2 Роки 6 місяців – 3 роки

Загальна моторика:

Міняє темп, напрям і характер руху під час ходьби й бігу, може одночасно виконувати два різні рухи (топати і хлопати); самостійно утримує рівновагу, спускаючись по похилій дошці; може пройти декілька кроків навшпиньки; підстрибує на двох ногах; може декілька секунд утримати рівновагу, стоячи на одній нозі; перестрибує та легко переступає невисокі перешкоди (до 10-15 см); добре кидає і „футболить” м'яч.

Тонка моторика:

Малює олівцем, тримаючи його, як дорослий; зображає на папері кругові, вертикальні і горизонтальні лінії; змальовуючи, починає копіювати більш складні форми („круг”, „хрест”), до 3 р. малює людину („головоног”); самостійно розкачує „ковбаски і кульки” з пластиліну, ліпить примітивні фігурки за своїм задумом; вправно складає й дістає дрібні предмети з скриньок, пляшок; збирає 4-6 форм, вкладаючи меншу у велику; користується дитячими ножицями.

Когнітивний розвиток:

Будує башточку з великого числа кубиків (до 10 шт.); будує складніші, чим раніше, конструкції за власним задумом; знаходить 5-6 парних картинок з 10; разом з дорослим грає з розрізними картинками з двох частин; виловлює магнітною вудкою рибок і т.п.; може назвати деякі з 4-х основних кольорів і деякі геометричні фігури в грі; збирає піраміду з 4-8 кілець, враховуючи розмір; має уявлення про число (показує і говорить „1, 2, 3, багато, мало”); називає близько 50 зображень за темами: „тварини”, „люди”, „одяг”, „транспорт”, „меблі”.

Навички поведінки:

Використовує повсякденні предмети за призначенням, знає їх назви і багато кого називає самостійно; уміє вітати людей і вживати слова „спасибі”, „будь ласка”; дотримується елементарних правил поведінки на вулиці, в дитячому саду, удома; підтримує порядок; проявляє терпіння, виконує вказівку „почекай”; протиставляє себе іншим, починає говорити про себе „Я”.

Навички самообслуговування:

Швидко одягається і роздягається за допомогою дорослого (застібає 1-2 гудзики, самостійно взувається і знімає речі без застібок); знає, де бережеться одяг і взуття, відносить їх на місце за проханням дорослого; складає свій одяг на стільчику; за проханням прибирає за собою іграшки і сміття.

Соціально-емоційний розвиток:

Наслідує одноліток у грі; бере участь у простих групових іграх, що розвивають мовні й рухові навички; грає в сюжетно-ролеві ігри (бере на себе роль „мами”, „лікаря”); виявляє ініціативу в грі; зростає роль уяви і фантазування у грі („творча гра”); наслідує велику кількость дій дорослих з предметами побуту.

Гра:

Знає свою статеву причетність; проявляє чуйність; управляє поведінкою дорослих шляхом „дитячих істерик”, „спалахів гніву”; випробовує яскраві емоційні переживання в іграх з дітьми і при прогляданні телевізора, відвідинах зоопарку і т.п.; сприймає через власні емоції поняття „боляче”, „холодно”, „колеться”; запам'ятовує колишні емоційні враження.

2. Розвиток мовлення дітей третього року життя

На третьому році при правильному розвитку можна знайти виникнення якісно нового характеру гри: перед тим, як почати грати, дитина бере на себе роль, виражаючи її словесно. Діти не просто відтворюють те, що бачили, але їхні дії підкорюються оформлений в словах цілі, що поставлена наперед. Така гра сприяє розвитку уяви, творчості, активізує закріплення досвіду дитини, який поступово збільшується. Але перехід до рольової гри можливий лише з використанням мовлення.

На третьому році життя дітей більш широко знайомлять з оточуючим життям – з елементарними ознаками та призначенням предметів. Під час їжі, умивання, одягання та інших режимних процесів дорослий розмовляє з дитиною, називає якості та ознаки предметів. Необхідно запобігати у розмові з нею вживання одноманітних слів, фраз, що повторюються кожен день. Однакові мислі, що по-різному висловлені дорослим, не тільки збагачують словник дитини, але й поширюють, поглиблюють її уявлення про оточуюче.

Діти оволодівають умінням узнавати дії на малюнку та відтворювати їх. Крім формування узагальнення, це підводить дітей до елементів рольової гри: діти самі когось зображують, а картинка надає їм певного образу.

У цьому віці діти розуміють питання „де?”, „який?”, „звідки?”, „куди?”, „навіщо?” та відповвідають на них. Завдяки певному колу уявлень, здібності узагальнення, дітям після 2,5 років можна загадувати прості загадки, якщо в тексті є більш або менш точний зміст відгадки. Діти починають оволодівати вмінням розуміти оповідання про події, знайомі їм за минулим досвідом (без показу предметів, іграшек, картин).

У даний період життя у дитини не тільки значно зростає словник загальноспоживаних слів, але й виникаюча в кінці другого року життя „словотворчість”. Створення своєрідних слів та речень – не тільки засіб активного оволодіння мовою: пояснюється це й тим, що діти недостатньо осмислюють значення багатьох слів, не справляються із всіма граматичними формами.

Як уже зазначалося, у дитини формується така важлива передумова вдосконалення вимовлення, як вміння відносно тонко диференціювати звуки в словах, які вимовляють дорослі. Однак процес сприймання мовлення ще є далеким від повної досконалості. Помилки у розрізненні предметів із назвами, що схоже звучать, спостерігаються у випадках, коли мова йде про малознайомі або сильно змінені з виду об’єкти. Бідність вражень, уявлень, відставання у розвитку також можуть бути причиною недосконалого розрізнення слів, які схожі за звучанням. Полегшують оволодіння правильним вимовленням ігри із звуконаслідуванням. У звичайному житті, бесідах з дитиною, на заняттях її виправляють та просять повторити слово правильно.

Третій рік життя – період настільки швидкого вдосконалення граматичного ладу, що до кінця цього періоду мова дітей за формою значно наближається до повсякденної мови дорослих.

У розмові з дитиною дорослий повинен ураховувати рівень її мовлення, але, разом з тим, його власна мова повинна бути більш досконалою: різноманітною за будовою речень, багатою за словником, виразною за інтонацією.