Кроки щодо підготовки та проведення інтерв’ю – що робити, чого не робити. Чітке уявлення інтерв’юерів щодо теми та мети опитування.

Інтерв’юери повинні мати чітке уявлення про інформацію, яка має бути отримана від інтерв'ю. Потрібно створити докладний посібник для інтерв'ю, такий, що включає списки запитань і інформацію, викладену в логічній послідовності та в певному порядку. Підготовка контрольних списків, якщо необхідно: список пунктів, які будуть обговорюватися в рамках кожної теми. Визначення головних і вторинних запитань / проблем, для випадку, якщо деякі пункти повинні бути опущені, щоб залишатися в межах обмежень за часом. Уникайте задавати занадто багато питань.

Відбір команди. Вибір інтерв'юерів з колом знань та особистих рис (наприклад, хороша пам'ять, гнучкий, доброзичливий, гарне почуття часу, гарний слухач) і здібностей (наприклад, вміння говорити ясно, розпочати і підтримувати розмови / дискусії з незнайомими людьми; читати і писати на "скороченій, розмовній" мові; залучення і заохочення людей поділитися своєю думкою, поглядів і ідей, утримуватися від висловлення власної думки, поглядів та ідей, збереження конфіденційності; вміння мати справу з «важкими» людьми). Правильна підготовка інтерв'юерів. Інтерв'юер до поїздки повинен знати кожне запитання і його мету дуже добре. Має попереднього протестувати посібник з інтерв’ювання та запитання.

Враховування поінформованості щодо місцевих умов/контексту.

Різні люди можуть по-різному реагувати на інтерв'ю і запитання. Розуміння їх особливостей і ставлення могло б допомогти уникнути культурних відмінностей і дозволити формулювання питань у найбільш підходящий спосіб, наприклад, в деяких культурах, негативні відповіді вважаються грубими, і інтерв'юери можуть отримати велику кількість оманливих відповідей.

Знати, як одягатися і як вести себе відповідним чином. Відбір тих, кого інтерв'ювати. Визначити ретельно, хто має бути опитаним. Розгляньте, які групи учасників (вчителі, представники позашкільних закладів, психологи, жінки, представники певних вікових груп тощо) мають бути представлені. Будьте обережні, покладаючись на респондентів, які більш освічені та вміють добре сформулювати, і остерігайтесь брати інтерв'ю тільки у чоловіків або жінок, або орієнтуватися тільки на одну вікову групу. Потрібно самому знаходити людей для інтерв’ю. Не завжди розрахо­ву­вати на тих, хто охоче йде на спілкування з вами, сам хоче розказати вам свою думку, дати інтерв’ю.

Проведення інтерв’ю. Представте себе і розкажіть про інтерв’ю. Будьте вчасно. Почніть з традиційного вітання. Знайдіть час, зробити вступні запитан­ня (від 3 до 5 хвилин, максимум). Учасники мають знати мету вашого інтерв'ю (ви маєте їм повідомити). Бути правдивим щодо цілі інтерв'ю і не робіть неправ­­дивих обіцянок. Пам'ятайте, що інтерв'ю не може мати негайних резуль­татів. Заспокойте відповідача щодо конфіденційності - ступінь конфіденцій­ності залежить від кожної конкретної ситуації - і визначте, що це включає в себе, у разі потреби. Запитайте, чи відповідач має будь-які запитання перед початком інтерв'ю. Можете продовжити інтерв’ю іншим разом, якщо вичерпано час, чи ви не можете провести його за відведений час.

Опитування. Ставте запитання в певній послідовності. Почати опиту­вання, пославшись на когось чи щось очевидне. Почніть з загального запи­тання, дізнайтеся, що важливо для інформаторів і вирішіть, про що говорити в першу чергу. Створіть позитивне перше враження. Будьте уважні, щирі, дбай­ливі на початку визначте готовність до співпраці. Обережно ставте чутливі (особисті, «гарячі») запитання. Дотримуйтесь контрольного списку, але не будьте строгими, будьте об'єктивними, але й відкритими, що дозволить вам ставити нові і несподівані запитання. Будьте готові стежити за ходом бесіди. Якщо тема, яка була запланована вами в кінці інтерв’ю, раптом «спливе» на його початку, не зупиняйте респондента. Не забудьте заповнити прогалини в кінці інтерв'ю.

Фрази і пробні запитання, щоб отримати більш повні відповіді. Ставте ясні, чіткі, конкретні запитання. Уникайте запитань, на які можна відпо­вісти "так" чи "ні". Однак, вони можуть бути використані для уточнення або питання-фільтри, такі як: "Ви недавно працюєте в школі?" Уникайте навід­них запитань. (Не запитуйте: "Чи казав вам директор, що ви будете викладати цей курс? "Замість цього запитання краще запитати: "Звідки ви довідалися про цей курс? "У разі відповіді, наприклад: «Сказали у школі», можна запитати: «Хто запропонував вам?»).

Використовуйте відкриті запитанння (хто, чому, що, де, коли, як). Будьте обережні, коли ви будете ставити запитання "чому", в нашій культурі воно іноді несе звинувачувальний характер. З’ясуйте позицію респондента. Якщо респон­дент відповідає дуже стисло, попросіть його (її) пояснити докладніше. Уточ­нюйте нечіткі, непослідовні відповіді і надавайте зворотній зв'язок на важливі моменти. Для того, щоб переконатися, що ви зрозуміли відповідь, повторіть те, що респондент сказав, щоб підтвердити його відповідь. "Те, що сказано це ..." "Я розумію це, так…. Поправте мене, якщо я помиляюся, але ви вважаєте, що ...". Не ведіть перехресне опитування, не ставте перевіряючі запитання для перевірки знань з теми. Не вірте всьому сказаному. Просіть респондентів навести конкретні приклади. Люди часто схильні говорити в загальних рисах. Не надавайте занадто багато ваги відповідям, які містять кількісні дані. Запи­туйте про посилання на накази, розпорядження, законодавство тощо. Уникайте повторення запитань: це може вказувати на відсутність інтересу.

НЕ впливайте на їх відповіді. Уникайте передачі ціннісних суджень / таких, що впливають на відповіді (наприклад, не варто запитувати "Чому фор­му­вання критичного мислення – це добре?" Таке запитання передбачає, що формування критичного мислення є гарним). Не впливайте на відповіді виказу­ванням (мовою тіла, мімікою) свого ставлення. Не допомагайте респонденту давати відповідь. Стежте за вашим стилем ведення розмови і поведінкою. Проводьте інтерв'ю у неофіційний спосіб, змішуючи запитання і проводячи їх обговорення. Не заважайте іншим учасникам, нехай вони теж долучаються до розмови. Не суперечте респондентам. Не поспішайте. Будьте терплячі. Ство­рен­ня паузи дає Вам і респонденту подумати.