Сутність, структура та функції суспільства

Суспільство є високоабстрактною категорією, витвореною на перетині соціальної філософії, соціології, історії та інших наук, надзвичайно складним соціальним феноменом, що зумовило різні тлумачення його.

Суспільство – сукупність усіх засобів взаємодії та форм об'єднання людей, що склалися історично, мають спільну територію, загальні культурні цінності та соціальні норми, характеризуються соціокультурною ідентичністю її членів.

Цей термін вживається і на позначення конкретного виду суспільства з його історичними, економічними, культурними особливостями (наприклад, українське суспільство).

До найхарактерніших сутнісних рис суспільства належать:

• спільність території проживання людей, що взаємодіють між собою;

• цілісність і сталість (єдине ціле);

• здатність підтримувати та відтворювати високу інтенсивність внутрішніх зв'язків;

• певний рівень розвитку культури, система норм і цінностей, покладених в основу соціальних зв'язків між людьми;

• автономність та самодостатність, самовідтворення, саморегулювання, саморозвиток.

Із соціологічної точки зору американський соціолог Едуард-Альберт Шілз (нар. у 1911 р.) суспільством вважав об'єднання, що відповідає таким критеріям:

• існування його як елемента більшої системи;

• ідентифікація з певною територією;

• наявність власної назви та історії;

• укладення шлюбів між представниками даного об'єднання (суспільства);

• поповнення за рахунок дітей, які визнані представниками цього суспільства;

• існування його у тривалішому часі, ніж середня тривалість життя окремого індивіда;

• єдність загальної системи цінностей традицій, звичаїв, норм, законів, правил тощо).

Усе це дає змогу трактувати суспільство як соціальну систему.

Соціальна система – цілісне утворення, основним елементом якого є люди, їх зв'язки, взаємодії та взаємовідносини, соціальні інститути та організації, соціальні групи та спільноти, норми і цінності.

Кожен з цих елементів соціальної системи перебуває у взаємозв'язках з іншими, займає специфічне місце та відіграє певну роль у ній. А завдання соціології полягає у з'ясуванні структури суспільства, науковій: характеристиці його елементів, їх взаємодії і взаємозв'язку.

На думку американського соціолога Алзіна Тоффлера (нар. у 1928 р.), структуру суспільства визначають такі компоненти:

1. техносфера (енергетична підсистема, система виробництва, розподілу);

2. соціосфера (різні соціальні інститути);

3. біосфера;

4. сфера влади (формальні й неформальні інститути політики);

5. іносфера (системи інформації та соціальної комунікації);

6. психосфера (сфера міжособистісних стосунків).

Усі перелічені структурні елементи рівнозначні та рівноправні. А саме завдяки структурі суспільство якісно відрізняється як від хаотичного скупчення людей, так і від інших соціальних явищ. Соціальна структура визначає стабільність суспільства як системи, що функціонує та розвивається за власними законами.

Існує й цілком протилежна точка зору на цю проблему. Наприклад, Т. Манн вважає, що, якби це було можливим, він зовсім відмовився б від категорії «суспільство», позаяк воно не є соціальною системою. А оскільки немає системи, то не існує й рівнів чи підсистем. Тому найточнішими щодо вивчення структури та історії суспільств будуть термінологічні пояснення взаємовідносин чотирьох рівнозначних джерел влади – ідеологічних, економічних, політичних, військових. У кожний конкретний історичний момент можливе різне їх співвідношення, що і визначає конкретну історичну якість суспільства.