Тема 9 перше заняття

Соціально-економічне та політичне становище в Україні на початку 20-х рр.

1 Результати громадянської війни й іноземної інтервенції

У жорстокої збройної боротьби, що тривала п'ять років, більшовики зуміли втримати владу в руках. Були ліквідовані усі державні формування,які виниклі після розпаду Російської імперії, крім Польщі, Естонії, Латвії, Литви, Фінляндії. Партія більшовиків, проголосивши встановлення диктатури пролетаріату, насправді встановила свою диктатуру. Керівництво більшовицької партії вирішувало все важливі питання державної, економічної, військової техніки та культурному житті. Формально проголосивши демократію (пролетарську), більшовики вели непримиренну боротьбу з своїми ідейними противниками, здійснювали радикальну націоналізацію в промисловості й банків, заборонили торгівлю, запровадили продрозкладку і трудову повинність. Усе це супроводжувалося грубою сваволею і насильством на місцях, що викликало невдоволення, і опір частини населення, зокрема і збройне.

З нашого боку противників більшовиків, що проповідували ідеї світової революцію, виступали країни Антанти, що було однією з причин затягування війни. Вона характеризувалася безкомпромісністю і запеклістю сторін. Загальна сума шкоди Росії становила 50 млрд золотих рублів. Відповідно додаткам до Брест-Литовському мирному договору і договору від 27 серпня 1918 р. країни Четверного союзу мали права на вивезення із Росії вогкого та обрубленного лісу, чверті видобутої нафти на Бакинской області, і навіть вугілля із Донбасу. Натомість Німеччина та її союзники скористалися як цими правами, а й угодами коїться з іншими республіками. А до осені 1918 р. в Австро-Угорщину й Німеччину було вивезено близько двох млн пудів цукру, 9 132 вагона хліба, 22 148 вагонів продовольства, більш 200 тисяч коней і великої рогатої худоби. З Далекого Сходу інтервентами було вивезено більше трьох млн шкурок цінної хутра, з Грузії – 26 млн пудів марганцю, з Азербайджану – 30 млн пудів нафти, із Криму – 3 млн пудів зерна, 12 тисяч пудів льону, 63 тисячі пудів вовни, з Інтерве́нція — у міжнародному праві насильницьке втручання однієї чи кількох держав у внутрішні справи іншої держави, спрямоване проти її територіальної цілісності або політичної незалежності. Іноземна військова інтервенція в Росії (1918-1921) - військове втручання країн Антанти і Четверного союзу в Громадянську війну в Росії (1917-1922). Всього в інтервенції взяли участь 14 держав.

Велика були й кількість людських жертв. Загалом із урахуванням полеглих від голоду і епідемій вони становили 13 млн людей, 2 млн осіб були емігровані. У тому числі було багато людей представників інтелектуальної еліти. Безповоротні морально-етичні втрати мали глибокі соціокультурні наслідки, довгий час відображалось на історії радянської країни. З іншого боку, війна відчутно вплинула на моральний стан радянського суспільства. Чимало дослідників бачать зв'язок між подіями громадянської війни й репресіями 1930-х.

Перемога у громадянській війні створила геополітичні, соціальні й ідейно-політичні умови задля її подальшого зміцнення більшовицького режиму. Що означала перемогу комуністичної ідеології, диктатури пролетаріату, державної форми власності й призвело до зміни тих тенденцій, які діяли Росію по західному шляхів розвитку.