Основні нормативні акти охорони праці

Положення про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях.

Це “Положення” встановлює порядок, зміст, оформлення, облік і ліквідації причин виникнення небезпек, що призвели до нещасного випадку (перший розділ), до професійного захворювання (другий розділ) і аварії (третій розділ).

Розслідування нещасного випадку (професійних захворювань, аварії) – це з’ясування обставин, за яких трапився нещасний випадок, і встановлення причин, що його викликали.

Необхідність і значимість грамотного розслідування полягає в тому, що:

• матеріали розслідування є для адміністрації (власника) базою для планування заходів по запобіганню травматизму;

• акти форми Н-1 є єдиним первинним документом, що підтверджує наявність нещасного випадку, а також реєструє його;

• матеріали розслідування кладуться в основу визначення осіб, які мають провину за фактом нещасного випадку на виробництві і визначення обсягу відшкодування збитків потерпілому;

• акти Н-1 є джерелом для державної статистичної звітності із охорони праці та відповідних загальнодержавних заходів і засобів запобігання і ліквідації травматизму, профзахворювань і аварій.

Якість розслідування визначається такими принципами:

а). об’єктивністю і повнотою розслідування;

б). своєчасністю і швидкістю розслідування;

в). розслідування має виконуватися відповідними комісіями, що встановлює “Положення”.

Перед комісіями, що ведуть розслідування, стоять такі завдання:

• встановлення факту, що нещасний випадок дійсно трапився на виробництві;

• виявлення обставин нещасного випадку;

• визначення послідовності причин і наслідків подій, що зумовили нещасний випадок;

• документальне оформлення випадку і виявлення заходів запобігання їх повторення.

Важливими документами, що входять до складу правової системи (законодавства), є: “Положення про службу охорони праці”; “Типове положення про навчання, інструктаж і періодичну перевірку знань з охорони праці” та інші “Положення”.

Питання:

1. Дайте визначення охорони праці;

2. Охорона праці вивчає:

1. правові питання;

2. питання фізіології та гігієни;

3. основи техніки безпеки;

4. пожежну безпеку.

3. Назвіть основні нормативні акти з охорони праці;

4. Основні законодавчі акти з О.П.:

1. Закон “Про охорону праці”;

2. Закон “Про охорону праці працівників на виробництві”;

3. КЗОТ України

4. Закон “Про страхування”.

5. Закон України “Про охорону праці” був прийнятий (вказати дату, місяць, рік)

6. Закон України “Про охорону праці” має .... розділів (вказати кількість розділів)

7. Розслідування нещасного випадку (професійних захворювань, аварії) – це (продовжте речення)

8. Який документ є єдиним первинним документом що підтверджує наявність нещасного випадку, а також реєструє його?

Самостійна робота:

Література:

ЛЕКЦІЯ № 2

Негативні фактори, що впливають на людину в умовах виробничого середовища

Виробнича шкідливість, методи захисту людини від її негативного впливу.

2 год.

Трудовий процес здійснюється в певних умовах виробничого середовища, що характеризується сукупністю елементів та факторів матеріально-виробничого середовища, які впливають на працездатність та стан здоров’я людини в процесі праці.

На здоров’я людини, її життєздатність і життєдіяльність великий вплив мають небезпечні та шкідливі фактори.

Небезпека – це наслідок такої дії деяких факторів на людину, яка при їх невідповідності фізіологічним характеристикам зумовлює феномен самої небезпеки.

Небезпечний фактор – це дія на людину, що в певних умовах призводить до травми, а в окремих випадках – до раптового погіршення здоров’я або до смерті.

Шкідливий фактор – це фактор дії на людину, який в певних умовах призводить до захворювань або зниження працездатності. До визначаючих ознак небезпечних і шкідливих факторів відносяться: можливість безпосередньої негативної дії на організм людини; ускладнення нормального функціонування органів людини.

Матеріальними носіями шкідливих і небезпечних факторів є об’єкти, що формують трудовий процес; предмети праці; засоби праці; продукти праці і т. д.

Небезпечні та шкідливі фактори за впливом на людину поділяються на 3 групи: активні, пасивно – активні, пасивні.

До активних належать фактори, що можуть вплинути на людину завдяки своїй енергії. Вони діляться на такі підгрупи:

1. механічні фактори, що характеризуються кінетичною енергією і механічним впливом на людину. До них належать: кінетична енергія рухомих елементів, шум, вібрація, прискорення, гравітаційне тяжіння, невагомість, дим, туман, пил в повітрі та інші;

2. термічні фактори, що характеризуються тепловою енергією та аномальною температурою. До них належать температура нагрітих і охолоджених предметів, температура відкритого вогню і пожежі, температура хімічних реакцій і інших джерел. До цієї групи належать аномальні мікрокліматичні параметри – температура і рухомість повітря, що призводять до порушення терморегуляції організму;

3. електричні фактори: електричний струм, електричне поле, аномальна іонізація повітря;

4. електромагнітні фактори: радіохвилі, видиме світло, ультрафіолетові та інфрачервоні промені, іонізуюче випромінювання, магнітні поля;

5. хімічні фактори: їдкі, отруйні, вогне- і вибухонебезпечні речовини;

6. біологічні фактори: небезпечні властивості мікро- та макроорганізмів, продукти життєдіяльності людей і інших біологічних об’єктів;

7. психофізіологічні: стрес, втома та інші.

До пасивно – активної групи належать фактори, що активізуються за рахунок енергії, носіями якої є людина або обладнання: гострі нерухомі предмети, малий коефіцієнт тертя, нерівність поверхні, а також нахил і підйом.

До пасивних належать ті фактори, які впливають опосередковано. Формою прояву цих факторів є руйнування, вибухи та інші види аварій.

Фактори характеризуються потенціалом, якістю, часом існування або дії на людину, імовірністю появи, масштабами зони дії.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), майже 50% усіх факторів, що негативно впливають на здоров’я населення, залежать від способу життя, до 20-25% - у стані навколишнього (в тому числі виробничого) середовища, до 15-20% - у спадковості і приблизно до 10% - у діяльності органів та установ охорони здоров’я.

Проблема підвищення безпеки життєдіяльності людини посідає головне місце у стратегії виживання людства. З цією метою в Україні в 1993 році, вперше серед країн СНД, був прийнятий Закон “Про охорону праці”, розроблена “Національна програма поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища”.