69.Зимостійкість

ХОЛОДОСТIЙКIСТЬ.

В першу чергу це поняття вiдноситься до теплолюбних рослин, якi витримують температури 2-4 до 10-14 градусів Цельсiю.

у нестiйких рослин спостерiгається вицвiтання хлорофiлiв та зменшення вмiсту каротиноїдiв, а також знижується iнтенсивнiсть фотосинтезу- за рахунок порушення структури хлоропластiв - спостерiгається вихiд лiпiдiв в цитоплазму.

Може збiльшуватись дихання, але воно непродуктивне, так як не утворюється АТФ.

За положенням точок opt,min,max рослини подiляють на термофiльнi( теплолюбнi) та фрiгофiльнi(ростуть при бiльш низьких тем­пературах).

70.Фізіологічне значення гліколізу і циклу Кребса

71.Фiзiологiчна роль гiберелiнiв рослин

Розтяг клітин

Стимуляція росту надземної частини рослин

Порушення спокою

Стимулювання цвітіння

72.Види фосфорних добрив - їх вплив на рослини

73.Вплив зовнішніх факторів на дихання рослин

75.Хвороби при нестачi макро i мiкроелементiв

76.Роль акад.Прянiшнiкова у розвитку фiзiологiї рослин

77.Свiтлова стадiя фотосинтезу

78.Органоїди рослинної клiтини - будова i функції

Клітина – основна структурно-функціональна одиниця живої матерії, елемен-тарна біологічна система всіх організмів, за винятком вірусів.

79.Залежнiсть росту рослин вiд екзо та ендогенних факторiв

Інтенсивність дихання в різних органах рослин, сортах, видах рослин різна, тому

що обумовлена спадково. Вона залежить від особливостей рослинного організму,

від його віку, походження, фізіологічного стану. Найбільшу швидкість дихання має

проростаюче насіння. Інтенсивність дихання в коренях нижча, ніж у листках. Кві-ти дихають у 3–4 рази інтенсивніше, ніж листки. Пелюстки квітів – це видозмінені

листки, але дихають у 18–20 разів інтенсивніше листків.

Листяні дерева дихають активніше хвойних, а в сукулентів швидкість дихан-ня дуже низька.

Вміст вологи в тканинах рослин має дуже сильний вплив на дихання. Від вмісту

води залежить колоїдний стан цитоплазми, активність ферментів, відкривання про-дихів, через які проходить газообмін. При нестачі води в листі у першу чергу падає інтенсивність фотосинтезу, а неве-ликий водний дефіцит може навіть збільшувати інтенсивність дихання. Збільшення вмісту води по-різному впливає на інтенсивність дихання окремих

органів рослин, загального правила не існує.

Вивчення температурної залежності дихання має дуже важливе значення, тому що

температура сильно впливає на інтенсивність дихального метаболізму. Дихання рослин

відбувається в широкому інтервалі температур від мінус 25 до плюс 50–60 °С. Реакцію

дихання на певну температуру можна характеризувати за допомогою трьох кардиналь-них точок на кривій (мінімум, оптимум, максимум). При температурі нижче мінімаль-ної дихання не відбувається. Оптимум – це температура, при якій дихання найбільше.

При максимальній температурі дихання ще спостерігається. Положення кардиналь-них точок у різних видів рослин, а також в окремих органах, тканинах тієї ж самої рос-лини неоднакове. Положення кардинальних точок не фіксоване, воно змінюється про-тягом вегетаційного сезону, що вказує на адаптацію дихання рослин до закономірних

змін температурних умов середовища.

Вплив газового складу атмосфери

Для нормального проходження процесу дихання рослинам необхідний ки-сень. У великій концентрації кисень на дихання не впливає. Ще Д. А. Сабінін по-казав, що при зниженні вмісту кисню в повітрі з 21 до 9 % проростки пшениці

продовжували виділяти СО2 і поглинати О2майже з такою ж швидкістю, як і в

повітрі звичайного складу. Лише зниження вмісту кисню до 3 % привело до силь-ного гальмування поглинання кисню. Пояснити це можна тим, що в диханні є

як анаеробні, так і аеробні процеси

Умови мінерального живлення виявляють помітну дію на інтенсивність дихання.

Відомо, що нестача мінеральних елементів веде до руйнування мітохондрій, ушкод-ження окислювального фосфорилювання і гальмування дихання. Однак дефіцит ка-лію підсилює інтенсивність дихання, що зв’язують з порушенням азотного обміну й утворенням токсину путресцину, що активує дихання при інтоксикації тканин. Мі-неральні елементи (Fe, Zn, Си, Мn, Мg) необхідні для біосинтезу і функціонування дихальних ферментів. Зв’язок між мінеральним живленням і диханням полягає ще й у тім, що рослина одержує від процесу дихання іони Н+ і HCO3¯, необхідні для про-цесу поглинання мінеральних елементів.

Дія світла на дихання в зелених рослин вивчена ще недостатньо, через те що

одночасно з диханням відбувається фотосинтез. Однак відомо, що серед ферментів

дихання є такі, що активуються світлом.