- •1 Структура курсової роботи
- •2 Оформлення пояснювальної записки
- •2.9 Додатки
- •3 План виконання курсової роботи
- •4 Основні етапи виконання курсової роботи
- •4.1.4.1 Вибір мови та середовища програмування
- •Додаток 1
- •Додаток 2
- •Додаток 6
- •Додаток 3
- •Додаток 4
- •Список літератури
- •Видано________________________
- •Додаток 5
Видано________________________
Виконано______________________
До захисту_____________________
Додаток 5
Завдання на розв'язування задачі з обробки масиву
Таблиця 1 -Таблиця варіантів визначення елементів матрицi A[m,n]
№ з/п |
Елемент матриці |
Вираз для визначення елементу матриці
|
||
|
1 |
|
2 |
3 |
|
0 |
1 |
a[i,j]= |
2j-1(|j – 3| -1,3)2j (i – 3,4 ) (j/3 –1) |
|
0 |
2 |
a[i,j]= |
(2|3,3 – i| - 1,5 ) ( 6,5 – j )( -1,5)i-j (i/j – 1,1 ) |
|
0 |
3 |
a[i,j]= |
2( - 2 )i (i – 3,9 )1,2i+j (|i-3| - 1,25 ) ( 5,4 –j) |
|
0 |
4 |
a[i,j]= |
( j|2 – 3,1 i|) |
|
0 |
5 |
a[i,j]= |
2-i (i – 4,3 )2i-j (i +j – 7,3) Sin (1,5j +log2 (i/j)) |
|
0 |
6 |
a[i,j]= |
(|3,7 – j| -2)(i+j)5 lg (|j-i|)-(|5,3 - e2j |)(-2)j |
|
0 |
7 |
a[i,j]= |
i-3 ( 2 - |j-3|3
) |
|
0 |
8 |
a[i,j]= |
(j – 5,7)j-3 ( i - |j-7|4 ) (i +7,6) ln(|tg(i/2)|) |
|
0 |
9 |
a[i,j]= |
i3 (2i (i – 2,5) + 1,3 )Sin((2i (j – 2,5) + 1,3 )) |
|
1 |
0 |
a[i,j]= |
2j-1(|j – 3| -1,3)Log3 ((|j-5| +(| 6,5 – j| ))) |
|
1 |
1 |
a[i,j]= |
(2|3,3 – i| - 1,5 ) ( 6,5 – j )2j (i – 3,4 ) (j/3 –1) |
|
1 |
2 |
a[i,j]= |
2( - 2 )i (i – 3,9 )( -1,5)i-j (i/3 – 1,1 ) |
|
1 |
3 |
a[i,j]= |
( j|2 – 3,1 i|)1,2i+j (|i-3| - 1,25 ) ( 5,4 –j) |
|
1 |
4 |
a[i,j]= |
2-i (i – 4,3) |
|
1 |
5 |
a[i,j]= |
(|3,7 – j| -2)2i-j (i +j – 7,3) Sin (1,5j +log2 (i/j)) |
|
1 |
6 |
a[i,j]= |
i-3 ( 2 - |j-3|3 )(i+j)5 lg(|j-i|)-(|5,3 - e2j| )(-2)j |
|
1 |
7 |
a[i,j]= |
(j – 5,7) |
|
1 |
8 |
a[i,j]= |
i3 (2i (i – 2,5) + 1,3 )Sin((2i (j – 2,5) + 1,3 )) |
|
1 |
9 |
a[i,j]= |
(2 – (j – 5)2 )j-3 ( i - |j-7|4 ) (i +7,6) ln(|tg(i/2)|) |
|
2 |
0 |
a[i,j]= |
2j-1(|j – 3| -1,3)Log3 ((|j-5| +|( 6,5 – j )|)) |
|
2 |
1 |
a[i,j]= |
(2|3,3 – i| - 1,5 ) ( 6,5 – j )2j (i – 3,4 ) (j/3 –1) |
|
2 |
2 |
a[i,j]= |
2( - 2 )i (i – 3,9 )( -1,5)i-j (i/3 – 1,1 ) |
|
2 |
3 |
a[i,j]= |
( j|2 – 3,1 i|)1,2i+j (|i-3| - 1,25 ) ( 5,4 –j) |
|
2 |
4 |
a[i,j]= |
2-i (i – 4,3 ) |
|
2 |
5 |
a[i,j]= |
(|3,7 – j| -2)2i-j (i +j – 7,3) Sin (1,5j +log2 (i/j)) |
|
2 |
6 |
a[i,j]= |
i-3 ( 2 - |j-3|3 )(i+j)5 lg (j-i)-(|5,3 - e2j| )(-2)j |
|
2 |
7 |
a[i,j]= |
(j – 5,7) |
|
2 |
8 |
a[i,j]= |
i3 (2i (i – 2,5) + 1,3 )Sin((2i (j – 2,5) + 1,3 )) |
|
2 |
9 |
a[i,j]= |
(2 – (j – 5)2 ) j-3 ( i - |j-7|4 ) (i +7,6) ln(|tg(i/2)|) |
|
3 |
0 |
a[i,j]= |
2j-1(|j – 3| -1,3)Log3 ((|j-5| +(| 6,5 – j|))) |
Таблиця 2 - Таблиця переліку варіантів алгоритмів визначення компонентів вектора X по матриці А
№ з/п |
Зміст варіанту |
1 |
2 |
1 |
Компоненти вектора X - скалярний добуток i – го рядку матриці на 1 –й стовпчик, який попереднє необхідно перетворити так, щоб на початку були додатні єлементи , а далі від’ємні у тому ж порядку, в якому вони розміщувалися первісно. |
