3. Правила стягнення антидемпінгових мит згідно гатт/сот.

Якщо в результаті розслідування було встановлено факт демпінгу, то країна може ввести спеціальне антидемпінгове мито. ГАТТ/СОТ висувають такі вимоги до нього:

1) антидемпінгове мито не повинне перевищувати демпінгову маржу для товару;

2) антидемпінгове мито не повинне накладатися на товар через звільнення його при експорті від мита чи податків у країні походження та експорту;

3) товар не повинен обкладатися одночасно антидемпінговим та компенсаційним митом.

Неекономічні заходи регулювання світової торгівлі.

Відокремлюють 2 основні форми неекономічного регулювання світової торгівлі:

1) Торгові угоди – це угоди між країнами, в яких визначаються принципи та режими торгівлі між країнами.

В загалі, у світовій практиці відокремилось 2 види торгових угод:

а) угоди, в яких закріплюється оточення торговельних угод, які потім заключаються між суб’єктами господарської діяльності;

б) угоди, в яких держави беруть на себе зобов’язання постачати певну кількість окремого товару⁶.

2) Правові режими торгівлі.

Існує 3 основні правові режими торгівлі:

а) режим найбільшого сприяння (англ. most favourable nation) – умови, за якими країна користується правами, перевагами та пільгами, які мають або можуть мати будь-яка інша третя країна (цей режим рекомендований ГАТТ/СОТ);

б) національний режим – це режим економічних відносин між країнами, за яким держава надає іноземним фізичним та юридичним особам режим не менш сприятливий, ніж для національних суб’єктів;

в) справедливий та недискримінаційний режим (згадується в документах ГАТТ/СОТ, але не визначений).

Три винятки з режиму найбільшого сприяння за ГАТТ/СОТ:

а) винятки для сусідніх країн з метою полегшення прикордонної торгівлі (зараз на прикордонну торгівлю припадає 1% світової торгівлі);

б) винятки та переваги митних союзів та зон вільної торгівлі⁷ (на ці об’єднання припадає близько 40% світової торгівлі);

в) винятки для країн, що розвиваються: мова йде про загальну систему преференцій як система митних пільг з боку розвинутих країн та країн з перехідною економікою країнам, що розвиваються) Ця угода почала діяти з 1971 р.

Генеральна угода з по тарифам та торгівлі

ГАТТ була підписана в 1947 р. 23 країнами. В 1996 р. їх кількість становила 125 країн, а на початок 2000 року – 138 країн. З колишніх республік СРСР лише Киргизія і три країни Прибалтики є членами ГАТТ/СОТ.

На країни, що входять в ГАТТ/СОТ припадає 91% світової торгівлі. Таким чином можна зробити висновок, що ГАТТ/СОТ є глобальною організацією, оскільки:

• майже вся торгівля здійснюється за її правилами;

• її членами є переважна більшість країн світу;

• вона встановлює універсальні принципи торгівлі.

Основна мета – зменшення чи усунення бар’єрів на шляху світової торгівлі. Це не лише питання мита, але й кількісних обмежень, субсидій національним виробникам і т.д.

Результати діяльності ГАТТ/СОТ очевидна: якщо в 1940-х р. середній рівень митного оподаткування складав 40-50%, на початку 70-х років – 8-10%, а на кінець 90-х років – 3,2%.

Вимоги до вступу в ГАТТ/СОТ⁸:

1) дотримуватись принципів ринкової економіки;

2) регулювання ЗЕД переважно економічними заходами (відсоткова ставка, мито в т.д.), а не адміністративними (квоти, кількісні обмеження і т.д.)

3) не підвищувати рівень мита, який узгоджується при вступі;

4) прогресивне зниження мита;

5) обмежити застосування немитних засобів регулювання (самостійно ознайомитись із виключеннями);

6) відмова від субсидування експорту;

7) відмова від планування двостороннього обігу (відсутність зобов’язань щодо державної поставки певного товару іншій державі);

8) дотримання принципу найбільшого сприяння;

9) надання інформації про стан регулювання зовнішньоекономічною діяльністю та національною економікою⁹;

10) розв’язання торгових спорів шляхом консультацій та переговорів. Кожна країна може звернутися із заявою про порушення умов ГАТТ/СОТ. Створюється комісія, яка досліджує ситуацію і пропонує способи вирішення конфлікту. Країни зобов’язані виконувати рішення комісії, інакше їм загрожує виключення із організації.

Основний механізм ГАТТ/СОТ – переговори в межах раундів. Всього відбулося 8 раундів, останній – Уругвайський.

Протягом 1947-56 рр. відбулося 4 митні конференції (тобто 4 раунди). Прийняті рішення – Конвенція про уніфікацію номенклатури митних тарифів; Конвенція про митну вартість товарів; скорочення мита на приблизно 22%.

