2.4. Прийоми деталізації та порівняння

Деталізація. Розгляд будь-якого взаємозв'язку економічного показника передбачає розчленування його на складові частини або на окремі фактори. До речі, й слово "аналіз" у перекладі з грецької характеризує саме такий його зміст. Цей елемент в економічному аналізі прийнято називати деталізацію.

Економічні показники можна деталізувати за ознаками простору, часу або ж за спеціальними ознаками, складовими частинами. Так, з метою вивчення показника середньорічного надою молока (з розрахунку на одну корову) у цілому по господарству його важливо деталізувати по фермах і групах корів, закріплених за окремими доярками. Цей показник у разі потреби деталізують на піврічні, квартальні, місячні та середньо­добові надої. З метою поглибленого вивчення показники, що піддаються аналізу, розкладають на окремі складові частини й фактори, що чинять вплив на них. Так, продуктивність молочного стада корів залежить від кількості, складу та якості кормового раціону, яловості корів та інших факторів. Показники собівартості сільськогосподарської продукції можна розкладати за економічними ознаками — на окремі статті та елементи витрат, або за технологічними — на складові частини витрат на окремі технологічні процеси, по періодах робіт тощо.

Слід ураховувати, що чим більша й ширша деталізація показників, що вивчаються, тим ґрунтовніший і більш якісний аналіз причин, тим більш точні аналітичні результати вивчення економіки підприємства.

Порівняння. Важливим засобом аналізу є порівняння показників, що вивчаються, а також їх складових частин з аналогічними показниками, прийнятими за базові. Без порівняння взагалі не може бути аналізу. Залежно від мети вивчення того чи іншого показника способи порівнянь відрізняються насамперед тим, які показники приймаються за базові.

За базові звичайно приймають наступні показники:

1) планові по господарству в цілому та по внутрігосподарських підрозділах або договірні по орендарях;

2) за минулі роки й середні за ряд років;

3) показники інших окремих господарств і середні дані по об'єднанню, району або групі однотипових за спеціалізацією підприємств;

4) нормативні або розрахункові можливі, що визначені з урахуван­ням досягнень передового досвіду, науки, техніки тощо.

Показниками, що аналізуються, частіше всього правлять досягнуті, облікові або звітні. В окремих випадках, наприклад при вивченні обґрунтованості й напруженості планових завдань, показниками, що аналізуються, можуть бути планові, які порівнюються з фактично досягнутими за минулий або ряд років.

Способи порівняння розрізняють також за технікою їх проведення: абсолютні та відносні.

Абсолютний спосіб порівняння — коли порівнюють показники з метою виявлення різниці між ними, одержують абсолютні відхилення показників, що аналізуються, від базисних, де нулем. (0) позначають базисні показники; штрихом (') — ті, що аналізуються, дельтою ( ) — абсолютні відхилення (позитивні — зі знаком плюс, негативні — зі знаком мінус).

У результаті одержують абсолютні відхилення показників, що аналізуються, від базисних:

у⁰ = ƒ(х₁⁰, х₂⁰, х₃⁰, …, х_n⁰) — базисний показник;

у′ = ƒ(ƒ(х₁′, х₂′, х₃′, …, х_n′) — показник, що аналізується;

∆у, ∆х₁, ∆х₂, ∆х₃, …, ∆х_n — абсолютні відхилення

При цьому доцільно відхилення позначати й трактувавши таким чином: відхилення з плюсом відображають позитивні, а з мінусом — негативні зміни показника, що вивчається, і відповідно окремих його факторів. Наприклад, при аналізі собівартості одиниці продукції відхилення фактичних показників від планових доцільно позначити таким чином: плюсом (+) — зниження собівартості (економія), підвищення урожайності, скорочення витрат на 1 га посівної площі; мінусом (-) — навпаки, підвищення собівартості, зниження урожайності, збільшення витрат на 1 га. Таке позначення дозволить формалізувати всі "плюси" й "мінуси" в роботі господарства, крім того, слугує необхідною умовою автоматизації розрахунків при аналізі на сучасних ЕОМ.

Відносний спосіб передбачає відношення показників, що аналізуються, або абсолютних відхилень по них до базисних. У результаті одержують коефіцієнти, проценти, середні величини тощо.