- •Міністерство аграрної політики та продовольства україни
- •Уманський національний університет садівництва
- •Кафедра захисту і карантину рослин
- •Біологічний захист рослин
- •Умань – 2012
- •Практична робота № 1 Особливості збору і розведення ентомофагів.
- •Практична робота № 2 Аналіз фітофагів на зараженість паразитичними комахами.
- •Практична робота № 3 Типи яєць і личинок зоофагів із класу Комахи.
- •Практична робота № 4 Ентомофаги шкідників польових, овочевих культур і багаторічних насаджень із класу комах і кліщів
- •Ентомофаги та акарифаги з класу комах
- •Акарифаги та ентомофаги з класу павукоподібних.
- •Практична робота № 5 Вивчення мікробіологічних агентів, які викликають захворювання комах.
- •Практична робота № 5 Вивчення технології розведення ситотроги і виробництва трихограми
- •Практична робота № 7 Біологія, технологія вирощування комах та кліщів, що використовуються в захисті рослин закритого ґрунту.
- •Технологія розведення і застосування енкарзії
- •Технологія розведення і застосування макролофуса
- •Технологія розведення і застосування фітосейулюса
- •Технологія розведення і застосування амблісейуса
- •Практична робота № 8 Визначення мікробіопрепаратів та регламентів їх застосування.
- •Практична робота № 9 Визначення титру мікробіологічних препаратів та ефективності їх застосування.
- •Список рекомендованої літератури
Практична робота № 2 Аналіз фітофагів на зараженість паразитичними комахами.
Мета заняття. Придбання практичних навиків в аналізі фітофагів на ураження паразитичними комахами та приготуванні мікроскопічних препаратів.
Устаткування і матеріали. Комахи (личинки, лялечки лускокрилих, клопи), бінокуляри, предметні стекла з поглибленням (годинникові стекла), чашки Петрі (із шаром парафіну), ножиці, препарувальні голки, шпильки, етиловий спирт (96 %-вий розчин), дистильована вода, фізіологічний розчин для комах (0,75 %-вий розчин NaCl)).
Аналіз шкідників на зараженість паразитичними комахами проводять двома способами:
1) виведенням паразитів із живителів (Лабораторна 1);
2) розтином живителя після узяття проб для встановлення кількості особин, що заражені паразитами.
Для вивчення видового складу і біологічних особливостей паразитів зазвичай використовують перший спосіб.
Розтин комах-живителів проводять для виявлення яєць, личинок і лялечок паразитів. Аналіз комах на зараженість паразитами з допомогою розтину дає можливість зарання діагностувати ступінь ураженості комах. Відсоток зараження вираховують за кількістю заражених паразитами особин господаря, а не за кількістю паразитів, що виявлені в порожнині тіла господаря. Проте при розтині комах можна встановити лише загальну зараженість шкідника комплексом видів паразитів. Перевага методу розтину полягає в його простоті і меншій трудомісткості, хоча це досить складне мистецтво, що вимагає не тільки навику, але і уміння розібратися у внутрішній будові комах.
Завдання. Провести розтин комах і визначити наявність паразитів.
Комах краще всього розкривати у фізіологічному розчині (0,75%-вий розчин NaCl) в плоских ванночках або у чашках Петрі з шаром воску на дні завтовшки близько 1см.
Хід роботи.
Перед початком провести «заморку» комах (занурення на 2 –3 сек. у 96%-ий розчин спирту і потім на деякий час у воду).
Комаху приколюють до дна ванни, в яку наливають фізіологічний розчин (0,75%-вий розчин NaCl). При роботі з дрібними комахами краще використовувати годинникові стекла (бажано з потовщеним дном) або на предметних скельцях з поглибленнями. Розтин проводять під препарувальною лупою або бінокуляром.
Для розтину використовують ножиці з тонкими гострими кінцями, скальпель, тонкі пінцети, препарувальні голки.
Замалювати виявлені личинки, лялечки (пупарії) та визначити відсоток зараження.
Гусениці. Перед розтином закріплюють спинною або черевною стороною догори на восковому дні ванни за допомогою двох шпильок. При цьому однією шпилькою проколюють голову гусениці, а іншу вводять в задній кінець черевця. Для полегшення розтину, під час закріплення на воску гусеницю злегка розтягують у довжину. Опісля, за допомогою невеликих ножиць роблять повздовжній розріз посередині черевця (спини), починаючи від заднього кінця тіла у напрямку до голови. Кінець ножиць не слід занурювати глибоко в порожнину тіла гусениці, а потрібно злегка піднімати доверху стінки черевця, щоб не пошкодити личинок паразитів. Після цього стінки тіла гусениці обережно за допомогою препарувальних голок розсовують в сторони і закріплюють на воску додатково шпильками.
Під час пошуку личинок паразитів в тілі крупних гусениць частину жирового тіла, а також кишечник необхідно видалити або змістити вбік, щоб полегшити огляд внутрішньої порожнини тіла гусениць. Часто личинки мух перших віків розташовуються уздовж бічних трахейних стовбурів. Розтин дрібних гусениць краще проводити на предметному склі. Для цього гусеницю поміщають в невелику краплю води, нанесену на скло, і обережно, гострими препарувальними голками розривають зовнішні покриви тіла і весь внутрішній вміст видавлюють на скло. Слід мати на увазі, що личинки паразитів перших віків дуже дрібні (1 – 1,5 мм завдовжки), і це ускладнює їх виявлення. Тому при розтині треба ретельно проглянути внутрішній вміст гусениць під бінокуляром або під лупою з 10-кратним збільшенням.
Лялечки. Техніка розтину лялечок незначною мірою відрізняється від описаної методики для крупних гусениць. У зв’язку з тим, що покриви лялечок менш еластичні, чим у гусениць необхідно, крім повздовжнього розрізу, зробити також поперечний у головній частині лялечки. Поперечний розріз треба робити особливо обережно, оскільки личинки паразитів часто знаходяться в передньому відділі лялечки і їх можна легко пошкодити ножицями.
Клопи. При розтині дорослих клопів спочатку відрізують ножицями надкрилля, підрізають краї черевця з боків, а потім розкривають черевце препарувальними голками.