1960-1962 рр. – Раунд Делона. Підписана угода про взаємне зменшення мита між США (на 5%) та ЄЕС (на 20%).

1964-1968 рр. – Раунд Кеннеді. Підписана угода про зменшення мита протягом 5 років на промислові товари на 55%; досягнута домовленість про участь країн, що розвиваються, у переговорах на асиметричній основі¹⁰.

1972-1979 рр. – Токійський раунд (за участю 102 країн).Основні рішення: Кодекс з митної оцінки товару (його основне досягнення – нарахування мита йде на фактичну ціну товару, без урахування упаковки, фрахту і т.д.); рішення про те, що антидемпінгове мито не може перевищувати величину демпінгу; рішення про безмитну торгівлю авіатехнікою¹¹; систематизація засобів немитного регулювання.

1986-1994 рр. – Уругвайський раунд.

Особливостями цього раунду переговорів є:

1) предметом переговорів вперше за історію угоди стали внутрішні регулювання, тобто розвиток національного режиму.

2) була здійснена перша спроба уніфікації світового правового простору.

Основні рішення:

1) скорочення мита на 1/3 (тобто 40% готової продукції у світовому просторі пересувається між різними країнами без мита);

2) скорочення підтримки у галузі сільського господарства¹² на 20% і субсидування експорту на 36%;

3) зафіксовані “законні субсидії”, пов’язані з охороною довкілля. Було домовлено, що ці субсидії можуть становити до 3% від загальної величини імпорту, або 1% від загальної вартості товару;

4) квоти, встановлені у межах багатосторонньої угоди з текстилю, повинні бути скасовані протягом 10 років, передбачалось також зниження мита у торгівлі текстилем на 15%;

5) підписано угоду про створення Світової організації торгівлі.

Принципових відмінностей між СОТ і ГАТТ немає, однак СОТ стала організацією постійних переговорів (на відміну від ГАТТ, де вони велися лише в межах певних раундів). Крім того, в своїй основі СОТ має ширшу правову базу, до якої належать декілька угод, які не входять до системи ГАТТ.:

• GATS (General Agreement on Trade in Services) – Генеральна угода з торгівлі послугами. Якщо раніше ГАТТ займалося лише рухом товарів, то тепер ГАТТ/СОТ займається і рухом послуг. В цій угоді також встановлюється:

а) режим найбільшого сприяння щодо руху послуг між кордонами,

б) національний режим відношення до тих агентів, що надають послуги на території даної країни.

в) принцип прозорості – кожна країна, яка підписала угоду ГАТС, повинна офіційно друкувати перелік бар’єрів на шляху руху послуг і не збільшувати їх кількість;

• TRIP (Trade-Related aspects of Intellectual Property) – Угода з торгівлі інтелектуальної власністю. Основні положення угоди:

а) встановлюється мінімальний захист 7 категорій інтелектуальної власності;

б) було визначено інтелектуальну власність та всі її категорії;

в) використання інтелектуальної власності без дозволу того, хто володіє правами на неї, забороняється;

г) встановлюється багатосторонній механізм вирішення спорів;

• TRIM (Trade-Related Investments Measures) – Угода про інвестиційні заходи, пов’язані з торгівлею. В деяких країнах, які займаються регулюванням руху капіталу, існує велика кількість обмежень на інвестиції, що стосуються міжнародної торгівлі. Ті обмеження, які забороняються цією угодою, вказані у таблиці:

Інвестиційні заходи, пов’язані з торгівлею: можливий вплив на торгівлю та інвестиції.

Заходи	Можливі економічні наслідки
Вимога участі національного власника	Обмеження щодо власності на інвестиції
Обмеження з переведення грошей	Обмеження зовнішніх фінансових трансфертів
Обмеження з обміну валют	Обмеження зовнішніх фінансових трансфертів
Вимоги використання ліцензій	Обмеженість трансферту технологій
Обмеження з обсягу виробництва	Обмеженість виробництва, зменшення рівня конкуренції
Вимога внутрішніх продаж13	Заміна імпорту
Вимога з обробки продукції14	Заміна імпорту
Вимога збалансування торгівлі15	Заміна іншого експорту
Вимоги з використання місцевих компонентів	Заміна імпорту
Вимоги з експорту16	Заміна іншого експорту
Вимоги з імпорту17	Заміна експорту
Визначення ринків збуту18	Обмеження експорту
Тендерна змова19	Високі імпортні ціни
Відмова від угод	Обмеження експорту чи імпорту
Ексклюзивна угода20	Обмеження імпорту
Пов’язані продажі21	Заміна імпорту або експорту інших товарів
Підтримка цін з перепродажем22	Високі ціни
Диференціація цін23	Високі ціни
Трансфертне ціноутворення	Високі імпортні ціни і низькі експортні ціни
Обмеження експорту зарубіжних філіалів	Обмеження торгівлі
Преференційні податки на доходи від інвестицій	Субсидування інвестицій

• Угода з фінансових послуг (остаточний текст погоджений у 1998 році, вступила в силу у 1999 р.). Встановлено національний режим відношення до фінансових послуг. Її поки що підписали 45 країн, отже вона ще не стала глобальною.

