2. Значення та сутність управління якістю

Управління якістю - аспекти виконання функції управління , які визначають політику, мету і відповідність у сфері якості, здійснюють їх за допомогою таких засобів, як планування якості, оперативне управління якістю, забезпечення якості та покращення якості в рамках системи якості.

Предметом організації управління є керована підсистема (суб’єкт управління)

Об’єкт управління виконує завдання суб’єкта, забез­печуючи виготовлення продук­ції запланованої і запроектованої якості відповідно до нормативної документації

Управління якістю здійснюють за допомогою таких засобів, як планування якості, оперативне управління якістю, забезпечення якості та покращення якості в рамках системи якості.

Поняття „управління якістю” містять технічні, управлінські, економічні, загальні аспекти.

Технічні аспекти:

1. Використання у виробництві світових стандартів.

2. Контроль продукції на кожному етапі в процесі виробництва з використанням необхідних засобів контролю

3. Діагностика обладнання.

4. Регулярний перегляд технології.

5. Забезпечення скерованості усіма процесами й оглядання кожної одиниці продукції.

Загальні аспекти:

1. Планування на рівні вищого керівництва.

2. Систематизація і документальне оформлення діяльності у вигляді методик, протоколів, інструкцій керівництва.

3. Залучення усіх виробничих ресурсів і всього персоналу.

4. Широке використання стандартизації, у т.ч. і міжнародних стандартів в управлінні якістю.

5. Регулярні перевірки, вивчення зворотнього зв’язкуі коригування дій.

6. Безперервне навчання персоналу і методам управління якістю.

Економічні аспекти:

1. Планування капіталовкладень в якість (затрати на функціонування системи якості, навчання персоналу, вивчення ринку, контроль, діагностика, пероснащення виробництва, залучення незалежних експертів, особисті премії персоналу тощо).

2. Управління економікою якості.

Управлінські аспекти:

1. Визначення політики у сфері якості та конкретне розширення обов’язків кожного співробітника.

2. Розробка формалізованої методології управління якістю і контроль за виконанням методик.

3. Планування необхідної системи капіталовкладень у річний бюджетний план щодо вдосконалення якості.

4. Орієнтація виробництва на використання найсучасніших науково-технічних розробок і вимог.Контроль за виконанням норм екології та безпеки.

Політика в сфері якості - основні напрямки і мета підприємства в сфері якості, що офіційно сформульовані вищим керівництвом. Політика в сфері якості є елементом загальної політики підприємства з акцентом на економічні аспекти. Обов'язки з управління якістю лежать на всіх рівнях керівництва, але очолювати його повинна вища адміністрація. В управління якістю втягуються всі робітники підприємства.

. Відомі дві концепції управління якістю:

• перша - базується на роботах Дж.Джурана і подальших дослідженнях Тагучі, включала введення поняття припустимого рівня якості продукції та наслідки випуску неякісних товарів;

• друга – базується на вимогах абсолютної якості та відсутності дефектів продукції (Кросбі та Шнейдерман).

Класичні методи менеджменту якості базуються на технічних підходах (широкому використанню статистичних методів обробки інформації, фізичних методах контролю якості і ін.), широкому використанню методів управління

Сучасне управління якістю виходить з положень, що

• діяльність з управління не може бути ефективна після того, коли продукція вироблена;

• ця діяльність повинна здій­снюватися під час виробництва.

Сучасні методи менеджменту якості відрізняються соціальною направленістю в широкому розумінні та базуються на резуль­татах досліджень, виконаних великими корпораціями. Особ­­ливий вплив мали розробки авторів Е. Демінга, Дж.М.Джурана К.Ісікава і Г.Тагучі, А.В. Фейгенбаума.

Е. Демінг головну увагу приділяв поліпшенню якості відносно до процесів, систем, статистики. Дж.М.Джуран підкреслював необхідність для кожного менеджера безпосередньо займатися діяльністю, яка приводить до підвищення якості. К.Ісікава і Г.Тагучі внесли вагомий вклад до розвитку методів планування якості і статистичного аналізу. Г.Тагучі першим використав процес поліпшення якості при плануванні продукції, тобто „невиробниче регулювання якості”. Складові цього підходу - системне проектування; проектування параметрів; проектування допустимих відхилень

Ф. Кросбі для фірми „Хью-летт-Паккорд” (США) склав програму „Нуль дефектів, яка включила положення

• Переконання спрівробітників у важливості здійснення програми і особистої участі в цьому кожного

• Визначення рівня додаткових витрат на якість

• Розробка прийомів мотивації якісної праці

• Конкретизація ме Всебічне навчання методам якісної роботи і впровадження принципу „нуль дефектів”

• Установлення „дня якості”

• Розробка індивідуальних програм бездефектної праці

• Заохочення досягнутих результатів та методів контролю

Напочатку 60-х років 20 ст. А. Фейгенбаум обгрунтував систему загального управління якістю продукції, яка прийшла на зміну традиційній концепції контролю. А. Фейгенбаум запропонував розглядати кожен етап в процесі утворення продукту, а не тільки кінцевий результат поняття „комплексного управління якістю” і визначив його як ефективну систему, яка об’єднує діяльність різних підрозділів організації, відповідальних за розробку параметрів якості, підтримує досягнутий рівнень якості та його підвищення, для забезпечення виробництва і експлуатації виробів на економічному рівні, при повному задоволенні вимог споживача.

Управління якістю оперує поняттями: система, середовище, мета, програма та ін

Поняття якості використовується в терміні „система якості”.

Система якості - сукупність сукупність організаційної структури, методик, процесів і ресурсів, необхідних для здійснення управління якіс Забезпечення якості - всі систематично здійснювані в рамках системи якості види діяльності, що плануються, необхідні для того, щоб продукція відповідала вимогам до якості.

Поліпшення якості - заходи, що використовуються з метою підвищення ефективності і результативності діяльності та процесів, для отримання зиску як для організації, так і для споживачів її продукції.

Продукція - результат діяльності або процесів. Яка може включати послуги, обладнання, матеріали що переробляються, програмне забезпечення та т.ін. Вона може бути матеріальною (наприклад, матеріали, що переробляються, конструкції) або нематеріальною (наприклад, інформація). Також може бути навмисною (наприклад, призначеною для споживача) або ненавмисною (наприклад, відходи виробництва, небажані наслідки).

Послуги - підсумки діяльності постачальника для задоволення потреб споживача.

Споживач (покупець) - одержувач продукції, що надається постачальником.

Постачальник (підрядчик) - підприємство, що надає продукцію споживачу.

На сьогодні інструментами забезпечення якості є:

• міжнародні стандарти управління і забезпечення якості;

• міжнародна система сертифікації систем якості;

• міжнародний реєстр сертифікованих аудиторів систем якості.

Концепція „загального управління якістю” стає провідним інструментом менеджменту фірм.