- •8.1. Аналіз складу і якості земельного фонду господарства
- •Розмір і структура земельної площі та сільськогосподарських угідь, га
- •8.2. Аналіз рівня виробництва на 100 га сільськогосподарських угідь
- •Показники виробництва продукції на 100га сільськогосподарських угідь
- •Загальна оцінка рівня виробництва та впливу важливих факторів у двох господарствах порівняно з середніми даними по району
- •8.3. Аналіз галузевої структури господарства
- •8.4. Аналіз продуктивності господарства
- •8.5. Аналіз розподілу земельних ресурсів
- •Розрахунки маржинального доходу від виробництва цукрових буряків
- •Розрахунки оптимального складу посівних культур
- •Контрольні запитання
Розмір і структура земельної площі та сільськогосподарських угідь, га
Види угідь |
Краще господарство |
Минулий рік |
Звітний рік |
|||||
За планом |
Фактично |
В % до загальної площі |
||||||
Краще господарство |
Минулий рік |
За планом |
Фактично |
|||||
1. Загальна земельна площа |
3000 |
3350 |
3350 |
3350 |
100 |
100 |
100 |
100 |
В тому числі: |
|
|
|
|
|
|
|
|
2. Сільськогосподар- ські угіддя |
2760 |
3000 |
3000 |
3000 |
92 |
89,5 |
89,5 |
89,5 |
з них: |
|
|
|
|
|
|
|
|
рілля |
2346 |
2400 |
2400 |
2400 |
85 |
80 |
80 |
80 |
залежі та перелоги |
- |
55 |
55 |
55 |
- |
1,8 |
1,8 |
1,8 |
Багаторічні насадження – сади і ягідники |
69 |
60 |
60 |
60 |
2,5 |
2 |
2 |
2 |
Сінокоси вигони і пасовища |
175 |
200 |
200 |
200 |
6,3 |
6,7 |
6,7 |
6,7 |
3. Ліси та кустарники |
40 |
50 |
50 |
50 |
1,3 |
1,5 |
1,5 |
1,5 |
4. Болота |
- |
10 |
10 |
10 |
- |
0,3 |
0,3 |
0,3 |
5. Інші угіддя |
200 |
290 |
290 |
290 |
6,7 |
8,6 |
8,6 |
8,6 |
Якісна оцінка стану земельних угідь проводиться, виходячи із ступеня розвитку ерозії земель, засоленості, заболоченості, наявності каменів і кущів, розміру і конфігурації земельних ділянок, їх продуктивності.
Раціональна організація господарства передбачає таке використання земельних угідь і таку систему ведення господарства, які б забезпечували найвигідніше, максимально прибуткове, безперервне виробництво за даних умов.
Сільськогосподарські культури відрізняються одна від одної за їхніми вимогами до ґрунтів. Тому, враховуючи всю інформацію, важливо обрати таку структуру посівних площ або сівозміну і таку організацію виробництва, які б забезпечувати відповідність культур ґрунтовним умовам і сукупності інших факторів.
Важливим чинником для розподілу земельних угідь по культурах є класифікація земель за їх використанням. Для цього доцільно насамперед визначити придатні й непридатні для обробітку площі. Придатні – можуть поділятись на окремі класи. При цьому враховують кліматичні умови, схильність ґрунтів до тривалого руйнування під дією ерозії та інших сил, ступніть придатності самої землі до інтенсивної виробничої технології тощо. Наприклад, у США придатні для обробітку землі поділяються на чотири класи: перший – незначні обмеження; другий – помірні обмеження або небезпека руйнування, обробіток можливий за умови регулярних спостережень за негативними явищами; четвертий – дуже жорсткі обмеження, обробіток дозволяється лише зрідка або в незначних масштабах.
Слід зазначити, що класифікація землі та оцінка її продуктивності – дуже складна справа, яку не може вирішити на належному рівні безпосередньо сам господарник (фермер, ґрунтознавець тощо). До групи фахівців з оцінки і класифікації земельних угідь мають входити ґрунтознавці, агрономи, інженери-землевпорядники, лісоводи, фахівці з пасовищного господарства, біологи, фахівців з охорони ґрунтів ат інші. У пригоді стануть також консультації та поради господарників-практиків.
Аналіз ефективності використання землі проводиться за допомогою показників виробництва продукції у вартісному та натуральному виразі (у фізичній вазі або в кормових одиницях) з розрахунку на 100 га (або на 1 га) сільськогосподарських угідь (в цілому по господарству, в тому числі по галузях рослинництва і тваринництва). Окремо розраховуються показники виходу продукції на 100 га ріллі, на 100 га кормової площі тощо.
При цьому слід враховувати, що аналіз виконання виробничої програми, який розглянуто вище, обмежується в основному порівняннями фактичних показників з плановими. Однак для всебічної оцінки галузевої структури господарства, урожайності культур і продуктивності тварин таких порівнянь недостатньо. Потрібно порівняти ці показники з середніми даними по господарствах об’єднання або адміністративного району, з даними передових господарств, минулих періодів, нормативними даними. Крім цього, планові показники виробничої програми вже самі по собі відображають певний рівень виробництва і тому при аналізі виникає потреба у проведенні оцінки їх напруженості через порівняння з досягнутими показниками за минулий період, показниками передових господарств, можливостями господарства даного типу спеціалізації.