Отже, результатом Уругвайського раунду стали наступні зміни у діяльності ГАТТ:

1) перехід від періодичних переговорів до постійної діяльності.

2) розширення діяльності по сферах (перехід від торгівлі товарами до торгівлі послугами, інвестиційних заходів, фінансових послуг)

3) поглиблення глобальності регулювання в межах ГАТТ/СОТ (вперше предметом регулювання ГАТТ/СОТ стали національні засоби регулювання руху товарів та послуг, обмеження щодо їх руху тощо) і поступове перетворення його на певний механізм наднаціонального регулювання.

Процес регулювання МЕВ. 1

1. Зміст механізму регулювання МЕВ. 1

2. Процес становлення конкурентної рівноваги на міжнародних ринках. 2

3. Держава як регулятор МЕВ 3

Види зовнішньоекономічної політики держав. 3

Ступінь узгодженості політики з іншими країнами. 3

Експортно-імпортні пріоритети зовнішньоекономічної політики держави. 4

4. Фірми у системі регулювання економічних відносин світового господарства. 4

Механізм державної зовнішньоторговельної політики. 5

1. Структура сучасних національних систем регулювання ЗЕД. 5

Митні тарифи в системі регулювання зовнішньої торгівлі. 6

Основні види мита. 7

Економічна роль тарифів. 8

Модель 1. Мала економіка. 9

Модель 2. Велика економіка. 10

Основні види нетарифних методів регулювання міжнародної торгівлі. 10

Кількісні обмеження. 11

Антидемпінгове регулювання у світовій торгівлі. 12

2. Правила визначення демпінгу за СОТ/ГАТТ. 13

3. Правила стягнення антидемпінгових мит згідно ГАТТ/СОТ. 13

Неекономічні заходи регулювання світової торгівлі. 13

Генеральна угода з по тарифам та торгівлі 14

1 Зараз принцип державного суверенітету дещо опускається. Так, в межах Європейського Союзу, більшість рішень приймаються країнами спільно. Однак рішення про передачу державою повноваженнь приймати рішення на вищий рівень, приймається нею самостійно і добровільно.

2 В сучасних умовах на транспортні витрати інколи припадає до 20 % ціни.

3 Практично всі держави сьогодні координують свою економічну політику шляхом двосторонніх та багатосторонніх угод, через міжнародні організації і т.д.

4 В світовій практиці нараховується до 80 різних валютних обмежень.

5 У країнах, що розвиваються, 20-30% бюджету формується за рахунок мита, а в розвинутих країнах – лише 1-2%.

6 Ці договори були досить розповсюджені в минулому, однак зараз держави майже не займаються цим. Україна припинила підписувати такі угоди у 1996 році, зараз подібні угоди підписуються конкретними юридичними особами.

7 5 ступенів інтеграції: зона вільної торгівлі, митний союз, спільний ринок, економічний союз, повна інтеграція.

8 Взагалі таких вимог існує 12.

9 Ця інформація щодо механізму регулювання ЗЕД відкрито друкується у виданнях ГАТТ/СОТ.

10 Переговори на асиметричній основі – це переговори про зменшення мита різними країнами але на різну величину

11 Авіатехніка – це єдина галузь торгівлі, де відсутнє мито.

12 Сільське господарство та текстиль є сенситивними галузями світового господарства і більшість угод їх намагаються обходити. Відомо, що між США і ЄС існує суттєве протиріччя, пов’язане з тим, що США наполягають на безмитній торгівлі сільськогосподарської продукції, а ЄС – на залишенні системи пільг та субсидій. Дане рішення є певним компромісом – мито не знімається, але зменшується.

13 Певна частина продукції повинна реалізовуватися на ринку даної країні

14 Продукція повинна оброблятися всередині країни – ліквідація схем роботи з давальницькою сировиною.

15 Країна повинна купувати за кордоном стільки, скільки вона продає.

16 Певна частина продукції компанії повинна йти на експорт.

17 Держава зобов'язує підприємство зменшувати обсяги імпорту.

18 Держава визначає ринки збуту для компанії.

19 Якщо країна оголошує тендер на проведення робіт чи поставку товарів, то компанії з іноземними інвестиціями заборонено вступати в змову зі своїми конкурентами.

20 Компанія має виключне право продавати товари на даному ринку.

21 Продаж однієї продукції пов'язується із продажем іншої продукції.

22 Якщо ви закуповуєте продукцію і зобов'язуєтеся продавати її по цінам не меншим за домовлений рівень.

23 Наявність великої кількості цін на один і той же товар.

17