Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Метод_указ_курс.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
1 Мб
Скачать
☆

Видано________________________

Виконано______________________

До захисту_____________________

Додаток 5

Завдання на розв'язування задачі з обробки масиву

Таблиця 1 -Таблиця варіантів визначення елементів матрицi A[m,n]

№ з/п

Елемент матриці

Вираз для визначення елементу матриці

1

2

3

0

1

a[i,j]=

2j-1(|j – 3| -1,3)2j (i – 3,4 ) (j/3 –1)

0

2

a[i,j]=

(2|3,3 – i| - 1,5 ) ( 6,5 – j )( -1,5)i-j (i/j – 1,1 )

0

3

a[i,j]=

2( - 2 )i (i – 3,9 )1,2i+j (|i-3| - 1,25 ) ( 5,4 –j)

0

4

a[i,j]=

( j|2 – 3,1 i|)

0

5

a[i,j]=

2-i (i – 4,3 )2i-j (i +j – 7,3) Sin (1,5j +log2 (i/j))

0

6

a[i,j]=

(|3,7 – j| -2)(i+j)5 lg (|j-i|)-(|5,3 - e2j |)(-2)j

0

7

a[i,j]=

i-3 ( 2 - |j-3|3 )

0

8

a[i,j]=

(j – 5,7)j-3 ( i - |j-7|4 ) (i +7,6) ln(|tg(i/2)|)

0

9

a[i,j]=

i3 (2i (i – 2,5) + 1,3 )Sin((2i (j – 2,5) + 1,3 ))

1

0

a[i,j]=

2j-1(|j – 3| -1,3)Log3 ((|j-5| +(| 6,5 – j| )))

1

1

a[i,j]=

(2|3,3 – i| - 1,5 ) ( 6,5 – j )2j (i – 3,4 ) (j/3 –1)

1

2

a[i,j]=

2( - 2 )i (i – 3,9 )( -1,5)i-j (i/3 – 1,1 )

1

3

a[i,j]=

( j|2 – 3,1 i|)1,2i+j (|i-3| - 1,25 ) ( 5,4 –j)

1

4

a[i,j]=

2-i (i – 4,3)

1

5

a[i,j]=

(|3,7 – j| -2)2i-j (i +j – 7,3) Sin (1,5j +log2 (i/j))

1

6

a[i,j]=

i-3 ( 2 - |j-3|3 )(i+j)5 lg(|j-i|)-(|5,3 - e2j| )(-2)j

1

7

a[i,j]=

(j – 5,7)

1

8

a[i,j]=

i3 (2i (i – 2,5) + 1,3 )Sin((2i (j – 2,5) + 1,3 ))

1

9

a[i,j]=

(2 – (j – 5)2 )j-3 ( i - |j-7|4 ) (i +7,6) ln(|tg(i/2)|)

2

0

a[i,j]=

2j-1(|j – 3| -1,3)Log3 ((|j-5| +|( 6,5 – j )|))

2

1

a[i,j]=

(2|3,3 – i| - 1,5 ) ( 6,5 – j )2j (i – 3,4 ) (j/3 –1)

2

2

a[i,j]=

2( - 2 )i (i – 3,9 )( -1,5)i-j (i/3 – 1,1 )

2

3

a[i,j]=

( j|2 – 3,1 i|)1,2i+j (|i-3| - 1,25 ) ( 5,4 –j)

2

4

a[i,j]=

2-i (i – 4,3 )

2

5

a[i,j]=

(|3,7 – j| -2)2i-j (i +j – 7,3) Sin (1,5j +log2 (i/j))

2

6

a[i,j]=

i-3 ( 2 - |j-3|3 )(i+j)5 lg (j-i)-(|5,3 - e2j| )(-2)j

2

7

a[i,j]=

(j – 5,7)

2

8

a[i,j]=

i3 (2i (i – 2,5) + 1,3 )Sin((2i (j – 2,5) + 1,3 ))

2

9

a[i,j]=

(2 – (j – 5)2 ) j-3 ( i - |j-7|4 ) (i +7,6) ln(|tg(i/2)|)

3

0

a[i,j]=

2j-1(|j – 3| -1,3)Log3 ((|j-5| +(| 6,5 – j|)))

Таблиця 2 - Таблиця переліку варіантів алгоритмів визначення компонентів вектора X по матриці А

№ з/п

Зміст варіанту

1

2

1

Компоненти вектора X - скалярний добуток i – го рядку матриці на 1 –й стовпчик, який попереднє необхідно перетворити так, щоб на початку були додатні єлементи , а далі від’ємні у тому ж порядку, в якому вони розміщувалися первісно.

