- •1.Поняття і принципи виконання бюджету.
- •2. Розпис доходів і видатків як основа виконання бюджету. Бюджетна класифікація.
- •1.Класифікація доходів бюджету.
- •3. Система справляння доходів бюджету. Податковий менеджмент
- •4.Бюджетне фінансування, його організація.
- •5. Поняття, види касового виконання бюджету. Казначейське обслуговування виконання бюджетів.
- •6. Регулювання міжбюджетних потоків.
- •7. Завдання і ф-ції обліку виконання бюджету у фін. Органах.
- •9. План рахунків виконання дб і мб
- •12. Організація, форми та види бюджетної звітності
- •13. Звітність розпорядників коштів про використання бюджетних коштів
- •14. Звітність установ банків із касового виконання бюджетів.
- •15. Звітність органів Державного Казначейства про виконання дб.
- •16. Звітність фін. Органів про виконання мб.
- •17. Порядок затвердження звіту про виконання бюджету держави.
- •18. Сутність і призначення фін. Контролю, його види, форми і методи.
- •19. Органи бюдж. Контролю, їх повноваження.
- •20. Податковий контроль, його орг-ція в Укр.
- •21. Митний контроль.
- •22. Контрольно-ревізійна робота з бюджетом, її завдання і напрямки.
- •23. Еволюція бюдж. Практики і бюдж. План-ня.
- •25. Органи оперативного упр-ня бюджетом і контролю.
- •26. Економіко-аналітичні засади бюджетування і бюджетного планування.
- •27. Забезпечення виконання і ефективність використання коштів бюджету.
- •28. Регулювання міжбюджетних відносин.
- •1.Поняття і принципи виконання бюджету
- •2. Розпис доходів і видатків як основа виконання бюджету. Бюджетна класифікація.
5. Поняття, види касового виконання бюджету. Казначейське обслуговування виконання бюджетів.
Касове виконання бюджетів - організація і здійснення розрахункових касових операцій (приймання, зберігання, видача бюджетних коштів) щодо виконання бюджету. Виділяють 3 системи:
1)банківська;
2)казначейська;
3)змішана.
При банківській системі рахунки для виконання бюджету відкриваються в банківські системі. При казначейській системі відкриття і ведення рахунків виконання бюджету через Держказначейство. Змішана система об'єднує першу і другу.
Казначейська система виконання - всі бюджетні надходження акумулюються на єдиному казначейському рахунку, який об'єднує у собі систему рахунків, що діють в єдиному режимі і через які Держказначейство здійснює операції по доходам і видаткам. В основу покладено принцип єдиної каси ДБ, що передбачає зміну практики виконання бюджету за відомчим принципом системою, що грунтується на територіальному принципі (через органи держказначейства), через систему єдиного казначейського рахунку, відкритого в НБУ.
Державне казначейство здійснює перерахування коштів шляхом переказу територіальним управлінням. Для чого вони мають інформацію про територіальне розташування підприємств, установ, показники кошторисів доходів і видатків розпорядників коштів відповідного рівня.
На підставі розподілу бюджетних коштів ДК готує реєстри на здійснення видатків з єдиного казначейського рахунку коштів. Потім готують платіжне доручення на переказ коштів територіальним управлінням органів казначейства і розпорядникам коштів; територіальні управління на своєму рівні доводять до розпорядників коштів отриману суму асигнувань. Вони фінансують видатки в межах коштів, отриманих від розпорядників вищого рівня.
З 2001 р. - зміна статусу ДКУ: з клієнта НБУ ДКУ стає учасником СЕН. в основу якої покладено бухгалтерську модель розрахунків (учасники можуть здійснювати багатоступеневий контроль за достовірністю даних на всіх стадіях і рівнях розрахунків, отримувати в автоматичному режимі щоденну інформацію у форматі затвердженого бюджету). Можливості СЕП дозволяють:
1) отримання інформації про здійснені операції в режимі реального часу (ON- LINE);
2) проведення міжбанківських платежів між усіма коррахунками за 10-15 хв.
3) автоматично, в режимі ON-LINE відображення у бухгалтерському обліку здійсненої операції, складання звітності, використання інформації з єдиної бази даних ДКУ.
Таким чином, сьогодні всі бюджетні надходження уряду автоматично спрямовуються на централізований коррахунок за доходами, а платежі за видатками здійснюються через 28 субрахунків коррахунку в НБУ: один - для центрального ДКУ і один - для обл. управлінь(27). При цьому ДКУ має до них прямий доступ через НБУ.
6. Регулювання міжбюджетних потоків.
Особливістю касового виконання бюджетів є взаємодія всіх бюджетних потоків.
Бюджетні потоки є вхідні та вихідні.
Вхідні потоки — це реальний грошовий потік платежів до бюджету. Вихідні бюджетні потоки — це реальний грошовий потік платежів із бюджету.
Бюджетні потоки поділяються на внутрішні та зовнішні.
Внутрішні бюджетні потоки обмежені бюджетною системою. Вони пов'язані з рухом податків, дотацій, субсидій та субвенцій, бюджетних позичок усередині бюджетної системи, з Державного бюджету в інші ланки бюджетної системи, а також із вилученням коштів на користь державного бюджету.
Зовнішні бюджетні потоки пов'язані з платежами до бюджету платників податків та фінансуванням із бюджету підприємств, організацій, установ і громадян.
Оптимізація бюджетних потоків дуже важлива для вдосконалення взаємодії між бюджетами різних рівнів. Державний бюджет регулює як вхідні, так і вихідні грошові потоки.
Міжбюджетні трансферти — це кошти, які безоплатно і безповоротно передаються з одного бюджету до іншого.
Бюджетним кодексом України визначені такі види міжбюджетних трансфертів:
— дотація вирівнювання (міжбюджетний трансферт на вирівнювання доходної спроможності бюджету, який його отримує);
— субвенція (міжбюджетний трансферт для використання на певну мету в порядку, визначеному тим органом, який прийняв рішення про надання субвенції);
— кошти, що передаються до Державного бюджету України та місцевих бюджетів з інших місцевих бюджетів;
— інші дотації.
Розподіл обсягу дотації вирівнювання та коштів, що передаються до Державного бюджету України та місцевих бюджетів з інших місцевих бюджетів, між бюджетами міст Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим, міст обласного значення і районними бюджетами, визначається на основі формули, затвердженої Кабінетом Міністрів України.
У бюджеті місцевого самоврядування можуть передбачатися такі міжбюджетні трансферти:
— дотація вирівнювання із районного бюджету;
— кошти, що передаються до районного бюджету;
— субвенції.
Порядок перерахування дотації вирівнювання та субвенцій з Державного бюджету України місцевим бюджетам, коштів, що передаються до Державного бюджету України з місцевих бюджетів, а також порядок перерахування міжбюджетних трансфертів між місцевими бюджетами визначаються Кабінетом Міністрів України і повинні забезпечувати своєчасність, рівномірність, гарантованість та повноту перерахування трансфертів.
Для покриття касових розривів у місцевих бюджетах призначені, насамперед, кошти оборотної касової готівки, суму якої, встановлюють при затвердженні бюджету.
Оборотна касова готівка — частина залишку коштів загального фонду відповідного бюджету, яка формується на початок планового бюджетного періоду з метою покриття тимчасових касових розривів.
Якщо коштів оборотної касової готівки недостатньо, цей бюджет може одержати позичку.
Розмір цієї короткотермінової позички повинен бути в межах обсягу тимчасового касового розриву та не може перевищувати 1/12 від затвердженої на відповідний бюджетний рік суми доходів загального фонду місцевого бюджету за вирахуванням субвенцій з інших бюджетів, додаткових дотацій та трансфертів іншим бюджетам. Короткотермінові позички підлягають погашенню до 30 листопада відповідного бюджетного року.
Договір про надання короткотермінової позички укладається між управлінням Державного казначейства та Радою міністрів Автономної Республіки Крим (місцевою державною адміністрацією) виконавчим органом відповідних рад.
Рішення про надання середньострокової позички приймається Мінфіном протягом п'яти робочих днів з дати отримання повного пакета документів.
Договором може передбачатися урегулювання міжбюджетних відносин у частині надання і погашення серед ньострокової позички для бюджетів сіл, селищ, міст районного значення.
Погашення отриманих середньострокових позичок здійснюється за результатами річного звіту.
Взаємні розрахунки — це розрахунки, які виникають між бюджетами в процесі планування та виконання місцевих бюджетів.
Взаємні розрахунки в частині міжбюджетних відносин виникають при зміні адміністративно-територіального розподілу, чинного законодавства, підпорядкованості бюджетних установ та організацій або в інших випадках, передбачених законодавством.
Визначення суми, яку віднесено на взаєморозрахунки, та терміну ЇЇ погашення проводиться фінансовим органом за результатом щоквартальної звітності, про що повідомляється відповідний фінансовий орган, з яким необхідно провести взаєморозрахунки, та орган Державного казначейства України у формі довідки.
Взаємні розрахунки між бюджетами, а також між бюджетом і розпорядником коштів можуть виникати в процесі проведення взаємозаліку коштів з фінансування видатків у рахунок погашення недоїмки за належними до бюджету платежами. Учасниками взаємозаліку є дві сторони:
— розпорядник коштів, який знаходиться на бюджетному фінансуванні, але не отримує коштів з бюджету внаслідок їх відсутності;
— платник податків і платежів до бюджету, який не має грошей для їх сплати.
Зазначені розрахунки проводяться за згодою їх учасників на підставі спільних протокольних рішень шляхом залучення тимчасово вільних коштів єдиного казначейського рахунку або за рахунок кредитів банку через рахунки, відкриті в органах Державного казначейства.
Проведені розрахунки відображаються в обліку виконання державного бюджету як надходження до загального та/або спеціального фонду державного бюджету, відкриті асигнування та здійснені видатки бюджетних установ — за відповідними кодами бюджетної класифікації.
