- •Судова бухгалтерія
- •Розділ 1
- •1.1. Предмет, метод, завдання та структура судової бухгалтерії, як навчальної дисципліни
- •1.2. Історія розвитку судової бухгалтерії
- •1.3. Використання судової бухгалтерії в юридичній практиці
- •2.1. Поняття господарського обліку та його види.
- •5. Який період відноситься до II етапу розвитку судової бухгалтерії:
- •6. Необхідний обсяг знань судової бухгалтерії для слідчого, судді, адвоката, прокурора:
- •7. Необхідний обсяг знань судової бухгалтерії для оперуповноваженого вдсбез, ревізора, аудито ра:
- •Розділ 2
- •2.2. Предмет та метод бухгалтерського обліку
- •2.3. Бухгалтерський баланс в господарській діяльності та його значення в юридичній практиці
- •2.4. Бухгалтерські рахунки: поняття та види
- •Контрольні питання
- •3.1. Класифікація облікових документів та методи їх дослідження
- •3.2. Форми і етапи облікової роботи
- •Оборотна відомість за синтетичними рахунками
- •Оборотна відомість за аналітичними рахунками до синтетичного рахунку «матеріали» за січень 2009 р.
- •3.3. Методи дослідження бухгалтерських (обліково-розрахункових) документів
- •3.4. Використання даних синтетичного та аналітичного бухгалтерського обліку в юридичній практиці
- •3.5. Відновлення бухгалтерського обліку, як метод ефективного розслідування злочинів у сфері економіки.
- •2. Зіставлення бухгалтерських операцій.
- •3. Зіставлення змісту документів, що складені на початкову операцію зі змістом документів, котрі відображають здійснення інших операцій, зумовлених першою.
- •4. Порівняння операцій, відображених в облікових регістрах, із записами оперативного обліку.
- •5. Перевірка об'єктивної можливості здійснення господарських операцій, відображених у документах.
- •Контрольні питання
- •4.2. Основні вимоги проведення інвентаризації
- •4.3. Основні документи процесу інвентаризації
- •Інвентаризаційний опис
- •4.4. Основні способи фальсифікації результатів інвентаризації та методи їх виявлення
- •Контрольні питання
4.3. Основні документи процесу інвентаризації
При проведенні інвентаризації робочі інвентаризаційні комісії несуть відповідальність за своєчасність і додержання порядку її проведення, повноту і точність внесення у відповідні інвентаризаційні документи даних про фактичний залишок матеріальних цінностей і грошових коштів, за правильність і своєчасність складання відповідних матеріалів інвентаризації. Члени інвентаризаційних комісій, за внесення в документи інвентаризації завідомо неправильних даних про фактичні залишки цінностей та грошових кошів з метою приховування їх нестач, розтрат та лишків матеріальних цінностей, підлягають притягненню до відповідальності у порядку, передбаченому чинним законодавством.
Перед початком інвентаризації членам робочої інвентаризаційної комісії вручається наказ або розпорядження керівника підприємства про проведення, а голові комісії — контрольний пломбір. Важливою умовою проведення інвентаризації є її раптовість. Тільки за цієї умови можна встановити дійсний стан збереження матеріальних цінностей і грошових коштів. Матеріально відповідальна особа, якій відомо про проведення інвентаризації, може будь-яким способом (складання безтоварного документа, позичення грошей і т. ін.) приховати нестачу або розтрату цінностей чи грошових коштів.
При проведені інвентаризації за приписом органів внутрішніх справ у ній бере участь їх представник (як правило, це оперативний співробітник підрозділу державної служби боротьби з економічною злочинністю.) Як ініціатор проведення інвентаризації, оперативний співробітник повинен вжити відповідних заходів щодо встановлення ознак можливих зловживань, а саме на пошук чорнових записів, документів подвійного обліку, боргових розписок тощо. Враховуючи перспективи результатів перевірки, він зобов'язаний, крім того, слідкувати за дотриманням порядку проведення інвентаризації, своєчасністю і правильністю складання відповідних документів. Зауважимо, що представник органів внутрішніх справ не є членом інвентаризаційної комісії і тому не може привласнювати собі її функції, у тому числі, не може підписувати документи, які складаються у ході інвентаризації.