2

За вектор X взяти головну діагональ матриці у зворотньому порядку, якщо кількість від’ємних елементів парних стовпчиків перевищує кількість додатніх елементів непарних рядків. Інакше у прямому порядку допоміжну діагональ матриці.

3

За вектор X взяти середнє арифметичні значення елементів непарних рядків матриці, якщо існує не менш ніж два парних стовпчика, які містять тількі від’ємні елементи. Інакше останній стовпчик зсунутий на k позицій лівроруч.

4

Компоненти вектора X - суми i – х елементів тих стовпців матриці, в яких є не менше ніж два від’ємних елемента, інакше, якщо таких стовпців немає, – суми i – х елементів рядків матриці.

5

За вектор X взяти перший за порядком стовпчик матриці, якій має три однакових елементи, інакше - перший рядок матриці, якщо таких стовпців немає.

6

За xi прийняти суму найменших елементів i – х рядків та i – х стовпчиків матриці, якщо вони додатні. Інакше добуток найменших елементів i – х рядків та i – х стовпчиків матриці

7

За xi прийняти найбільший елемент i- го стовпчика, якщо він містить хоч би один від’ємний елемент, інакше i-й елемент i- го стовпчика.

8

За xi прийняти скалярний добуток головної діагоналі на i-й стовпчик, якщо перший і останній елементи діагоналі однакові, інакше за вектор X взяти головну діагнональ.

9

За вектор X взяти перший за порядком парний рядок матриці з найбільшою сумою її елементів, якщо головна і допоміжна діагоналі містят однакову кількість додатніх і від’ємних елементів. Інакше взяти перший за порядком непарний стовпчик матриці з найбільшою сумою його елементів.

10

В першому за порядком рядку матриці, якій містить не більш ніж два додатних елемента, знайти перший за порядком найбільший елемент і цей рядок взяти за вектор X. Якщо такого рядку немає, тоді за вектор X взяти останній стовпчик.

11

За вектор X взяти перший за порядком непарний стовпчик матриці, в якому кожний наступний елемент не менш ніж вдвічи перевищує попередній, інакше - останній рядок матриці.

12

За вектор X взяти перший за порядком непарний рядок з найбільшою сумою його елементів, в якому перший та останній елементи однакові, інакше - останній стовпчик матриці.

13

За вектор X взяти перший за порядком парний стовпчик з найменшою сумою його елементів, в якому елементи непарних рядків однакові, інакше - останній непарний рядок матриці.

14

За вектор X взяти елементи першого за порядком непарного стовпчика матриці, сума елементів якого не менш ніж вдвічи перевищує суму елементів наступного стовпчика, інакше - перший рядок матриці.

15

Компоненти вектора X - сума найбільшого та додатних елементів i- го стовпчика матриці, якщо найменший його елемент - від’ємний, інакше - сума найменшого елемента та від’емних елементів i- го стовпчика матриці.

1

2

17

Компоненти вектора X - сума найбільшого Xmax та найменшого Xmin елементів i – го рядку матриці, якщо Xmax і Xmin однакового знаку, інакше за xi взяти суму i –х елементів стовпчиків.

18

За вектор X взяти допоміжну діагональ матриці після зсуву її на k позицій праворуч, якщо кількість додатних елементів її перевищує кількість від’емних елементів, інакше – головну діагональ матриці.

19

За вектор X взяти допоміжну діагональ матриці у зворотньому порядку, якщо її максимальний елемент Xmax - додатний, а мінімальний елемент Xmin - від’ємний, інакше за вектор X взяти останній парний рядок.

