- •3. Відтворення населення:
- •4. Соціальна політика:
- •5. Патерналізм передбачає:
- •6. Договірні методи регулювання соціально-трудових відносин:
- •7. Функціональний поділ праці:
- •8. Виробнича операція:
- •10. Штучно-калькуляційний час розраховується за формулою:
- •11. Норма часу:
- •13. Хронометраж:
- •14. Коефіцієнт стійкості:
- •15. Сутністю аналітичного (розрахунково-аналітичному) методу є:
- •2. Зайняті економічною діяльністю
- •Частина населення, яка пропонує свою працю для виробництва товарів і надання різноманітних послуг.
- •3. Економічний рух населення:
- •Це зміна чисельності та складу населення в результаті процесів механічного просторового переміщення людей, викликаних політичними, соціально-економічними, релігійними та іншими причинами.
- •4. Соціальний захист:
- •5. Принцип партнерства передбачає:
- •Практично повну регламентацію державою соціально-трудових відносин.
- •6. Адміністративно-розпорядчі та організаційно-впорядкувальні методи регулювання соціально-трудових відносин:
- •Це розроблення й застосування програм у соціально-трудовій сфері, які залежно від рівня реалізації поділяються на національні, регіональні, галузеві та програми виробничого рівня.
- •7. Поопераційний поділ праці:
- •Зумовлюється різним ступенем складності виконуваних робіт і полягає у відокремленні складних робіт від простих.
- •8. Виробничий процес:
- •Сукупність трудових дій, що виконуються за незмінних предметів і засобів праці і становлять технологічно завершену частину операції (наприклад, установка заготовки в пристосування).
- •Час, коли працівник не працює з об'єктивно необхідних причин.
- •10. Велічина трудового потенціалу підприємства:
- •11. Норма виробітку:
- •13. Фотографування робочого часу:
- •14. Резерви зростання продуктивності праці за рахунок усунення втрат та непродуктивних затрат робочого часу:
- •15. Сутністю сумарного (дослідно-статистичного) методу є:
- •Загальний показник використання всієї сукупності основних виробничих фондів.
- •1. Організація праці:
- •2. Економічно активне населення
- •Частина населення, яка пропонує свою працю для виробництва товарів і надання різноманітних послуг.
- •3. Соціальний рух населення:
- •Це зміна чисельності та складу населення в результаті процесів механічного просторового переміщення людей, викликаних політичними, соціально-економічними, релігійними та іншими причинами.
- •4. Соціальне забезпечення:
- •5. Субсідарність означає:
- •Практично повну регламентацію державою соціально-трудових відносин.
- •6. Програмно-цільові методи регулювання соціально-трудових відносин:
- •Це розроблення й застосування програм у соціально-трудовій сфері, які залежно від рівня реалізації поділяються на національні, регіональні, галузеві та програми виробничого рівня.
- •7. Технологічний поділ праці:
- •Зумовлюється різним ступенем складності виконуваних робіт і полягає у відокремленні складних робіт від простих.
- •8. Трудовий прийом:
- •10. Трудомісткість праці:
- •11. Норма обслуговування:
- •13. Фотографія виробничого процесу:
- •14. Коефіцієнт втрат робочого часу:
- •2. Людські ресурси:
- •4. Соціальна підтримка:
- •7. Кваліфікаційний поділ праці:
- •8. Трудовий елемент:
- •10. Продуктивність праці:
- •11. Нормоване завдання:
- •13. Метод фіксажних точок:
- •14. Коефіцієнт використання робочого часу:
7. Функціональний поділ праці:
зумовлюється різним ступенем складності виконуваних робіт і полягає у відокремленні складних робіт від простих.
передбачає поділ виробничого процесу за однорідними видами робіт, фазами і циклами виробництва.
означає закріплення за працівниками окремих операцій при виготовленні виробу для скорочення виробничого циклу.
відбувається між різними категоріями працівників, які входять до складу персоналу (робітники, керівники, фахівці і службовці), а також між основними і допоміжними робітниками.
8. Виробнича операція:
сукупність трудових дій, що виконуються за незмінних предметів і засобів праці і становлять технологічно завершену частину операції (наприклад, установка заготовки в пристосування).
це сукупність технологічних і трудових дій, які спрямовані на предмети праці для отримання готової продукції.
це частина виробничого процесу, що виконується стосовно певного предмета праці одним робітником або групою робітників на одному робочому місці.
трудові рухи, дії, прийоми.
9. До оперативної роботи відносять:
час, коли працівник не працює з об'єктивно необхідних причин.
усунення або виправлення браку, що виник з вини самого працівника, виконання роботи для власних потреб.
певні завдання на початку та наприкінці зміни
безпосереднє виконання змінного завдання.
10. Штучно-калькуляційний час розраховується за формулою:
То + Тд + Торм + Твоп + Тпт + Тпз
Фс=Фк-Фн
T/Q
Q/T
11. Норма часу:
це максимально допустимі витрати робочого часу (в люд/год., люд/хв.) на виготовлення одиниці продукції робітником (бригадою робітників) при найбільш повному використанні устаткування за певних організаційно-технічних умов.
визначає кількість продукції, яку потрібно виготовити, або обсяг роботи, який має бути виконаний за одиницю робочого часу.
визначає кількість одиниць устаткування, робочих місць, квадратних метрів площі, які обслуговуються одним робітником або бригадою.
визначає необхідний асортимент і обсяг робіт, що мають бути виконані одним працівником або групою (бригадою, ланкою) за даний відрізок часу (зміну, добу, місяць).
12. Укрупнені нормативи:
регламентовані величини параметрів роботи, які забезпечують найдоцільніше його використання з урахуванням типу виробництва, виду устаткування, оброблюваних матеріалів, характеру оброблення, застосовуваних інструментів і особливостей виготовлення продукції.
визначають кількість працівників, які повинні бути безпосередньо підпорядковані одному керівнику.
розробляються самими підприємствами для спеціалізованих робіт, на які немає галузевих та міжгалузевих нормативів, або коли чинні організаційно-технічні умови не дозволяють ними користуватися.
регламентовані затрати часу на виконання сталого комплексу трудових прийомів.
13. Хронометраж:
процес вивчення та вимірювання всіх без виключення затрат робочого часу впродовж робочої зміни чи ЇЇ частини.
визначає тривалість елементів виробничої операцій, що циклічно повторюються (як правило, досліджуються основний та допоміжний час).
розчленування операції на окремі елементи.
одночасне вивчення затрат робочого часу виконавців, часу використання устаткування і режимів його роботи.
