Тема 2. Історія та методологія наукових дисциплін соціально-комунікаційного циклу

Парадигматика наукових досліджень. Поняття наукової парадигми. Глобальні світоглядні парадигми та їхні критерії: традиційна парадигматика наукових досліджень (Р. Декарт, І. Ньютон, Ф. Бекон); сучасна парадигматика наукових досліджень (Е. Тоффлер, Т. Кун).

Критерії парадигмальних зсувів: від «частини» до «цілісності»; від «структур» до «процесів»; від «об’єктивної науки» до «епістемологічної науки»; від «будівлі» до «мережі»; від «істини» до «наближеного опису».

Вияви парадигмальності в різних наукових сферах. Поняття поліпарадигмальності. Міжнаукова інтеграція і створення нових наукових комплексів пізнання соціально-комунікаційних явищ та фактів.

Основні концепції та моделі соціально-комунікаційного знання: культурологічна – Ю. Лотман; структурно-функціональна – А. В. Соколов; інформаційна – Ю. А. Шрейдер, А. Моль, А. Д. Урсул, І. Й. Юзвішин; мас-медійна – Г. Лассвелл, Г. М. Маклюен; соціально-детерміністична – Д. Белл, Е. Тоффлер, Н. Луман.

Процеси диференціації та інтеграції в науках соціально-комунікаційного циклу. Зміна статусу наук соціально-комунікаційного циклу. Тенденції формування метатеоретичних основ соціально-комунікаційного знання. Метанаука як універсальні підвалини пізнання різних типів комунікації.

Тема 3. Становлення теорії соціальних комунікацій

Проблемне поле досліджень: комунікаційна природа соціальної реальності; механізми комунікаційних зв’язків, взаємодії в різних комунікаційних системах, структурах, процесах; структурно-організаційні та функціонально-змістові характеристики комунікаційних систем; основні етапи еволюції соціальних комунікацій та соціокультурні залежності; концептуалізація теорії та методів дослідження соціальних комунікацій; класифікаційні підходи до феноменів комунікаційної дії; управління соціальною інформацією та оптимізація соціально-комунікаційної взаємодії; соціально-інформаційні й когнітивні процеси, структури і технології як об’єкти досліджень.

Об’єкт соціально-комунікаційної теорії. Визначення предметного аспекту досліджень. Формування категорійно-поняттєвого апарату.

Інституціалізація наукової діяльності в галузі соціальних комунікацій.

Тема 4. Формування системи соціально-комунікаційних наук

Структура соціально-комунікаційного знання. Теоретичні та прикладні соціально-комунікаційні знання. Внесок соціології масової комунікації в пізнання явищ та факторів комунікаційного простору суспільства.

Соціально-технічний комплекс: інформатика, соціальна інформатика, теорія зв’язку, автоматика, телемеханіка та обчислювальна техніка, програмування.

Інформаційно-комунікаційні науки: документологія, спеціально-інформаційні, техніко-інформаційні теорії, комунікативістика, теорія масової комунікації.

Прикладні комунікаційні теорії: паблік рилейшнз, теорія реклами, іміджелогія, теорія переговорів та ін.

Інформологія. Соціальна інформатика.

Загальнонауковий рівень. Міждисциплінарний рівень. Міждисциплінарність соціально-комунікаційного знання. Міждисциплінарні зв’язки з філософією, психологією, лінгвістикою, соціологією та іншими науковими дисциплінами.

Закономірності розвитку соціальних комунікацій. Узагальнювальні соціально-комунікаційні теорії.