3. Психологічні чинники небезпеки.
Їх можна поділити на ті, що стійко підвищують індивідуальну імовірність наразитись на небезпеку і ті чинники, що тимчасово підвищують індивідуальну імовірність наразитись на небезпеку.
Щодо перших, то неабияке значення мають функціональні зміни в нервовій системі або інших системах, що мають хворобливий стан. В основному перебіг хвороби позначається на поведінці людини безпосередньо, або шляхом загального впливу на психіку, що взагалі підвищує імовірність наразитись на небезпеку. Важливо не допускати таких осіб до роботи з підвищеною небезпекою.
Навіть мінімальний дефект органів чуття, наприклад, часткова втрата зору, слуху, підвищує імовірність нещасного випадку.
Підвищують імовірність наразитись на небезпеку порушення зв’язку між сенсорними та руховими центрами вищих відділів нервової системи. Але це можна компенсувати правильним розподілом уваги, а також доведеним до автоматизму відпрацьованими навичками.
Імовірність наразитись на небезпеку можуть підсилювати дефекти, що виникають в узгодженості координації рухів. Особливе значення це набуває при виконанні прийомів та операцій, що вимагають складних, комбінованих рухів. Людей з невпевненими рухами не варто залучати до робіт, де є небезпека нещасного випадку.
Впливає на імовірність наразитись на небезпеку і неврівноваженість емоційних процесів, це все підвищує загрозу нещасного випадку.
Серед інших чинників, які стійко підвищують імовірність наразитись на небезпеку, є пагубна пристрасть до алкоголю, наркотиків, які негативно впливають на всі сфери психічного життя людини.
Підвищує імовірність наразитись на небезпеку і незадоволеність роботою, відсутність інтересу до неї, така людина не може зосередити свою увагу на точному виконанні прийомів та рухів, її увага розсіяна. Тому з точки зору безпеки життєдіяльності дуже важливо, щоб людина зупиняла свій вибір на такому роді занять, який найбільш повно відповідає її інтересам та нахилам.
Поряд з чинниками, що стійко підвищують індивідуальну імовірність наразитись на небезпеку, існують також чинники, які проявляються іноді або впливають на поведінку людини протягом короткого часу.
Перш за все мається на увазі недосвідченість. Досвідчена людина краще пристосовує свою увагу до вимог роботи, зменшує її концентрацію при необхідності, менше втомлюється, підвищуючи свою безпеку. Починаючий працівник виконує свою роботу з надмірною обережністю, а таке напруження нервової системи призводить до швидкого втомлення. Ступінь же досвідченості не залежить лише від стажу роботи. Це залежить від навичок та вправності, особливостей мислення, спритності рухів та інших причин.
Може значно підвищувати імовірність нещасного випадку і необережність. В певний час це може стосуватися не тільки окремої людини, а й цілого виробничого колективу. Тому потрібно раціонально керувати своєю увагою, вміти правильно її розподіляти, необхідно правильно використовувати вироблений автоматизм дії, тобто свідомо контролювати свої дії. Потрібно бути дисциплінованим, безумовно виконувати необхідні норми безпеки та застосовувати необхідні засоби захисту.
Необхідно підтримувати порядок на робочому місті, виробляти в собі обережність, переборювати безпечність в поведінці, формувати свідому самодисципліну.
З точки зору безпеки життєдіяльності значним чинником являється і втома, яка по характеру може бути фізіологічна та психологічна.
Тимчасово підвищує індивідуальну імовірність наразитись на небезпеку різноманітні емоційні потрясіння. До них належать конфліктні ситуації, сварки, побутові чвари, які негативно впливають на такі психічні процеси, як увага, мислення, швидкість сенсомоторних реакцій. В таких колективах, де панує доброзичлива психологічна атмосфера, з точки зору безпеки життєдіяльності захищеність від нещасних випадків набагато вища.
Таким чином, психічний стан людини у різноманітних проявах підвищує індивідуальну імовірність наразитися на небезпеку.
