2. Нормативні вимоги до полігонометрії 4 класу, 1 і 2 розрядів

Відповідно до “Інструкції ...” [2] мережі полігонометрії 4 класу, 1 і 2 розрядів створюються у вигляді окремих ходів або системи ходів. Окремі ходи полігонометрії повинні бути по можливості витягнутої форми, не мати крутих зломів, опиратися на два вихідних пункти більше високого класу, на яких виміряються примикальні кути. При створенні мереж полігонометрії необхідно дотримуватися вимог, наведених у табл. 1.

Таблиця 1

Показники	4 клас	1 розряд	2 розряд
Гранична довжина ходу, км: окремого між вихідним і вузловим пунктами між вузловими пунктами	14,0 9,0 7,0	7,0 5,0 4,0	4,0 3,0 2,0
Граничний периметр полігону, км	40	20	12
Довжини сторін ходу, км: максимальна мінімальна середня	3,00 0,25 0,50	0,80 0,12 0,30	0,50 0,08 0,20
Кількість сторін у ході, не більше	20	15	15
Відносна похибка ходу, не більше	1:25 000	1:10 000	1:5 000
Середня квадратична похибка обмірюваного кута (по нев’язках у ходах і в полігонах), не більше	±2"	±5"	±10"
Кутова нев’язка ходу або полігона, не більше, ( - кількість кутів у ході)
Середня квадратична похибка вимірювання довжини сторони: до 500 м від 500 до 1000 м більше 1000 м	±1 см ±2 см 1:40 000	1 см 2 см -	1 см - -

(Таблиця 1 в редакції Наказу Укргеодезкартографії № 90 від 27.07.99 )

Примітки:

1. При вимірюванні сторін полігонометрії слід уникати переходу від дуже коротких сторін до найдовших.

2. Як виняток, у ходах полігонометрії 1 розряду довжиною до 1 км і в ходах полігонометрії 2 розряду довжиною до 0,5 км допускається абсолютна лінійна нев'язка 10 см.

3. Кількість кутових і лінійних нев'язок, близьких до граничних, не повинна перевищувати 10%.

З метою забезпечення більшої жорсткості мережі треба прагнути до скорочення багатоступінчастості мережі, обмежуючись розвитком полігонометрії 4 класу і 1 розряду.

При побудові геодезичної мережі в містах, селищах та на промислових майданчиках всі пункти тріангуляції, трилатерації і полігонометрії закріплюють постійними центрами типів У15, У15К, У15Н, У16,143,160 (див.дод.5 в інструкції [2]).

Вузлові та суміжні з ними пункти полігонометрії 4 класу закріплюють центрами типу 160.

У сільській місцевості пункти тріангуляції, трилатерації та полігонометрії 4 класу, 1 і 2 розрядів закріплюють постійними центрами типу У15, У15Н. Закріплення пунктів постійними центрами здійснюють не рідше ніж через 1000 м у мережах 4 класу та 1 розряду, а 500 м - у мережах 2 розряду.

Центри мають розташовуватися попарно, забезпечуючи закріплення обох кінців лінії. Вузлові точки підлягають обов'язковому закріпленню постійними центрами типу У15 або У15Н.

На забудованих територіях пункти полігонометрії можуть бути закріплені групою з двох-трьох стінних знаків.

Зовнішнє оформлення центрів пунктів 4 класу, 1 і 2 розрядів виконують обкопуванням круглої (у плані) форми (крім центра типу 160, зовнішнє оформлення якого виконують обкопуванням квадратної форми) з канавою шириною 50 см зверху, 20 см знизу і глибиною 30 см. Внутрішній радіус обкопування 1,3 м. Над центром насипають курган висотою 10 см (див.дод.5 в інструкції [2], рис.33).

На забудованих територіях, а також коли на геодезичних пунктах 4 класу, 1 і 2 розрядів встановлені металеві або залізобетонні зовнішні знаки, обкопування не виконують.

В окремих випадках, при відсутності зовнішніх знаків та обкопування, встановлюються розпізнавальні стовпи на відстані 1-3 м від центра пункту.

Пункти знімальної мережі закріплюють на місцевості центрами, що забезпечують тривале збереження пунктів (див.дод.6 в інструкції [2], рис.39-41) та тимчасовими центрами з метою збереження їх на час знімальних робіт (див.дод.6 в інструкції [2], рис.42-44).

У всіх випадках центри тривалого збереження встановлюють у місцях, що забезпечують їх збереження, техніку безпеки та зручність використання при топографічному зніманні вишукуваннях і будівництві, а також наступну їх експлуатацію. Не дозволяється проводити закладання центрів тривалого збереження на ріллі та болотах, проїжджій частині, поблизу брівок русел річок, що розмиваються, і поблизу берегів водосховищ.

На всі закріплені точки ходів полігонометрії повинні бути передані позначки нівелюванням ІV класу або технічним.

У гірській місцевості при забезпеченні знімань з перерізом рельєфу через 2 і 5м допускається визначення висот точок ходів полігонометрії тригонометричним нівелюванням.

Вимірювання кутів на пунктах полігонометрії виконують способом вимірювання окремого кута або способом кругових прийомів за трьохштативною системою оптичними приладами або електронними тахеометрами не нижче 5-секундної точності. Центрування приладу та візирних марок виконують з точністю 1 мм.

Спосіб кругових прийомів застосовують, коли кількість напрямків на пункті більше двох.

Перед початком робіт, але не рідше одного разу на рік, прилади перевіряють і досліджують за програмою, що наведена в інструкції [2].

При вимірюваннях способом окремого кута алідаду обертають тільки за ходом годинникової стрілки або тільки проти ходу годинникової стрілки.

При вимірюваннях круговими прийомами в першому півприйомі алідаду обертають за ходом годинникової стрілки, а в другому – в протилежному напрямку.

Кількість прийомів, у залежності від розряду полігонометрії і точності приладу, що застосовується, наведена в табл. 2.

Таблиця 2

Прилади с точністю виміру кутів	Кількість прийомів
	4 клас	1 розряд	2 розряд
1″	4	-	-
2″	6	2	2
5″	-	3	2

При переході від одного прийому до іншого лімб переставляється на кут де = 10′ або 5′, - кількість прийомів.

Кутові та лінійні виміри рекомендується проводити одночасно з максимальним використанням електронних реєстраторів і накопичувачів інформації.

Лінії полігонометрії 4 класу, 1 і 2 розрядів вимірюють світловіддалемірами, електронними тахеометрами та іншими приладами, що забезпечують необхідну точність вимірювань (див. табл. 1).

Порядок роботи при вимірюванні ліній конкретним типом приладу наведений в інструкції з його експлуатації.

Прилади й устаткування при лінійних вимірюваннях установлюються над центрами з точністю 1 мм.

При вимірюванні ліній світловіддалемірами й електронними тахеометрами в полігонометрії 4 класу необхідно виконувати три прийоми, 1 і 2 розрядів - два прийоми. Під прийомом у цих випадках розуміють одне наведення на відбивач і три відліки по табло світловіддалеміра.

Коливання результатів вимірів у прийомах не повинні бути більше 3m, де m - середня квадратична похибка виміру дальності, наведена в паспорті приладу.

При світловіддалемірних вимірюваннях один раз у годину на одному кінці лінії виміряються температура повітря термометром - пращею з точністю 1°С і тиск – барометром з точністю 5 мм рт. ст.

Світловіддалеміри досліджуються й перевіряються до початку польових робіт.