- •Теми для самостійного вивчення для спеціальності “Комерційна діяльність”
- •Теми для самостійного вивчення для спеціальності « Виробництво харчової продукції»
- •Теми для самостійного вивчення для спеціальності «Діловодство»
- •Тема Види підготовки до виступу. Майстерність публічного виступу. Культура мовлення під час дискусії
- •Основні етапи підготовки і проведення промови Докомунікативна Комунікативна Посткомунікативна
- •2. Скласти й записати вступ і кінцівку виступу на одну з тем (або на власну тему):
- •Тема 1.3. Формування навичок і прийомів мислення. Види, форми, прийоми розумової діяльності
- •Мислення – як основа розумової діяльності людини
- •Складові операції розумової діяльності людини
- •Види мислення
- •Тема 1.5.Основні закони риторики
- •Закон гармонізуючого діалогу
- •Закон просування та орієнтації адресата
- •Закон емоційності
- •Закон задоволення
- •Тема 2.1. Поняття етики ділового спілкування, її предмет та завдання. Етичні норми і нормативи. Професійна етика. Вчинок як першоелемент моральної діяльності.
- •1.Поняття спілкування
- •3.Етичні норми та нормативи
- •4.Професійна етика
- •5. Вчинок як першоелемент моральної діяльності
- •Тема 2.2. Структура ділового спілкування. Бар'єри в спілкуванні, його рівні. Соціальні типи особистості. Сучасні теорії міжособових стосунків.
- •Фази спілкування
- •Типи бар'єрів спілкування
- •Тема 2.3.Основні види ділового спілкування: публічний виступ, ділова бесіда, службова нарада та переговори. Основні правила ділового спілкування. Мовленнєвий етикет.
- •Тема 3.2Лексика за сферою вживання. Термінологічна і професійна лексика, її відмінність від загальновживаної
- •Тема 3.4.Типи термінологічних словників (відповідно до фаху)
- •Тема 3.6.Складноскорочені слова, абревіатури та графічні скорочення. Абревіатури загальновживані та вузькоспеціальні у тексті (граматичні форми).
- •Правила скорочування слів
- •Тема 4.1. Орфографічні та орфоепічні норми сучасної української літературної мови. Орфографічні та орфоепічні словники
- •Тема 4.2.Правопис прізвищ, імен та по батькові в українській мові.
- •Правопис складних іменників та прикметників.
- •Правопис відмінкових закінчень іменників II відміни у родовому відмінку.
- •Правопис прислівників.
- •Складні іменники
- •Складні прикметники
- •Закінчення родового відмінка однини
- •Тема 4.4 Особливості використання іменників, дієслів
- •Іменник
- •4. Уживати форму Кл. Відмінка тільки у звертанні до осіб, називаючи:
- •Дієслово
- •1 Уникати умовного способу
- •Я вибачаюсь – вибачте мені, прошу вибачення, даруйте
- •Тема 5.2 Види документів та їх класифікація. Правила оформлення сторінки, рубрикація тексту, правила оформлення заголовків, виділення окремих частин тексту
- •Тема Складання автобіографії
- •Тема Складання характеристики, резюме
- •Тема Телеграма. Факс
- •Тема 5.4. Оформлення довідково-інформаційних документів: оголошення, запрошення, доповідні і пояснювальні записки, виробничі звіти. Виробничі протоколи. Витяг з протоколу.
- •Тема 5.5.Особливості складання розпорядчих документів. Наказ, розпорядження, постанова. Ознайомлення з організаційними документами. Статут, положення, інструкція.
- •Тема 5.7. Оформлення договору
- •1.Продовжіть і оформіть відповідно до вимог запропонований пункт договору. Включіть його у повний текст договору.
- •2.Перекладіть українською мовою. Трудовое соглашение
Тема 2.1. Поняття етики ділового спілкування, її предмет та завдання. Етичні норми і нормативи. Професійна етика. Вчинок як першоелемент моральної діяльності.
знати сутність, види, завдання етики ділового спілкування, етичні норми та нормативи;
вміти використовувати набуті знання у процесі ділового спілкування.
План
1. Поняття спілкування
2. Ділове спілкування та його особливості
3.Етичні норми та нормативи
4.Професійна етика
5.Вчинок як першоелемент моральної діяльності
Ознайомтеся з теоретичними положеннями
1.Поняття спілкування
Слово у спілкуванні буває животворчим і руйнівним. Воно може об’єднувати і роз’єднувати людей, приносити задоволення або прикрощі.
Все залежить ввід того, яка інформація передається за допомогою слова і як це роблять її відправники.
З метою поліпшення інформування людей на даному етапі все ширше використовуються технічні засоби, зокрема комп’ютери, і в цьому звичайно, вбачається прогрес. Але водночас безпосереднє спілкування замінюється опосередкованим, що здійснюється ЗМІ, а це веде до зростання відчуженості між людьми, зниження рівня їх комунікабельності, контактності, а також – емоційності.
Від того, на якому рівні перебуває культура ділових людей, залежить результати їхньої професійної діяльності, взаємини з колегами, партнерами по бізнесу та клієнтами, врешті-решт психічне здоров’я.
Спілкування як основа життєдіяльності людей та їхньої взаємодії Спілкування є однією з центральних проблем, через призму якої вивчаються питання сприймання й розуміння людьми одне одного, лідерство й керівництво, згуртованість і конфліктність, міжособистісні взаємини та ін. Спілкування допомагає глибше розглянути процес міжособистісної взаємодії та міжособистісних взаємин.
