Класифікація аналептиків

Аналептики з переважною дією на кору головного мозку	Аналептики, що стимулю­ють центри довгастого мозку	Аналептики, що діють на рівні спинного мозку
Кофеїн-бензоат натрію	Камфора Сульфокамфокаїн Етимізол Кордіамін (нікетамід) Бемегрид Карбоген	Стрихніну нітрат

Застосовують аналептики для стимуляції дихання і серцевої діяльності при шоку, колапсі, асфіксії, гострих і хронічних роз­ладах кровообігу, отруєннях снодійними та засобами для наркозу, деякі препарати — при серцевій недостатності.

Побічні ефекти: судоми.

Кофеїн-бензоат натрію — аналептик, що виявляє психостимулювальну дію. Описаний у розділі «Психостимулятори».

Камфора — аналептик, який отримують з камфорного лавру або синтетично з піхтової олії.

При підшкірному введенні препарат прямо і рефлекторно сти­мулює судиноруховий та дихальний центри мозку; покращує ско­рочувальну активність серця, коронарний кровотік та мікроциркуляцію; виявляє відхаркувальну дію.

Місцева дія камфори — подразлива, відволікальна, протимік­робна.

Показання до застосування: олійні розчини вводять підшкір­но для стимуляції дихання та серця (див. «Застосування аналеп­тиків»), а також олійні або спиртові розчини використовують для зовнішнього застосування для розтирань при артриті, ревматиз­мі, для профілактики пролежнів.

Побічні ефекти: інфільтрати на місці ін'єкцій, алергійні реак­ції.

Сульфокамфокаїн — аналептик, який добре розчиняється у во­ді. На відміну від камфори вводять внутрішньовенно чи внутрішньом'язово для стимуляції дихання та діяльності серця.

Етимізол — аналептик, що виявляє виражену стимулювальну дію на дихальний центр довгастого мозку; також проявляє протизапальну, протиалергічну, бронхолітичну, імуностабілізувальну дію. Він збільшує утворення легеневого сурфактанту, який сприяє розправленню альвеол. Відрізняється від інших аналептиків тим, що зменшує ризик виникнення судомних реак­цій.

Показання до застосування: ускладнення під час і після нарко­зу, ателектази легень та інші стани гіповентиляції, отруєння нарко­тиками, снодійними, анальгетиками, асфіксія та постасфіксійні ста­ни у немовлят тощо.

Побічні ефекти: нудота, запаморочення, порушення сну.

Фармакобезпека:

• аміназин виявляє виражену місцеву подразливу дію, що ви­магає обережного застосування. Слід уникати його попадання на шкіру та слизові оболонки. Після роботи з аміназином необхідно вимити руки підкисленою холодною водою. Всередину вживають після їди;

• дроперидол заборонено виписувати в рецептах, препарат застосовують тільки в умовах стаціонару;

• під час лікування нейролептиками і транквілізаторами категорично забороняється вживання етилового спирту;

• наприкінці лікування транквілізаторами дозування зменшу­ють поступово, оскільки до цих препаратів розвиваються звикання та залежність;

• під час лікування бромідами необхідно стежити за регу­лярністю випорожнень, дотримуватись особистої гігієни (регу­лярний прийом душу, полоскання рота, миття голови), слід збіль­шити добове споживання натрію хлориду (кухонної солі);

• амітриптилін необхідно призначати за схемою, його не можна вживати пацієнтам із суїцидальними нахилами;

• пірацетам при розладах сну ввечері не призначають, підви­щують денну дозу;

• кордіамін не сумісний з камфорою. Підшкірне та внутрішньом'язове введення препарату супроводжується болючістю;

• у препаратів женьшеню чітко виражена сезонність дії: най­більша ефективність відзначається восени і взимку.