які обумовлюють підвищену агресивність у поведінці дітей, з урахуванням яких і повинна будуватися профілактична та корекційна робота. Раннє виявлення проблеми агресивності у дітей, системний аналіз характеру її виникнення і адекватна віком корекційна робота дають шанс запобігти несприятливі форми розвитку поведінки. Несвоєчасне виявлення початкових ознак агресивності в поведінці призводить до швидкого переходу цих проблем в хронічні порушення поведінки.

В ході дослідження першим етапом нашої роботи присвячений теоретичному аналізові проблеми агресивності дітей старшого дошкільного віку. Опрацювавши літературу вітчизняних і зарубіжних авторів з проблеми агресивності в дитячому віці, ми прийшли до висновків:

1. Агресія - це мотивована деструктивна поведінка, що суперечить нормам і правилам існування людей в суспільстві, що завдає шкоди об'єктам нападу (живим і неживим), приносить фізичний і моральний збиток людям або викликає у них психологічний дискомфорт.

2. Існують різні теорії виникнення і прояву агресивності: психодинамічна, фрустраційна, поведінкова і афективно-динамічна моделі.

3. В даний час у психологічній науці існує безліч класифікацій агресії, в основі яких лежать наступні критерії: за спрямованістю на об'єкт, за способом вираження, за кінцевою метою, за формою вираження. У нашій роботі ми спиралися на класифікацію агресії, розробленої І.А. Фурмановою (1996).

4. На кожному віковому етапі агресивні прояви мають свої специфічні особливості:

- в дитячому віці: б'є ручками, стукає ніжками, хватає будь-які предмети, які лежать в межах досяжності.

- в молодшому дошкільному віці: спалахи люті і гніву, що супроводжуються криком, бриканням, кусанням, драчливістю і т.д.

- в старшому дошкільному віці: ігри, що супроводжуються ударами, переслідуванням один одного, боротьбою і т.д.

- в молодшому шкільному віці: наслідування поведінки улюблених героїв («Бригада», «Брат» тощо).

У III розділі нами викладено експериментальне дослідження, яке проводилося на базі ДНЗ № 164 міста Запоріжжя в групах старшого дошкільного віку «Краплинка» та «Казка». Загальна кількість осіб, задіяних в експерименті, становила 35 дітей.

Виявлені особливості в ході констатуючого експерименту підтвердили необхідність корекції агресії у дітей старшого дошкільного віку. У зв'язку з цим нами було проведено формуючий експеримент.

Формуючий експеримент передбачав створення програми корекції агресивних проявів у дітей старшого дошкільного віку. Ми припустили, що ефективною технологією психологічної роботи зі зниження агресивності дітей може бути ігротерапія. Вивчивши методичну літературу про метод ігротерапії, ми розробили і впровадили програму корекційних занять.

Корекційна робота заснована для виявлення ефективності застосування ігротерапії як технології психокорекції агресивної поведінки дітей старшого дошкільного віку. Отримані результати показали високу ефективність даної технології психокорекційної роботи. Можна з впевненістю застосовувати метод ігротерапії в психокорекційній роботі зі зниження агресивних проявів в поведінці старшого дошкільника. Тобто, гіпотеза нашої роботи підтверджена.