Тема 4/«методи обгрунтування управлінських рішень»

46. Метод, що використовується для обґрунтування управлінських рішень в умовах невизначеності, коли необхідно розрахувати можливі дії інших сторін – це:

метод платіжної матриці;

метод «дерева рішень»;

метод теорії статистичних рішень;

метод теорії ігор.

47. Методи обґрунтування управлінських рішень, що використовуються в умовах, коли фактори, які визначають прийняття рішення не можна кількісно охарактеризувати – це:

метод платіжної матриці;

метод «дерева рішень»;

якісні методи;

кількісні методи.

48. Економічна модель – це:

ідеальний образ об’єкта дослідження;

реальний об’єкт у мініатюрі;

зменшене відображення об’єкта;

спрощене формалізоване (графічно, аналітично) відображення об’єкта, що висвітлює найбільш істотні його характеристики.

49. Кількісні методи можна використовувати, якщо:

інформації недостатньо для вивчення тенденції або немає систематичної достовірності залежності між змінними;

є переконаність, що у майбутньому очікується така ж тенденція, що була у минулому;

результати одного рішення впливають на наступні рішення;

керівник встановлює, яка стратегія найбільше сприятиме досягненню цілей.

50. За допомогою управлінських рішень здійснюється:

визначення цілей діяльності;

закріплення людей за посадами і робочими місцями;

розподіл ресурсів;

усі відповіді вірні.

51. За часом дії управлінські рішення поділяються на:

стратегічні, тактичні, оперативні;

планові, організаційні, регулюючі, активізуючі, контрольні;

директивні, нормативні, методичні, рекомендаційні, дозвільні;

оптимальні, раціональні.

52. За напрямом впливу управлінські рішення поділяються на:

стратегічні, тактичні, оперативні;

внутрішнього спрямування, зовнішнього спрямування;

планові, організаційні, регулюючі, активізуючі, контрольні;

директивні, нормативні, методичні, рекомендаційні, дозвільні.

53. Метод групового ухвалення рішень, який застосовується у випадку, коли члени групи фізично не можуть бути присутніми в одному місці – це:

колективне обговорення проблеми;

номінальний груповий спосіб;

метод Дельфі;

спілкування у неформальній групі.

Тема 5.«планування в організації»

54. Планування – це:

цілеспрямована діяльність з метою визначення цілей і завдань функціонування організації та забезпечення їх досягнення;

використання адміністративних важелів на основі тактики, політики, процедури та правил;

загальне керівництво для дій та прийняття рішень;

методи досягнення мети організації.

55. Стратегічне планування здійснюється на такому рівні управління:

на вищому;

на низовому;

на середньому;

на всіх рівнях управління.

56. Функція планування полягає у:

прийнятті рішень, якими повинні бути цілі організації і що повинні робити члени організації, щоб досягнути цих цілей;

встановленні цілей організації;

визначенні шляхів і засобів виконання завдань;

визначенні способів досягнення цілей організації.

57. Тактика організації – це:

короткострокові плани, які конкретизують стратегію;

завдання, які треба виконувати;

види робіт по досягненню цілей;

заходи, які необхідно виконувати.

58. Для практичної реалізації стратегічних планів організації розробляють:

тактику, правила, бюджети;

тактику і правила;

бюджети;

правила.

59. Для розроблення стратегічного плану вище керівництво організації повинно виявити:

сильні сторони своїх конкурентів;

внутрішні сильні і слабкі сторони своєї організації;

слабкі сторони своєї організації та конкурентів;

сильні сторони конкурентів.

60. Довгострокові та перспективні плани розробляються строком на:

півріччя, квартал, місяць, тиждень;

один рік;

три п’ять років;

п’ять і більше років;

61. Середньострокові плани розробляються на:

півріччя, квартал, місяць, тиждень;

один рік;

два- три роки;

п’ять і більше років;

62. Короткострокові плани розробляються строком на:

один рік;

два - три роки;

чотири роки;

п’ять років.

63. Організаційне планування здійснюється:

на всіх рівнях управління;

тільки на вищому рівні управління;

на вищому та середньому рівні управління;

тільки на середньому рівні управління.

64. Метод розподілу ресурсів, що має кількісну характеристику – це:

місія організації;

рента;

відсоток;

бюджет.

65. Визначте, яке з тверджень наведених нижче, відповідає стратегічній альтернативі обмеженого зростання:

здійснюється шляхом встановлення цілей від досягнутого рівня, скоригованих із урахуванням темпів інфляції, рівня насиченості ринку, платоспроможного попиту;

здійснюється шляхом встановлення цілей на рівні, меншому за попередні періоди;

здійснюється щорічне суттєвого підвищення рівня цілей над рівнем показників минулого року;

здійснюється шляхом комбінації стратегій зростання і скорочення.

66. За допомогою аналізу зовнішнього середовища організації її керівники повинні:

вивчати та оцінювати зміни, які можуть сприяти або перешкоджати досягненню цілей організації;

вивчати стратегію і тактику своїх конкурентів;

оцінювати зміни, які перешкоджають досягненню цілей організації;

вивчати зміни, які відбуваються.

67. Які технології застосовують організації невиробничої сфери:

індивідуально-мережеві;

посередницькі;

інтенсивні;

безперервні.

67. Які технології застосовують організації невиробничої сфери:

індивідуально-мережеві;

посередницькі;

інтенсивні;

безперервні.

68. Діяльність органів державного управління належать до:

чинників зовнішнього середовища прямого впливу;

чинників зовнішнього середовища опосередкованого впливу;

факторів внутрішньої сфери організації;

факторів політичного середовища.

69. Визначте, які з наведених нижче чинників належать до внутрішнього середовища організації:

трудові ресурси;

споживачі;

структура організації;

глобальні технології.

70. Оберіть правильне визначення поняття “організаційна культура”:

це система загальних для членів організації внутрішніх цінностей, які значною мірою визначають їх спосіб дій;

це правила етичної поведінки керівників стосовно підлеглих, а всіх членів організації стосовно її клієнтів;

це погляди та уявлення членів організації про процеси, які відбуваються у її внутрішньому та зовнішньому середовищі;

це інструкції, штатний розклад та посадові обов’язки, якими визначається поведінка працівника організації в робочий час.