Операції банку з іноземною валютою

1.Облік неторговельнихоперації з іноземноївалюти

2.Порядок обліку валютно-обміннихоперацій через обмінніпункти

3.Оформлення та облікторговельнихоперацій банку в іноземнійвалюті

1.Обслуговування зовнішньо-економічноїдіяльностіздійснюютьуповноважені банки. Для цього банк маєприбдатиліцензіюабодозвіл на виконанняоперацій. До дозволудодаєтьсядодатокабоперелікоперацій, якіконкретний банк має право здійснювати. НБУ видаєтакожіндивідуальніліцензії резидентам і нерезидентам для здійсненняразовоївалюнтоїоперації. Кожнійвалютісвітуприсвоюєтьсябуквенні і цифровікодиіз 3 знаків. Перші 2- держава-емітент, третя- перша буква назвигрошовоїодиницідержави.НаприкладUSD-840,EUR-978,RUR-643,UAH-980. Валютні операції за участю резидентів і нерезидентів підлягають валютному контролю. НБУ є головним органом валютного контролю. У сфері валютного контролю також приймають участь державна податкова інспекція України,Мін. зв’язку України і Державний Митний Комітет. Всі операції з іноземною валютою поділяють на 2 групи: поточні торговельні операції (експортно-імпортні) і неторговельні операції. Неторговельні операції- це операції не пов’язані із комерційною діяльністю суб’єктів господарювання юр. Та фіз.. осіб, резидентів та нерезидентів, експортом та імпортом, а також з рухом капіталу. До неторговельних відноситься: стипендії,пенсії,аліменти,ЗП,матеріальна допомога,відрядження за кордон, виплата авторських винагород фіз.. особам, платежі, пов’язані із судовими витратами, валюто-обмінні операції та інші.

Операції з купівлі та продажу іноземної валюти виконуються як за ринковим курсом,так і за курсом НБУ.

Операції з купівлі банком готівкової іноземної валюти:для того, щоб взяти ін..валюти :оприбутковуємо суму купленої іноземної валюти прибутковим ін..валютним касовим ордером Д1001 (1002) К3800;видаємо грн..готівкою: видатковим гривневим касовим ордером Д3800 К1001(1002). Обліковуємо курсову різницю меморіальним ордером :якщо курс НБУ вищий за курс купівлі банку Д3801 К6204;якщо курс НБУ нижчий за курс купівлі банком:меморіальним ордером Д6204 К3801.

Операції з продажу банком готівкової ін..валюти:оприбутковуємо нац..валюту в касу ПКО(гривневим) Д1001 К3801;видаємо ін..валюту ВКО (ін..валютним) Д3800 К 1001(1002). Обліковуємо курсову різницю :якщо курс продажу вище за курс НБУ Д3801 К6204 обліковим ордером;якщо курс продажу банку нижчий за курс НБУ меморіальним ордером Д6204 К3801.

Перекази за кордон зхдійснюються за дорученняміноземнихгромадян, осіб без громадянства, і українськихгромадян в межах встановленних норм. ПЕреказиздійснюються з поточнихрахунківфіз.осіб, а якщо вони відсутні- то до переказуприймаєтьсяготівкова ІВ. Переказздійнюється на підставідоручення (з поточного рахунку). Спочатку суму переказузараховують на 2909,а потім через головний банк абобезпосередньо в банк отримувача.Наприклад,переказ з поточного рахунку і перерахуванняіноземному банку буде в облікузаписуватись так:1)Д2620 К2909,2)Д2909 К1500(3900).Переказготівкою і перерахуванняііноземному банку:1)Д1001 К2909,2)Д2909 К1500(3900)

Комісія за переказготівки у гривнях: Д1001 К6110

Переказиіз-за кордону:надходять на імяфіз.осіб ,зараховуютсья на 2620, а якщопоточнийрахуноквідсутній, то на 2909 «Іншакредиторськазаборгованність».Переказнадходитьбезпосередньовідіноземного банку або через головний банк Д3900,1500,1600 К 2620(2909). Отримувачу переказу надсилається повідомлення. Переказ можна отримати за бажанням клієнта як в гривні,так і в валюті,але необхідно надати паспорт або інший документ.

