Буддизм

Один із коренів буддизму — у ментальності індусів, у їхній надзвичайній чутливості, сприйнятливості, палкому фанатизмі. Засади буддизму сформував Шак’ямуні. Він залишив царський дім, дізнавшись про те, що життя приносить людині страждання, хвороби, смерть, пройшов посвячення у сентаїтів-відлюдників, але відповіді на свої запитання — одвічні запитання людства — не знайшов. Шакьямуні усамітнюється, і в нього настає просвітлення — він стає Буддою — істотою, наділеною досконалими моральними, розумовими та фізичними якостями.

Своє вчення Шакьямуні розділив на три частини: теорію, або догматику; моральність, або аскетику; практику, або споглядання. Його вчення — логічний висновок брахманізму — індуїзму про ницість життя; рід людський приречений на страждання. Якщо в індуїзмі поглинання душі закінчується Брахманом, то в буддистів поглинання душі у нірвані.

Спільним для цих релігій є й учення про переселення душ. Однак існує багато відмінностей.

Буддизм заперечує центр буття, світову душу, Брахмана. Відсутність постійності у світовому і земному житті — одна з максимів буддизму. Це велике Зло («вогонь, що пожирає весь світ»): «складне рано чи пізно має розпастися, те, що народилося, — померти». Явища зникають одне за одним, минуле, теперішнє й майбутнє знищуються, все минає, над усім тяжіє закон руйнування… Перед смертю всі рівні: багатий і бідний, шляхетний і ниций. Тіло людини — творіння чотирьох стихій: землі, води, вогню та вітру «Протягом усього життя тіло слугує джерелом пристрастей, хвилювань і мук. Настає старість, і з’являються хвороби — старий б’ється у передсмертних муках». Однак і смерть не звільняє людину від страждань. Вона знову народжується і знову помирає. Це «колесо, що обертається вічно».

Отже, буття є стражданням, і щоб його припинити треба знищити саме буття, «погасити його в нірвані».

Існує чотири істини: істина страждань, істина походження страждань, істина припинення страждань, істина про шлях, що веде до припинення страждань.

Будді приписують творчу силу, смисл вічного буття — вона може спускатися до душі істоти тваринного і навіть рослинного царства і знищується в нірвані — такі догмати Шакьямуні.

Той, хто хоче врятуватися, повинен дотримуватися правил, охороняти життя будь-якої живої істоти, поважати чужу власність. Забороняються спиртні напої, земні втіхи, прикраси, надмірність у їжі. Пропагується життя у добровільній бідності. Це доля значної частини суспільства доіндустріальної епохи.

«Утримуйся від усякого зла, твори добро, тримай у вузді свої думки», — такі засади вчення.

Як видно, витоки цього світосприйняття в Законах Ману. Але там основа — касти, у буддизмі їх немає. Хоча він проголошує рівність людей за походженням. Мораль Шакьямуні: «Сидіти краще, ніж ходити, спати краще, ніж бодрствовать, найкраще — смерть». У японському буддизмі нірвана може бути досягнута в земному цьому житті, а не тільки в «чистому».

Буддизм формує стійкість у боротьбі зі стражданнями, нечутливість до несправедливості, общинний колективізм, самовдосконалення, самореалізацію. Ці риси найяскравіше виявляються у японців, в’єтнамців, корейців.

Різновид буддизму — ламаїзм (Тибет, Монголія, Бурятія). Це так званий північний буддизм. Існує й китаїзований буддизм.

Іслам

Це одна зі світових релігій, викладена в Корані, в основі якої одкровення Аллаха, що тривали 33 роки і які слухав пророк Мухамед, котрий не знав грамоти.

Батьківщина ісламу — Аравійський півострів, який посідав стратегічно важливе місце у зв’язках Індії і Китаю з Європою та Африкою. Це великий торговий шлях, де переплелися найважливіші родоплемінні звичаї, традиції ізольованої пустелі (звідси ідея єдинобожжя — Аллах єдиний). Тут немає уряду, не існує законів — лише племінні звичаї і традиції.

Кровопролиття, вбивство невинних людей — звичайне явище. Потреби повсякденного життя, такі як нормальна їжа, одяг, солодощі, мешканцям тих місць були невідомі. Раціоналізм ісламу найефективніше проявився у вченні про загробне життя. Лише там ти можеш реалізувати справедливість, чесність, доброту, там тобі гарантоване вічне життя, сповнене радощами і насолодою. То чи варто ризикувати вічністю заради коротких миттєвостей земного життя?

У перекладі з арабської «іслам» означає підкорення, слухняність. Звідси цілковита покірність перед Аллахом. Бог — творець і правитель Всесвіту. Людина, яка визнає творця, вбачає в ньому господаря, чесно й добросовісно підкоряється його законам і приписам, є істинним мусульманином. Аллах великий, Аллах дав, Аллах взяв. Людина, котра заперечує існування Бога, неспроможна бачити очевидне, дане йому від природи — Бога. Аллах забороняє лихварство, тому існує «ісламська економіка», банківська кредитна діяльність має свої особливості.

У світі повинні панувати мир, справедливість, доброта, тут немає місця для експлуатації та рабства, тут панує священна довіра до Бога. І водночас існує ісламський фундаменталізм — відображення агресивного ісламського світу в його прагненні до всесвітнього Халіфату.