1)Безумовне або зовнішнє

2)Умовне або внутрішнє

Безумовне гальмування є вродженим і може бути індукційним або позамежним.

В основі індукційного гальмування лежить явище негативної індукції.

Новий сильний осередок збудження в корі стороннього подразника зумовлює зниження збудливості в ділянках кори великого мозку,які зв’язані із здійсненням умовного рефлексу і я к наслідок настає гальмування умовного рефлексу.

Позамежне гальмування проявляється при надмірному збільшені сили або часу дії умовного подразника при цьому умовний рефлекс різко слабшає або повністю зникає.

Умовне або внутрішнє гальмування на відміну від безумовного виникають тільки у корі головного мозку повільно і поступово. Воно тимчасове і розвивається за механізмом умовного рефлексу при не підкріпленні умовного подразника безумовним.

Розрізняють такі види умовного гальмування:

1)згасаюче(забування)

2)запізнювальне

3)диференційоване

4)умовно_гальмівне

1.Згасаюче гальмування розвивається лише тоді коли умовний рефлекс багато разів не підкріплюється безумовним подразником. Згасанням можна пояснити тимчасову втрату трудового навику. Наприклад(навички гри на музикальних інструментах).Поверхневий рівень навчального матеріалу,якщо вони не закріплювались повторюванням,згасання лежить в основі забування. За рахунок згасаючого гальмування організм звільняється від непотрібних умовних рефлексів,які втратили сигнальні значення.

2.Запізнювальне гальмування розвивається при збільшені проміжку часу умовним сигналом і подачі безумовного подразника. При цьому безумовний подразник у перші хвилини набуває гальмівного характеру,при цьому умовні рефлекси виникають у певний час. Розвиток запізнювального гальмування лежить в основі виховання у людини витримки та дисципліни. Запізнювальне гальмування у дітей виробляється з великими труднощами під впливом виховання і тренування. Тільки з настанням старшого шкільного віку відмічається у дітей витримка,вміння стримувати свої бажання_сила волі.

3.Диференційоване гальмування дозволяє розрізняти близькі між собою схожі подразники. Наприклад:відтінки кольору,різну частоту звуку. Воно виникає в корі півкуль головного мозку при дії не підкріплювального сигналу близького до умовного.

Якщо у собаки виробити рефлекс на звук певного тону то і сусідні з ним тони спочатку викликатимуть туж ж саму реакцію. Ця перша фаза диференційованого гальмування є наслідком іррадіації збудження. Вона може бути прикладом синтетичної діяльності кори півкуль головного мозку. Проте при багаторазовому повторені дослідів в ході яких лише певний тон підкріплювати безумовним подразником тварина поступово менше реагуватиме на не підкріплювальні низькі тони і нарешті зовсім перестане реагувати на них. це результат розрізнення обох диференційованих подразників.

Розрізнення близьких за характером сигналів уточнює діяльність організму. Сприяє тонкому розрізнені предметів і явищ навколишньої природи і суспільного життя. У дітей диференційоване гальмування досягає свого функціонального удосконалення 3 – 4 роками. Швидкість і стійкість диференціювання з віком збільшується при тому тонке диференціювання,а також тривале застосування гальмівного подразника для дітей завжди становить дуже важке нервове завдання привести до неврозу.

Умовне гальмо розвивається в клітинах кори головного мозку,якщо умовний сигнал наприклад дзвоник,що поєднується із додатковим подразником,наприклад світлом не підкріплювати безумовним подразником,додатковий подразник при цьому набуває самостійного значення. Він починає виробляти умовні рефлекси не тільки на дзвінок,але і на інші умовні рефлекси. Воно виробляється під час навчання,виховання,занять спортом бо різні правила,закони людського суспільства є умовними гальмами.

Умовні гальма мають люди,що вживають алкоголь і наркотики. Збудження та гальмування в корі великого мозку дві сторони одного нервового процесу,що забезпечує найсильніший зв'язок між організмом і навколишнім середовищем.