20

Компоненти вектора X - середнє арифметичні значення елементів i-х стовпців матриці, в рядках якої від’ємні елементи переставлені до начала, а додатні - після них.

21

Компоненти вектора X - середнє арифметичні значення елементів на непарних позиціях i-х рядків матриці, якщо ці елементи додатні. Інакше – суми ціх елементів.

22

За вектор X взяти перший за порядком у зворотньому порядку непарний стовпець матриці з найменьшою сумою його елементів.

23

Компоненти вектора X - середнє геометричні значення елементів i-х стовпців матриці, якщо кількість додатних та від’ємних елементів в кожному стовпці однакова, інакше - максимальні елементи i-х стовпців.

24

Компоненти вектора X - скалярний добуток i-го стовпця на останій рядок, якщо перший і останій рядки мають однакову кількість додатних елементів, інакше компоненти вектора X - мінімальні елементи i-х стовпців.

25

Компоненти вектора X - суми елементів i-х рядків матриці, якщо на парних позіціях стовпців і на непарних позіціях рядків знаходяться тільки від’емні елементи, інакше за компоненти вектора X взяти добутки додатних елементів i-х стовпців.

26

За компоненти вектора xi взяти найбільшу суму двох сусідніх елементів i-го рядку матриці, в якому кількість додатніх елементів не перевищує кількість від'ємних елементів, інакше взяти найбільшу суму двох сусідніх елементів i-го стовпчика.

27

За компоненти вектора xi взяти суму елементів i –го рядку матриці, яки знаходяться на парних позиціях, якщо вони додатні, якщо таких елементів немає – найменшу суму двох сусідніх елементів, яки знаходяться на непарних позиціях.

28

Вектор X отримати з головної діагоналі матриці циклічним зсувом її елементів на к позицій ліворуч, якщо на парних позиціях рядків матриці знаходяться однакові елементи, інакше вектор X отримати з допоміжної діагоналі. (Для прикладу к=2)

29

Вектор X отримати з головної діагоналі матриці циклічним зсувом її елементів на к позицій праворуч, якщо парні стовпці мають однакову кількість від’ємних елементів, інакше за компоненти вектора X взяти суму відповідних елементів непарних стовпців. (Для прикладу к=3)

30

Вектор X отримати з допоміжної діагоналі матриці циклічним зсувом її елементів на к позицій ліворуч, якщо непарні рядки мають кількість від’ємних елементів більш ніж парні, інакше за компоненти вектора X взяти перший рядок. (Для прикладу к=2)

Таблиця 3 -Таблиця варіантів визначення функції U=f(x[i])

№ з/п

Зміст варіанту

1

2

1

U=

2

U=

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

За U взяти найбільшу суму двох сусідніх елементів вектору X, якщо вона перевищує значення максимального елемента масиву, інакше - добуток елементів масиву, які знаходяться на парних позиціях

1

2

18

19

U=

20

21

За U взяти найменший добуток двох сусідніх елементів вектору X,якщо c>b, інакше за U взяти останій елемент

22

За U взяти суму найбільшого та найменшого елементів вектору X, якщо c<b, інакше за U взяти добуток першого та останього елементів

23

За U взяти середнє арифметичне значення елементів вектору X, якщо c>b, інакше за U взяти їх середнє геометричне значення за модулем

24

За U взяти суму тих елементів вектору X, які не є найбільшими та найменшими елементами вектору

25

26

За значення U взяти ту суму сусідніх елементів вектору X, яка задовольняє умові: xi + xi-1 > xi+1+ xi, 2 i  n-1

27

За U взяти значення того першого елемента вектору X, яій більше суми сусідніх елементів, інакше за U взяти перший елемент масиву

28

За U взяти число від’ємних елементів вектору X, якщо с>b , інакше за U взяти число додатних та нульових елементів.

29

За U взяти скалярний добуток вектору X на головну діагональ матриці, якщо cb , інакше за U взяти суму парніх елементів вектору X.

30

За U взяти скалярний добуток вектору X на перший стовпчик матриці, якщо c<b , інакше за U взяти модуль різниці непарних елементів вектору X.