- •2.Предмет і завдання сучасної фiзiологiї рослин,зокрема на Українi
- •4.Етапи росту клітин рослин
- •5.Фiзiологiчна роль фосфору і калію:
- •6.Транспiрацiя рослин, види, її закономiрностi
- •7.Фiкобiлiни -їх роль у фотосинтезi рослин
- •8.Активний I пасивний транспорт iонiв по рослинi
- •9.Регуляція процесів дихання
- •13.Гормональна теорiя тропізмів
- •14.Вплив водного дефiциту на фiзiологiчнi процеси у рослин
- •15.Природнi iнгiбiтори росту рослин
- •11.Коренева система як орган поглинання та обмiну речовин
- •12.Методи вивчення питань мiнерального живлення і росту клітин та рослин
- •17.Синтетичнi регулятори росту рослин
- •18.Роль мiкроелементiв у ростi та розвитку рослин
- •19.Будова хлоропластiв та їх функцiї
- •20.Якi сили пiднiмають воду по рослинi
- •21.Пластиднi пiгменти рослин.
- •23.Фази росту клiтин у рослин, особливості
- •25..Посухостійкість
- •39.Охарактеризуйте механiзми пересування води по рослинах
- •43.Будова і функції каротиноїдів
- •45.Регуляцiя росту I розвитку свiтлом.Фотоперiодизм.
- •47.Фiзiологiчна роль ауксинiв
- •56.Етапи онтогенезу рослин
- •58.Циклiчне та нециклiчне фотофосфорилюван
- •59.Морозостiйкiсть рослин
- •69.Зимостійкість
- •71.Фiзiологiчна роль гiберелiнiв рослин
- •80.Будова I функцiї кореневої системи у рослин.
- •81.Явище яровизації
- •82.Фізіологічна роль цитокінінів
- •83.Фiзiологiчна роль сiрки та магнiю
- •84.Форми води в грунтi- їх значення
- •85.Класифікація добрив – мінеральних та органічних
- •87.Окисне фосфорилювання
- •89.Класифікація мінеральних добрив – особливості вплив на рослин
- •90.Рухи рослин
- •91.Гормональна теорiя тропiзмiв Холодного I Вента
- •4.Дайте визначення поняттям:
- •Транспірація –фізіологічний процес випаровування води рослиною
- •Регулятори росту рослин
- •Фотосинтетична одиниця –
- •Мінеральні добрива-
- •Гіберелова кислота –один з пяти існуючих фітогормонів,використовується в малих дозах.
- •1) Закривання продихів в результаті механічного тиску сусідніх
- •3) Пересуваються до бічних стінок.
- •1) В цитоплазмі;
- •1) Апікальні (верхівкові);
- •3) Кристали льоду, що утворюються в міжклітиниках, викликають механічне
39.Охарактеризуйте механiзми пересування води по рослинах
Шлях води по рослині ділиться на дві частини:
Перша, утворена з живих клітин, дуже мала (кілька мм)
В корені – від кореневого волоска до судин центрального циліндра
В листку – від судин провідного пучка до міжклітинників хлоренхіми.
Друга – судини, трахеїди, мертві судини. Їх довжина сягає від кількох см (у трав'янистих) до десятків м (у дерев). Поряд з роботою верхнього і нижнього кінцевих двигунів водної течії у рослин, пересування води по рослині, зокрема у провідних пучках забезпечується за рахунок капілярних явищ.
В трубках з малим діаметром за рахунок водневих зв'язків відбувається зчеплення молекул води між собою (когезія) та до стінок трубки (адгезія). Вода таким чином може у капілярах підніматися на значну висоту
40.Види азотних добрив - їх вплив на рослини
НІТРАГІН – перший бактер.препарат чистої культури бульбочкових бактерій – ввели німецькі вчені Ф.Ноббе і Л.Гільтнер у 1896 р.
В бувшому СРСР найпоширенішим був торфяний нітрагін або ризоторфін(тепер ризобофіт), який містить спеціфічні для кожної бобової культури бульбочкові бактерії. Обробляють насіння водним розчином або сухим препаратом. При йогo застосуванні витрати на азотні добрива зводяться до мінімуму, а прибавка врожаю складає 11-30% на різних бобових культурах.
