4. Маслоутворювачі.
Використовують при виробництві вершкового масла методом перетворення високо жирних вершків.
Класифікація маслоутворювачів:
1. циліндричні
1.1 двоциліндрові
1.2 трициліндрові
1.3 чотирьохциліндрові (два спарених двоциліндрових)
2. пластинчаті
3. вакууммаслоутворювач.
Застосовують маслоутворювачі барабанного і вакуумного типу.
Маслоутворювач барабанного типу складається з трьох циліндрів однакової конструкції (рис. 9), установлених на станині один над іншим і з'єднаних планками. До складу циліндра входять дві обичайки, барабан, що виштовхує, передня і задня кришки з редуктором і електродвигуном. Обичайки циліндра утворюють теплообмінну сорочку, в якій прокладена направляюча спіраль. По спіралі під тиском рухається розсіл чи крижана вода, яка охолоджує внутрішній циліндр і вершки, що знаходяться в ньому.
Барабан, що виштовхує, зварений з листової нержавіючої сталі. У внутрішню порожнину його уварені ребра жорсткості. На його зовнішній стороні закріплені два ножі з пластинками з пластмаси (поліамід 68). Ножі вільно повертаються в отворах стінок, що виступають над площинами виштовхуючого барабана. При обертанні останнього, ножі відкидаються і притискаються лезом до внутрішньої поверхні циліндра, знімають охолоджений шар вершків і перемішують його з іншою масою продукту. Отримана суміш іде в щілину між ножем і площиною виштовхуючого барабана.
У верхній частині кришок циліндрів установлені крани для видалення з апарата повітря в момент його пуску. У нижній частині кришки верхнього циліндра розміщений спускний кран для випуску з маслоутворювача готового продукту.
Маслоутворювач: 1 – барабан; 2 – рубашка; 3 – циліндр; 4 – привід; 5 – ніж; 6 – повітряний кран.
Рис.9. Маслоутворювач барабанного типу.
1 – кронштейн; 2 – кран спускний; 3 – втулка напрямна; 4 – кран повітряний; 5 – передня кришка; 6 – кільце ущільнювальне; 7 – фланець циліндра передній; 8 – виштовхуючий барабан; 9 – обшивання циліндра; 10 – обичайка циліндра зовнішня; 11 – спіраль; 12 – обичайка циліндра внутрішня; 13 – фланець циліндра задній; 14 – кільце ущільнювальне; 15 – задня кришка; 16 – редуктор; 17 – електродвигун; 18 – ніж; 19 – станина.
Високожирні вершки температурою 60-70°С подаються в нижній циліндр маслоутворювача і, просуваючись послідовно через три циліндри, перетворяться в результаті теплової і механічної обробок в масло, що при 12-16°С виходить через спускний кран.
Описаний маслоутворювач випускається під маркою Т1-ОМ-2Т. Його продуктивність 500-600 кг/год при потужності приводу 6,6 кВт. Трохи кращі показники має маслоутворювач Я7-ОМ-3Т, у якому вдосконалено систему механічної обробки вершків. Для цього продукт додатково обробляється двома дисками з перфорованими лопатами, розташованими на виході з циліндрів.
Вакуум-маслоутворювач складається з вакуум-камери, шнекового текстуратора, пароструменєвого вакуумного насоса, пастки, площадки для обслуговування і щита керування.
Працює маслоутворювач у такий спосіб. Підігріті до 75-85°С високожирні вершки за допомогою багатосоплового пристрою, що розпорошує, подаються у вакуум-камеру. Перетворюючись на дрібні краплі в умовах досить сильного розрідження вони миттєво охолоджуються до 6-8°С. При цьому випаровується до 6-8% вологи, молочний жир кристалізується і дестабілізується, а подальша його механічна обробка на шнековому текстураторі приводить до утворення готового шару масла.
Пароструменєвий вакуумний насос служить для конденсації вторинних пар, що утворяться у вакуум-камері, і видалення із системи повітря. Насос підтримує у вакуум-камері залишковий тиск 6-10 мм рт. ст.
Пастка призначена для уловлювання часток продукту, що видаляються з вакуум-камери разом із вторинною парою.
Основною перевагою вакуум-маслоутворювача перед іншими апаратами для одержання масла є можливість усунення в ньому деяких недоліків вершків у процесі одержання готового продукту.
При одержанні масла за допомогою будь-яких інших масловиготовлювачів чи маслоутворювачів видалення сторонніх присмаків і запахів вершків здійснюється обробкою їх на спеціальних апаратах – вакуум-дезодораційних установках.