Інкасо ІВ та інших платіжних документів в ІВ: інкасо ІВ полягає в тому, що уповноважений банк пред’явлену ІВ та платіжні документи в ІВ не купує в даний момент, а лише після того,як відповідний іноземний банк підтвердить ії платність. Уповноважені банки можуть приймати на інкасо готівкову ІВ, дозволену до купівлі, але яка викликає сумнів у платності, і має значні пошкодження; вилучені іноземні банкноти; дорожні чеки іноземних банків та ін.. При здачі ІВ на інкасо, клієнт заповнює заяву в 2 примірниках, де вказується номінал валюти, номери банкнот і загальна сума іноземної валюти. Клієнту видається квитанція в підтвердження про здану валюту. Прийняті цінності враховуються по Д9830 «Документи і цінності, прийняті на інкасо» і К9910. Потім у встановлений термін відсилаються відповідному іноземному банку Д9831 «Документи і цінності відправлені» К9830. Якщо від іноземного банку прийшло підтвердження суми грошового покриття, здійснюються такі проводки: Д1500,1600,3900 К2909 за офіційним курсом НБУ, Одночасно Д9910 К9831. Про це повідомляють клієнтам, за бажанням він може отримати або гривню,або валюту,але обов’язково з вирахуванням комісійної винагороди.

2.Обмінні пункти є структурними підрозділами банків і відкриваються згідно з наказом керівника банку. Банк на кожний обмінний пункт отримує торговий патент,заздалегідь сплативши його вартість. Для проведення обмінних операцій,кожному обмінному пункту встановлюється ліміт гривні та іноземної валюти. Касиру обмінного пункту видається аванс іноземної валюти, гривні, бланків суворого обліку та ін.. Списання бланків суворого обліку-Д9910 К9821 1грн. Аванс НВ-Д1003.980 К1001.980. Аванс ІВ-Д1003.840,643,978 К1001.840,643,978. В кінці робочого дня касир обмінного пункту здає довідку.

3. Торгові валютні операції виконуються на таких умовах: ТОД,ТОМ,СПОТ,ФОРВАРД.

ТОД- валютна операція за договором,умови якого передбачають виконання цієї операції в день укладання договору.

ТОМ- в перший робочий день після укладання договору.

СПОТ-на 2 робочий день після дня укладання договору.

ФОРВАРД- пізніше,ніж на 2 робочий день після укладання договору.

Для здійснення розрахунків, банки відкривають один одному кореспондентські рахунки-НОСТРО і ЛОРО.НОСТРО-активний,використовується для обліку наших коштів,що знаходяться на рахунках в інших банках-1500. ЛОРО-пасивний-1600-використовується для обліку коштів в ІВ,що належить іншим банкам і знаходяться на їх рахунках в наших банках. Для здійснення валютного контролю,кошти в ІВ,які надходять юр. особам - резидентам,підлягають попередньому зарахуванню на розподільчий рахунок 2603-пасивний:при надходженні ІВ Д1500,1600,1200,3900 К2603; при зарахуванні на особовий рахунок клієнта Д2603 К2600,2620.

В міжнародних розрахунках імпортери і експортери дуже часто використовують банківський переказ. Основою для переказу є відповідний пакет документів, який резидент подає в уповноважений банк, основним з яких є договір або контракт,який повинен бути підписаний обома сторонами і тільки в цьому випадку він має міжнародну законодавчу силу. Клієнт надає в банк оригінали і копії документів, де вони звіряються, на них ставиться штамп «З оригіналом звірено», і оригінал повертається клієнту.

Розрізняють 2 види банківського переказу: авансовий і за фактом постачання товару. Інкасо - це також форма міжнародних розрахунків; в міжнародній банківській практиці використовують 2 види інкасо: чисте і документарне. Чисте-отримання належних клієнту коштів за різними фін.документами, коли вони не супроводжуються комерційними документами. Документарне інкасо полягає в тому, що отримання належних клієнту коштів проводиться на основі комерційних документів. Операції з інкасо поділяються на експортне інкасо і імпортне інкасо. Інкасо з експорту проводиться на основі документів, обумовлених в контракті сторонами, що розраховуються. Після перевірки і оформлення перший примірник інкасового доручення, транспортні документи, рахунки-фактури пересилаються іноземному банку за встановленим порядком. Копії документів до отримання платежу враховуються на 9830:Д9830 К9910. Відправка іноземному банку імпортера супроводжується такою проводкою: Д9831 К9830. Інкасове доручення може бути зняте з обліку тільки коли отримано платіж,або при поверненні його в банк, що інкасує із вказівкою причини повернення. Інкасо по імпорту враховується на 9830 до настання терміну платежу. Інкасова форма розрахунків не отримала широкого застосування в Україні, вона вигідна імпортерам, тому що передбачає передплату дійсно поставленого товару, а витрати з проведення цієї операції відносно невеликі. Для експортера ця форма розрахунків менш зручна, тому що утворюється розрив між відвантаженням товару і отриманням за нього валютної виручки.