Показники

Значення показників

1. Достаток

Низький

Середній

Високий

2. Вік споживачів

15 - 20 років

20 – 30 років

30 – 55 років

Більше 55 років

3. Термін зберігання

24 години

24 години

24 години

24 години

4. Регіон

Бердичів

Житомир

Київ

Вінниця

5. Масштаб бізнесу

6. Продукція

Хліб Берд

Хліб Гетьм

Хліб Переясл

Хліб Молочний

Хліб Тости

Великооптовий

Дрібнооптовий

Роздрібний

Рис. 2.1.2. Морфологічна матриця визначення ринкової ніші для ВАТ БМЗ “Прогрес”

Таким чином, проведений аналіз дозволяє зробити висновок про те, що підприємство повинно поставити завдання завоювання ринкової ніші в країнах США для збуту змішувачів з терміном використання до 15 років та

Рис. 2.1.2. матрицю можливих форм розвитку бізнесу в сфері виробництва хліба

Таким чином, проведений аналіз дозволяє зробити висновок про те, що підприємство повинно поставити завдання завоювання ринкової ніші в сфері виробництва і дрібнооптової реалізації хліба Молочного для молоді віком від 15 – 20 років, та 20 – 30 років в Бердичеві та Києві з терміном використання 24 години. Основними споживачами повинні стати молоді люди віком до 30 років з середніми достатками.

2.2. Визначення місії підприємства

Місія - якісна мета, задля якої існує організація у ринковій соціально-орієнтованій економіці. Місія складається на основі довгострокового бачення того, що організація прагне робити, та з того, якою організація намагається стати.

Роль місії в організації можна звести до наступного:

- визначає причину та сферу існування;

- єднає зусилля працівників;

- дає змогу сполучити різні цілі;

- визначає пріоритети розподілу коштів;

- окреслює загальний діапазон обов'язків;

- забезпечує прозорість намірів щодо діяльності;

- слугує встановленню контактів з партнерами.

Визначення місії та головних стратегічних орієнтирів діяльності підприємства можна оцінити виходячи з двох головних аспектів, які повинні бути присутніми при розшифровці місії підприємства:

1. Зміст місії, який включає:

- опис продукції (послуг), яку пропонує підприємство;

- характеристика ринку - визначення основних споживачів, клієнтів, користувачів.

Місія ЗАТ “Бердичівський хлібозавод”: наша головна – вчасно і в потрібній кількості постачати хліб та інші хлібні вироби до споживачів за будь-яких умов по місті Харків та його передмісті.

3. Стратегічний аналіз середовища

3.1. Аналіз макросередовища підприємства

Будь-яка організація знаходиться і функціонує в середовищі. Кожна дія усіх без винятку підприємств можлива тільки в тому випадку, якщо середовище допускає її здійснення. Внутрішнє середовище організації є джерелом життєвої сили фірми. Воно вміщує в собі той потенціал, що дає можливість організації функціонувати, а, отже, існувати і виживати у певному проміжку часу. Але внутрішнє середовище може також бути і джерелом проблем і навіть загибелі організації в тому випадку, якщо вона не забезпечує необхідного її функціонування.

Зовнішнє середовище є джерелом, що забезпечує організацію ресурсами, необхідними для підтримки її внутрішнього потенціалу на належному рівні.

Зовнішнє середовище підприємства можна поділити на дві складові:

1. Макросередовище (загальне) – це ті фактори зовнішнього середовища, що діють на підприємство опосередковано через певні важелі, формуючи загальну атмосферу та умови бізнесу.

2. Мікросередовище (операційне) – суб’єкти ринкових відносин, що безпосередньо контактують з підприємством, впливають на нього, а підприємство також має змогу чинити вплив на них.

Згідно із закордонною практикою, фактори макросередовища можна оцінити з використанням так званого PEST-аналізу.

PEST – це абревіатура чотирьох англійських слів: P – Policy (політика); E – Economy (економіка); S – Society (суспільство, соціум); T – Technology (технологія). Іншими словами, згідно з цією методикою в якості головних факторів макросередовища, що повинні оцінюватись обрано 4 їх групи.

В найбільш спрощеній формі методика проведення PEST-аналізу є наступною:

1. Для кожної з чотирьох груп факторів обираються часткові фактори, які на думку експерта мають найбільший вплив на підприємство (або будуть мати в майбутньому). Кожен з факторів записується у відповідну строку спеціальної PEST-таблиці.

2. Кожен з часткових факторів оцінюється з точки зору його впливу на підприємство (+ -“позитивний”; – - “негативний”).

3. Підраховуються всі позитивні і негативні оцінки, що встановлені по кожній групі факторів. Якщо позитивних оцінок більше – фактор макросередовища є позитивним для підприємства і необхідно розробляти шляхи по використанню його позитивного впливу. Якщо негативних оцінок більше – фактор макросередовища є несприятливим для підприємства і необхідно розробляти шляхи по зниженню його негативного впливу.

Аналіз макросередовища (загального) ЗАТ “Бердичівський хлібозавод” будемо проводити використовуючи методику PEST-аналізу. Для цього побудуємо PEST-матрицю, де відобразимо не менше 10 факторів по кожній з компонент та визначимо напрямок впливу кожного фактора на підприємство (+ -“позитивний”; – - “негативний”).

Таблиця 3.1.1