2 |
За вектор X взяти головну діагональ матриці у зворотньому порядку, якщо кількість від’ємних елементів парних стовпчиків перевищує кількість додатніх елементів непарних рядків. Інакше у прямому порядку допоміжну діагональ матриці. |
3 |
За вектор X взяти середнє арифметичні значення елементів непарних рядків матриці, якщо існує не менш ніж два парних стовпчика, які містять тількі від’ємні елементи. Інакше останній стовпчик зсунутий на k позицій лівроруч. |
4 |
Компоненти вектора X - суми i – х елементів тих стовпців матриці, в яких є не менше ніж два від’ємних елемента, інакше, якщо таких стовпців немає, – суми i – х елементів рядків матриці. |
5 |
За вектор X взяти перший за порядком стовпчик матриці, якій має три однакових елементи, інакше - перший рядок матриці, якщо таких стовпців немає. |
6 |
За xi прийняти суму найменших елементів i – х рядків та i – х стовпчиків матриці, якщо вони додатні. Інакше добуток найменших елементів i – х рядків та i – х стовпчиків матриці |
7 |
За xi прийняти найбільший елемент i- го стовпчика, якщо він містить хоч би один від’ємний елемент, інакше i-й елемент i- го стовпчика. |
8 |
За xi прийняти скалярний добуток головної діагоналі на i-й стовпчик, якщо перший і останній елементи діагоналі однакові, інакше за вектор X взяти головну діагнональ. |
9 |
За вектор X взяти перший за порядком парний рядок матриці з найбільшою сумою її елементів, якщо головна і допоміжна діагоналі містят однакову кількість додатніх і від’ємних елементів. Інакше взяти перший за порядком непарний стовпчик матриці з найбільшою сумою його елементів. |
10 |
В першому за порядком рядку матриці, якій містить не більш ніж два додатних елемента, знайти перший за порядком найбільший елемент і цей рядок взяти за вектор X. Якщо такого рядку немає, тоді за вектор X взяти останній стовпчик. |
11 |
За вектор X взяти перший за порядком непарний стовпчик матриці, в якому кожний наступний елемент не менш ніж вдвічи перевищує попередній, інакше - останній рядок матриці. |
12 |
За вектор X взяти перший за порядком непарний рядок з найбільшою сумою його елементів, в якому перший та останній елементи однакові, інакше - останній стовпчик матриці. |
13 |
За вектор X взяти перший за порядком парний стовпчик з найменшою сумою його елементів, в якому елементи непарних рядків однакові, інакше - останній непарний рядок матриці. |
14 |
За вектор X взяти елементи першого за порядком непарного стовпчика матриці, сума елементів якого не менш ніж вдвічи перевищує суму елементів наступного стовпчика, інакше - перший рядок матриці.
|
15 |
Компоненти вектора X - сума найбільшого та додатних елементів i- го стовпчика матриці, якщо найменший його елемент - від’ємний, інакше - сума найменшого елемента та від’емних елементів i- го стовпчика матриці.