Для того, щоб результати інвентаризації набули чинності, повинні бути виконані такі умови:
наявність наказу (розпорядження) на її проведення,
комісійність проведення,
раптовість,
обов'язкова участь матеріально відповідальної особи.
У разі недотримання хоча б однієї з цих вимог інвентаризація може бути кваліфікована як перевірка, а отже не буде мати юридичної сили.
Робота інвентаризаційної комісії щодо встановлення фактичних залишків матеріальних цінностей і грошових коштів оформлюється інвентаризаційним описом. Найменування цінностей, їх кількість та ціна відображаються в опису за номенклатурою та в одиницях вимірювання, прийнятих у бухгалтерському обліку. Інвентаризаційні описи складаються в процесі інвентаризації майна на дату її проведення не менш, як у трьох примірниках. Початком інвентаризації вважається момент пред'явлення матеріально відповідальною особою інвентаризаційної комісії усіх прибутково-видаткових документів, складання звіту і одержання комісією розписки про повне надання документів.
Заповнення будь-яких реквізитів в описах до початку інвентаризації забороняється. Грубим порушенням порядку проведення інвентаризації є видача на руки комісії описів, в яких відображена наявність матеріальних цінностей за даними бухгалтерського обліку. Не можна вносити в описи дані про залишки майна зі слів матеріально — відповідальної особи без фактичної перевірки матеріальних цінностей у натурі. Не допускається залишати в інвентаризаційних описах незаповнені рядки. В останніх аркушах описів незаповнені рядки прокреслюються.
Складання будь-яких чорнових записів з подальшою їх перепискою не допускається, щоб виключити можливість зловживань.
Виправлення в інвентаризаційних описах підписуються всіма учасниками комісії.
Для того, щоб виключити можливість заміни чи викрадення окремих сторшок швентаризацшного опису або приписок, кожна сторінка опису нумерується, а в кінці сторінки відображається підсумок цифрами та прописом кількості натуральних одиниць, заїшсаних на сторінці (контрольне число). Після закінчення записів в інвентаризаційному опису прописом вказується кількість заповнених рядків. Кожна сторінка інвентаризаційного опису підписується всіма членами інвентаризаційної комісії.
На практиці бувають випадки, коли матеріально відповідальні особи не згодні з результатами перевірки, мотивуючи це неправильним її проведенням. До подібних заяв робочі інвентаризаційної комісії повинні ставитися серйозно і оперативно їх розглядати. У таких випадках матеріально відповідальна особа дає письмове пояснення, в якому викладає свої претензії щодо проведення інвентаризації і конкретно зазначає найменування майна, за яким, на її думку, неправильно встановлені результати інвентаризації тощо. Одержавши таке пояснення, робоча інвентаризаційна комісія оперативно розглядає його і визначає об'єктивність наведених аргументів. Обговорення відбувається в присутності матеріально відповідальної особи, спеціалістів, обізнаних у відповідних питаннях (обліку, технології, організації виробництва тощо), і оформлюється протоколом засідання комісії.
Рішення щодо проведення повторної інвентаризації ухвалюється комісією, виходячи з обґрунтованості претензій матеріально відповідальної особи щодо порушень порядку проведення інвентаризації. Рішення комісії затверджується керівником підприємства.
Остаточні результати інвентаризаційної комісії оформлюються актом інвентаризації. Але для визначення остаточних результатів інвентаризації необхідно врахувати можливість пересортування товарно-матеріальних цінностей і їх списання у межах фактичних втрат природного убутку.
Усі документи, що складаються в процесі інвентаризації,— інвентаризаційний опис, порівняльна відомість, акт інвентаризації— мають комплексний характер і тому вони повинні бути підписані головою інвентаризаційної комісії, її членами і матеріально відповідальною особою
Приклад:
