- •7. Робота з шаблонними, функціями та класами
- •7.1. Поняття про узагальнені функції
- •7.1.1. Механізм реалізації шаблонної функції з одним узагальненим типом
- •7.1.2. Безпосередньо задане перевизначення узагальненої функції
- •7.1.3. Шаблонна функція з двома узагальненими типами
- •7.1.4. Механізм перевизначення специфікації шаблону функції
- •7.1.5. Використання стандартних параметрів у шаблонних функціях
- •7.2. Поняття про узагальнені класи
- •7.1.6. Обмеження, які застосовуються при використанні узагальнених функцій
- •7.1.7. Приклад створення узагальненої функції abs()
- •7.2.1. Створення класу з одним узагальненим типом даних
- •7.2.2. Створення класу з двома узагальненими типами даних
- •7.2.3. Приклад створення узагальненого класу для організації безпечного масиву
- •7.2.4. Використання в узагальнених класах аргументів, що не є узагальненими типами
- •11.2.1. Передача покажчиком на функцію її адреси іншій функції
- •9.2.3. Класи потоків
- •9.3. Особливості механізмів перевизначення операторів введення-виведення даних
- •9.3.1. Створення перевизначених операторів виведення даних
- •9.5. Організація файлового введення-виведення даних
- •9.5.1. Відкриття та закриття файлу
- •9.5.2. Зчитування та запис текстових файлів
- •9.5.3. Неформатне введення-виведення даних у двійковому режимі
- •9.5.4. Зчитування та записування у файл блоків даних
- •10. Динамічна ідентифікація типів і оператори приведення типу
- •10.1. Динамічна ідентифікація типів
- •10.1.1. Отримання типу об'єкта у процесі виконання програми
- •10.1.2. Приклад rtti-застосування
- •11. Поняття про простори імен та інші ефективні програмні засоби
- •11.1. Особливості організації простору імен
- •11.1.1. Поняття про простори імен
- •11.1.2. Застосування настанови using
- •11.1.3. Неіменовані простори імен
- •11.1.4. Застосування простору імен std
- •11.2. Застосування покажчиків на функції
- •11.2.2. Пошук адреси перевизначеної функції
- •11.3. Поняття про статичні члени-даних класу
- •11.5. Застосування до функцій-членів класу модифікаторів const і mutable
- •11.6. Використання explicit-конструкторів
- •12. Введення в стандартну бібліотеку шаблонів
- •12.1. Огляд стандартної бібліотеки шаблонів
- •12.2. Поняття про контейнерні класи
- •12.3. Механізми роботи з векторами
- •12.3.1. Доступ до елементів вектора за допомогою ітератора
- •12.3.2. Вставлення та видалення елементів з вектора
- •12.3.3. Збереження у векторі об'єктів класу
- •12.3.4. Доцільність використання ітераторів
- •7. Робота з шаблонними, функціями та класами 1
- •7.1. Поняття про узагальнені функції 1
- •10. Динамічна ідентифікація типів і оператори приведення типу 26
- •11. Поняття про простори імен та інші ефективні програмні засоби 31
- •12. Введення в стандартну бібліотеку шаблонів 44
10.1.2. Приклад rtti-застосування
У наведеному нижче коді програми показано, наскільки корисним може бути засіб динамічної ідентифікації типів (RTTI). Тут використовується модифікована версія ієрархії класів геометричних фігур з розд. 6 [9], який обчислює площу круга, трикутника і прямокутника. У наведеному нижче коді програми визначено функцію factory(), призначену для створення примірника круга, трикутника або прямокутника. Ця функція повертає покажчик на створений об'єкт1. Конкретний тип створюваного об'єкта визначається внаслідок звернення до функції rand() С++-генератора випадкових чисел. Таким чином, ми не можемо знати наперед, об'єкт якого типу буде згенеровано. Програма створює десять об'єктів і підраховує кількість створених фігур кожного типу. Оскільки під час виклику функції factory() може бути згенерована фігура будь-якого типу, то для визначення типу реально створеного об'єкта у програмі використовують оператор typeid.
Демонстрація ефективності використання засобу динамічної ідентифікації типів
#include <iostream> // Для потокового введення-виведення
#include <cstdlib> // Для використання бібліотечних функцій
using namespace std; // Використання стандартного простору імен
class figure {
protected:
double x, y;
public:
figure(double _x, double _y) { x = _x; y = _y; }
virtual double area() = 0;
};
class triangle: public figure {
public:
triangle(double _x, double _y): figure(_x, _y) {}
double area() { return x * 0.5 * y; }
};
class rectangle: public figure {
public:
rectangle(double _x, double _y): figure(_x, _y) {}
double area() { return x * y; }
};
class circle: public figure {
public:
circle(double _x, double _y=0): figure(_x, _y) {}
double area() { return 3.14 * x * x; }
};
// Генератор об'єктів класу figure.
figure *factory() {
switch(rand() % 3) {
case 0: return new circle(10.0);
case 1: return new triangle(10.1, 5.3);
case 2: return new rectangle(4.3, 5.7);
}
return 0;
}
int main()
{
figure *p; // Покажчик на базовий клас
int t = 0, r = 0, c = 0;
// Генеруємо і підраховуємо об'єкти
for(int i=0; i<10; i++) {
p = factory(); // Генеруємо об'єкт
cout << "Об'єкт має тип " << typeid(*p).name();
cout << ". ";
// Враховуємо цей об'єкт
if(typeid(*p) == typeid(triangle)) t++;
if(typeid(*p) == typeid(rectangle)) r++;
if(typeid(*p) == typeid(circle)) c++;
// Відображаємо площу фігури
cout << "Площа дорівнює " << p->area() << endl;
}
cout << endl;
cout << "Згенеровано такі об'єкти:" << endl;
cout << " трикутників: " << t << endl;
cout << " прямокутників: " << r << endl;
cout << " кругів: " << c << endl;
getch(); return 0;
}
Можливий результат виконання цієї програми такий:
Об'єкт має тип class rectangle. Площа дорівнює 24.51
Об'єкт має тип class rectangle. Площа дорівнює 24.51
Об'єкт має тип class triangle. Площа дорівнює 26.765
Об'єкт має тип class triangle. Площа дорівнює 26.765
Об'єкт має тип class rectangle. Площа дорівнює 24.51
Об'єкт має тип class triangle. Площа дорівнює 26.765
Об'єкт має тип class circle. Площа дорівнює 314
Об'єкт має тип class circle. Площа дорівнює 314
Об'єкт має тип class triangle. Площа дорівнює 26.765
Об'єкт має тип class rectangle. Площа дорівнює 24.51
Згенеровано такі об'єкти:
трикутників: 4
прямокутників: 4
кругів: 2