АЗОТОБАКТЕРИН – препарат грунтових бактерій – Azotobacter vinelandii або A.chroococcum – фіксує азот повітря самостійно. Його штами стимулюють проростання насіння, його ріст і розвиток за рахунок виділення вітамінів, гормонів, амінокислот, пригнічують діяльність фітопатогенних грибів Fusarium, Gelmintosporum.
41.Циклiчний i нециклiчний транспорт електронiв
42.Транспорт електронiв при фотосинтезi
43.Будова і функції каротиноїдів
В хлоропластах вищих рослин найчастіше зустрічаються β-каротин;
ксантофіли – лютеїн- поххідне від а-каротину, зеаксантин від В-каротину, є ще віолаксантин, неоксантин інші. Лютеїн є в жовтці кур*ячих яєць
Як і хлорофіли нековалентно зв*язані з білками і ліпідами фотосинт-х мембран. Кількість і положення максимумів залежить від екстрагента.
Спектр поглинання визначається системою спряжених подвійних зв*язків, при їх збільшенні максимуми зміщаються в довгохвильову ділянку. При зменшенні інтенсивність забарвлення падає і при їх відсутності щезає. Функції каротиноїдів:
Участь у поглинанні світла в якості додаткових пігментів (у синій частині спектру);
Передача енергії збудженого стану на хлорофіли;
Утворення і видалення синглетного кисню;
Гасіння триплетного хлорофілу;
Фотопротекторна функція – ксантофільний (віолаксантиновий ) цикл – регуляція світлового потоку
44.Холодостiйкiсть рослин
45.Регуляцiя росту I розвитку свiтлом.Фотоперiодизм.
Дія світла на рослину підрозділяється на фотосинтетичну, регуляторно-фото-морфогенетичну і теплову (Ю. К. Росс, 1977). Світло діє на ріст через фотосинтез,
для якого вимагаються високі рівні енергії. При слабкій освітленості рослини погано
ростуть. Однак короткочасний ріст відбувається навіть у темряві, наприклад, при
проростанні, що має пристосувальне значення. Подовження щоденного освітлення в
теплицях підсилює ріст багатьох рослин. Стосовно інтенсивності освітлення росли-ни поділяються на світлолюбні і тіньовитривалі . Світло обумовлює багато фотобіологічних явищ: фотоперіодизм, фотоморфоге-нез, фототаксиси, фототропізми, фотонастії тощо. Найбільш активно регулюють ріст
червоні і синьо-фіолетові промені.
Зелені і етиольовані проростки – явище етиоляції не пов’язано з відсутністю хлорофілу або ел-тів живлення(гриби і проростки хвойних здатні зеленіти у темноті)
Запобігання етиоляції регулюється або системою фітохрому(ЧС-ДЧС) або системою фітохром – флавопротеїн(ДЧС – синє світло)
При освітленні етиольованих рослин інгібування росту розтягом наступає через кілька хвилин, інші ефекти(розгортання листків наприклад) через кілька годин
Коренева і надземна частини реагують по різному – ріст коренів квасолі при збільшенні світла посилюється у 20 разів, пагона лише в 3,5 рази.
Збільшується також співвідношення корені/листки – 2,4 на світлі і 0,34 в тіні
Ріст посилюється до певної межі потім сповільнюється або повністю інгібується
Це залежить від наявності інгібіторів росту – зокрема кверцетинглікозил – пара - кумарату(досліди Шаріпова – Ложнікової. Максимуми в червоній і синій ділянках – окремі тропізми, фотосинтез
Максимум в червоній – фотоперіодизм, фотоморфогенез, явище спокою
В практиці – в теплицях скло затримує УФ-світло – рослини – витягуються потрібно досвічування
Цілодобове освітлення – дуб, сосна, квасоля – прискорення росту в 1,5-2 рази, ячмінь, овес- зниження швидкості росту
– 6 місяців - цілодобове освітлення –Дуб зацвітає і дає жолуді в 2 рази швидше. Томати –витягуються, листки жовтіють, хлорофіл руйнується – це явище зеленої етиоляції. Особливо шкідливе освітлення при високій нічній температурі.
Проростання насіння – ЧС-стимуляція, ДЧС – інгібування, ІОК- негативна реакція
Ріст гіпокотиля квасолі – світло- випрямлення згину,ІОК – формування згину
Ріст епікотиля – світло 0інгібування, ІОК - стимуляція
46.Темнова стадiя фотосинтезу
