- •1.Система її обмеженість і структуризація.
- •2.Піфагор, Аристотель, Гегель, Ампер і системні уявлення.
- •3. Трентовський, Богданов, Вернадцький і системні уявлення.
- •4. Вінер, Колмагоров і кібернетика.
- •5. Берталанфі і його загальна теорія систем.
- •6. Класифікація наук за Кліром.
- •7. Системний аналіз і його призначення.
- •8. Методологія системного підходу і системний аналіз.
- •10. Системний аналіз і дослідження операцій.
- •11. 1 І 2 інформаційні бар’єри, системний аналіз у сша.
- •12. Логічний позитивізм, редукціоністська логіка, дедукція і індукція у са.
- •9. Системотехніка і системологія, емержентність і синергізм.
- •13. Предмет са, мета його застосування.
- •14. Расел Аккоф і вирішення складних проблем.
- •15.Ціль, класифікація цілей, типи цілей, аспекти мети.
- •25.Абсолютні цілісність і адитивність(централізаціяі децентралізація),факторизація і систематизація
- •26. Динамічна модель системи,пасивні та активні системи
- •27.Класифікація систем за походженням,за основними властивостями
- •28.Всесвіт як велика і складна система
- •30. Абстрактні і матеріальні моделі.
- •31.Принцип Леса Окама,закони Родена,Парето
- •33. Функціональне призначення моделей?
- •34. Остаточна мета, адекватність моделі.
- •35.Наука,проблема,технологія
- •36.Пояснення,розуміння,передбачення у науці
- •37. Пророкування,як форма передбачення
- •38.Екстрополяція як форма пророкування
- •39.Прогнозування,науково-технічний прогноз
- •40.Класифікація прогнозів по ешелонам
- •41. Дослідницький,програмний,організаційний прогнози науки
- •42.Методи екстраполяції,експертних оцінок,моделювання
- •43.Герменевтика,емпатія,інтерпретація у науці
- •44.Порядок прогнозування у науці
40.Класифікація прогнозів по ешелонам
Пошукове прогнозування – це визначення можливих станів об'єкта в майбутньому. При такому прогнозуванні здійснюється умовне продовження, перенесення в майбутнє існуючих у минулому і тепер тенденцій розвитку об'єкта з припущенням, що протягом прогнозованого періоду не станеться ніяких подій, котрі могли б різко змінити ці тенденції.
Нормативне прогнозування – це визначення шляхів і строків досягнення можливих станів об'єкта, котрі (стани) відповідають на запитання, яким шляхом можна досягти бажаного стану. Нормативне прогнозування будується на основі заздалегідь заданих норм, ідеалів, цілей.
41. Дослідницький,програмний,організаційний прогнози науки
Класифікація прогнозів. Викладемо далі функціональну класифікацію науково-технічних прогнозів як інструменту управління розвитком науки і техніки. В основі її покладена ідея, витікаюча і прийнятого визначення прогнозу як комплексу взаємопов'язаних оцінок: цілей, шляхів їх досягнення і потреб у ресурсах. Кожен з типів прогнозів є фактично результатом спеціального етапу прогнозних робіт, які використовують свої специфічні методи. • Дослідницьким прогнозом (ІП), спирається на пізнання тенденції і закономірності, на накопичений досвід конкретних наук, покликаний виявити і сформулювати нові можливості та перспективні напрямки науково-технічного розвитку • Програмний прогноз (ПП) виходить з пізнаних громадських потреб, тенденцій і закономірностей науково-технічного розвитку, а також даних, отриманих ІП. Він покликаний надати цим знанням прикладний характер: сформулювати програму можливих шляхів, заходів та умов для досягнення цілей і рішення задач розвитку науки і техніки. Так, прогноз складаються перспектив розвитку кібернетики, тенденцій зростання швидкодії ЕОМ, збільшення обсягу їх пам'яті розширення діапазону логічних можливостей - це типово дослідницький прогноз. Його основна мета розкрити гаму принципово можливих перспектив. З іншого боку, прогноз, ранжирующий по осі майбутнього часу ряд найважливіших очікуваних подій прогресу кібернетики та обчислювальної техніки, фіксуючий найбільш перспективні зв'язку цього процесу і можливі шляхи його реалізації,- це типово програмний прогноз. • Організаційний прогноз (ОП) базується на знаннях і уявленнях про загальні закономірності та тенденції розвитку науки (як організаційної системи), у тому числі отриманих ІП та ПП. Він виходить з уявлень про готівкових економічних ресурсів і накопичений науковий потенціал. ОП покликаний сформулювати обґрунтовану гіпотезу щодо обсягів і складу ресурсів, необхідних, щоб тими чи іншими шляхами (ПП) досягти тих або інших цілей (ІП). Поняття ресурс трактується не тільки в сенсі час, гроші, люди, а також у разі необхідності і як комплекс організаційних і соціально-економічних передумов ефективної реалізації прогнозованого складу ресурсів. Зазвичай найбільш важкою і відповідальній фазою ОП є оцінка гіпотетичних розмірів необхідної фінансової підтримки різних програм досліджень і розробок. Виступаючи в комплексі, охарактеризовані вище три етапи прогнозування взаємно доповнюють один одного, надаючи в розпорядження приймають рішення особливо цінну систему даних. Будь-які прогнози завжди містять в собі елементи предположительности. Життя, успіхи наук, можливостей і потреб практики вносять у них щодня істотні корективи. На їх долю вирішальною мірою впливають розвиток соціального життя суспільства і розкриття нових таємниць природи. Огляд літератури, присвяченої науково-технічних прогнозами, дозволяє виділити три основні групи таких подань, що надають визначальний вплив на ступінь реальності наукового передбачення: • наукові уявлення про соціально-жономической доцільності та господарської можливості реалізації прогнозованих науково-технічних рішень; • закони і принципи природознавства, значна частина яких нерідко називається, за влучним висловом Джорджа Томпсона, "принципами неможливість"; • найбільш загальні закони природи і розвитку суспільства, формулируемые зазвичай у вигляді основ світогляду вченого. Прогнози завжди мають гіпотетичний характер. Роблячи на підставі аналізу інформації про минуле і сьогодення висновки про майбутнє, прогнозист не може врахувати багато істотні фактори, які виникнуть і будуть впливати на розвиток прогнозованого процесу в майбутньому. При цьому з багаторічного досвіду науки відомо, що чим більше вдасться їй вирішити проблем, тим більшу кількість нових завдань виникає перед дослідниками.