Інтерес до спілкування виявляють представники різних наук, бо воно є багатовимірним, багаторівневим феноменом. Філософи, наприклад, аналізують спілкування як спосіб реалізації суспільних відносин, розглядають його як вид діяльності, де фіксуються суб'єкт-суб'єктні відносини, досліджують вплив спілкування на формування особистості. Саме вони наголосили на необхідності усвідомлення значущості Іншого і цінності звернення до нього як до рівноправного та відповідального суб'єкта. Дослідження проблем спілкування в загально-філософському плані є методологічною основою, на якій базується вивчення Спілкуючись, люди обмінюються інформацією, узагальненнями, думками, почуттями.
Тому спілкування можна охарактеризувати так:
o комунікація, приймання і передання інформації (зрозуміло, що інформацію можна отримати також завдяки спостереженню);
o взаємодія, взаємовплив, обмін думками, цінностями, діями;
o сприймання та розуміння одне одного, тобто пізнання себе та іншого. Отже, спілкування - це міжособистісна та міжгрупова взаємодія, основу якої становить пізнання одне одного і обмін певними результатами психічної діяльності (інформацією, думками, почуттями, оцінками тощо). Іншими словами, спілкування - це взаємодія двох або більше людей, спрямована на узгодження та об'єднання зусиль з метою налагодження взаємин і досягнення загального результату. Зауважимо, що в англійській мові немає слова "спілкування", є лише слово Communication, яке тлумачать набагато ширше, ніж "комунікація" в нашій літературі.
Без спілкування неможливе існування людського суспільства. Особливо це відчувають ті, хто тривалий час живе один. Наприклад, дослідник Р. Бард, який протягом шести місяців перебував один серед снігів Антарктиди, писав, що людина не може обійтися без звуків, голосів, без спілкування з іншими, як не може жити без фосфору або кальцію. У самітності він шукав спокою та духовного збагачення, а знайшов лише розчарування й безвихідь. Відомо, що найтяжчим покаранням у Стародавній Греції був остракізм, тобто заборона спілкуватись із засудженим. Звичайно, іноді людині треба побути наодинці. Таке перебування сам-на-сам зі своїми думками М. Монтень, наприклад, відносить до одного з видів спілкування. Цей погляд поділяють не всі вчені, однак і він має право на існування. 2.Ділове спілкування, його особливості
Люди, як правило, починають спілкуватися з якогось приводу. При цьому їхні дії спрямовані на предмет спілкування, який визначає його сутність, дає змогу визначити спрямованість спілкування. Існує, наприклад, спілкування інтимне, професійне, ділове та ін. Предметом нашого аналізу є ділове спілкування. Змістом ділового спілкування є "діло", з приводу якого виникає й розвивається взаємодія. У літературі є різні описи його специфіки. Виокремлюються такі характеристики ділового спілкування: співрозмовники є особистостями, значущими одне для одного, вони взаємодіють з приводу конкретного діла, а основне завдання такого спілкування - продуктивна співпраця. На думку деяких учених, спілкування слід вважати діловим, якщо його визначальним змістом є соціальне значуща спільна діяльність. Інші вважають, що ділове спілкування - це усний контакт між співрозмовниками, які мають необхідні для цього повноваження і ставлять перед собою завдання розв'язати конкретні проблеми. Під час ділового спілкування легше встановлюється контакт між людьми, якщо вони говорять "однією мовою" й прагнуть до продуктивного співробітництва. При цьому засадами культури їхнього спілкування є етичні норми та ритуальні правила ділових взаємовідносин, знання й уміння, пов'язані з обміном інформацією, використанням способів і засобів взаємовпливу, взаєморозуміння. Велике значення має моральний аспект ділового спілкування. У професійній діяльності люди намагаються досягти не лише загальних, а й особисто значущих цілей. Але в який саме спосіб? Завдяки власним знанням і вмінням чи використанням Іншого? Егоїзм у стосунках між людьми може їх порушити. Етика ділового спілкування базується на таких правилах і нормах поведінки партнерів, які сприяють розвиткові співпраці. Передусім ідеться про зміцнення взаємодовіри, постійне інформування партнера щодо своїх намірів і дій, запобігання обману та невиконанню взятих зобов'язань. У деяких зарубіжних корпораціях і фірмах розроблено кодекси честі для службовців. Доведено, що бізнес, який має моральну основу, є вигіднішим.
Професійне спілкування формується в умовах конкретної діяльності, а тому певною мірою вбирає в себе її особливості, є важливою частиною, засобом цієї діяльності. У професійній культурі спілкування можна виокремити загальні норми спілкування, що зумовлені характером суспільного ладу і ґрунтуються на здобутках минулого і сучасного. Водночас ця культура має індивідуальний характер і виявляється у способах спілкування, що їх вибирає суб'єкт у певних ділових ситуаціях щодо конкретних людей.
Маючи ділові справи з іноземцями, слід пам'ятати про національні особливості спілкування. У кожного народу є свої культурні традиції, свій національний характер, їх не можна ігнорувати. Поки інтереси сторін співпадають, національні відмінності практично не помітні. Якщо виникає конфлікт — вони відіграють важливу роль. Національний стиль спілкування — це лише типові, більш яскраво виражені особливості мислення та поведінки. Ці риси притаманні не обов'язково всім представникам певної нації. Але завжди при зустрічах з іноземцями ця інформація має слугувати орієнтиром, оскільки національні особливості можуть вплинути на результати спілкування.