|
1 |
2 |
17 |
Компоненти вектора X - сума найбільшого Xmax та найменшого Xmin елементів i – го рядку матриці, якщо Xmax і Xmin однакового знаку, інакше за xi взяти суму i –х елементів стовпчиків. |
18 |
За вектор X взяти допоміжну діагональ матриці після зсуву її на k позицій праворуч, якщо кількість додатних елементів її перевищує кількість від’емних елементів, інакше – головну діагональ матриці. |
19 |
За вектор X взяти допоміжну діагональ матриці у зворотньому порядку, якщо її максимальний елемент Xmax - додатний, а мінімальний елемент Xmin - від’ємний, інакше за вектор X взяти останній парний рядок. |
20 |
Компоненти вектора X - середнє арифметичні значення елементів i-х стовпців матриці, в рядках якої від’ємні елементи переставлені до начала, а додатні - після них. |
21 |
Компоненти вектора X - середнє арифметичні значення елементів на непарних позиціях i-х рядків матриці, якщо ці елементи додатні. Інакше – суми ціх елементів. |
22 |
За вектор X взяти перший за порядком у зворотньому порядку непарний стовпець матриці з найменьшою сумою його елементів. |
23 |
Компоненти вектора X - середнє геометричні значення елементів i-х стовпців матриці, якщо кількість додатних та від’ємних елементів в кожному стовпці однакова, інакше - максимальні елементи i-х стовпців. |
24 |
Компоненти вектора X - скалярний добуток i-го стовпця на останій рядок, якщо перший і останій рядки мають однакову кількість додатних елементів, інакше компоненти вектора X - мінімальні елементи i-х стовпців. |
25 |
Компоненти вектора X - суми елементів i-х рядків матриці, якщо на парних позіціях стовпців і на непарних позіціях рядків знаходяться тільки від’емні елементи, інакше за компоненти вектора X взяти добутки додатних елементів i-х стовпців. |
26 |
За компоненти вектора xi взяти найбільшу суму двох сусідніх елементів i-го рядку матриці, в якому кількість додатніх елементів не перевищує кількість від'ємних елементів, інакше взяти найбільшу суму двох сусідніх елементів i-го стовпчика. |
27 |
За компоненти вектора xi взяти суму елементів i –го рядку матриці, яки знаходяться на парних позиціях, якщо вони додатні, якщо таких елементів немає – найменшу суму двох сусідніх елементів, яки знаходяться на непарних позиціях. |
28 |
Вектор X отримати з головної діагоналі матриці циклічним зсувом її елементів на к позицій ліворуч, якщо на парних позиціях рядків матриці знаходяться однакові елементи, інакше вектор X отримати з допоміжної діагоналі. (Для прикладу к=2) |
29 |
Вектор X отримати з головної діагоналі матриці циклічним зсувом її елементів на к позицій праворуч, якщо парні стовпці мають однакову кількість від’ємних елементів, інакше за компоненти вектора X взяти суму відповідних елементів непарних стовпців. (Для прикладу к=3) |
30 |
Вектор X отримати з допоміжної діагоналі матриці циклічним зсувом її елементів на к позицій ліворуч, якщо непарні рядки мають кількість від’ємних елементів більш ніж парні, інакше за компоненти вектора X взяти перший рядок. (Для прикладу к=2) |
Таблиця 3 -Таблиця варіантів визначення функції U=f(x[i])
№ з/п |
Зміст варіанту |
1 |
2 |
1 |
U= |
2 |
U= |
3 |
|
4 |
|
5 |
|
6 |
|
7 |
|
8 |
|
9 |
|
10 |
|
11 |
|
12 |
|
13 |
|
14 |
|
15 |
|
16 |
|
17 |
За U взяти найбільшу суму двох сусідніх елементів вектору X, якщо вона перевищує значення максимального елемента масиву, інакше - добуток елементів масиву, які знаходяться на парних позиціях
|
1 |
2 |
18 |
|
19 |
U= |
20 |
|
21 |
За U взяти найменший добуток двох сусідніх елементів вектору X,якщо c>b, інакше за U взяти останій елемент |
22 |
За U взяти суму найбільшого та найменшого елементів вектору X, якщо c<b, інакше за U взяти добуток першого та останього елементів |
23 |
За U взяти середнє арифметичне значення елементів вектору X, якщо c>b, інакше за U взяти їх середнє геометричне значення за модулем |
24 |
За U взяти суму тих елементів вектору X, які не є найбільшими та найменшими елементами вектору |
25 |
|
26 |
За значення U взяти ту суму сусідніх елементів вектору X, яка задовольняє умові: xi + xi-1 > xi+1+ xi, 2 i n-1 |
27 |
За U взяти значення того першого елемента вектору X, яій більше суми сусідніх елементів, інакше за U взяти перший елемент масиву |
28 |
За U взяти число від’ємних елементів вектору X, якщо с>b , інакше за U взяти число додатних та нульових елементів. |
29 |
За U взяти скалярний добуток вектору X на головну діагональ матриці, якщо cb , інакше за U взяти суму парніх елементів вектору X. |
30 |
За U взяти скалярний добуток вектору X на перший стовпчик матриці, якщо c<b , інакше за U взяти модуль різниці непарних елементів вектору X. |
