Позитивні наслідки конкуренції:

• зниження витрат на виробництво (і, відповідно, зниження цін на товари),

• ефективне ви­користання ресурсів,

• підвищення продуктивності праці,

• стимулювання нау­ково-технічного прогресу,

• підвищення якості продукції.

Негативні наслідки конкуренції:

• проблеми, що ви­никають через банкрутство підприємств, які програли у конкурентній боротьбі (безробіття).

Усе вищесказане відноситься до внутрішньогалузевої конкуренції, що має місце при боротьбі між собою продавців в одній, окремо взятій галузі. Крім цього, існує ще й міжгалузева конкуренція, що ведеться підприємцями різних галузей.

Міжгалузева конкуренція виникає внаслідок різної прибутковості вироб­ництва і реалізації продукції в різних галузях. Вона набирає вигляд відтоку ка­піталу з менш прибуткових галузей і накопичення його у більш прибуткових галузях. Відтік капіталів з певної галузі має наслідком утворення дефіциту виготовлюваної тут продукції відносно існуючого попиту. Це дозволяє тим ви­робникам, що залишились у ній, піднімати ціни на свої товари і отримувати більші ніж раніше прибутки. Протилежна картина спостерігається у галузях, де капітал накопичується через високу прибутковість виробництва у них. Тут з часом прибутковість починає падати внаслідок надлишку продукції відносно існуючого попиту і відповідного падіння цін. Отже, перетікання капіталів з одних галузей в інші в пошуках більш вигідного їх застосування має наслідком вирівнювання прибутковості виробництва різних видів продукції. Інакше ка­жучи, міжгалузева конкуренція веде до утворення середньої норми прибутко­вості виробництва для усіх галузей господарства.

За ступенем конкурентності розрізняють такі види ринків:

• ринок чистої конкуренції,

• ринок монополістичної конкуренції,

• олігополістичний ринок.

Ринок чистої конкуренції називають ще досконалою конкуренцією, а два інших відносять до ринків із недосконалою конкуренцією. Чиста конкуренція - ринкова ситуація, за якої численні, незалежно діючі виробники продають ідентичну (стандартизовану) продукцію і жоден з них не в змозі контролювати ринкову ціну.

Основні ознаки ринку чистої конкуренції:

1. Дуже велика чисельність виробників (приклади - ринки сільськогосподарських товарів, фондові біржі та ринки іноземних валют).

2. Стандартизована продукція. Конкуруючі виробники виробляють стандар­тизовану або однорідну продукцію. При існуючій ціні споживачеві байдуже, у кого з продавців купується продукт. На конкурентному ринку продукти фірм Б, В, Г, Д і так далі розглядаються покупцем як точні аналоги продукту фірми А. Внаслідок стандартизації продукції відсутня основа для нецінової конку­ренції, тобто конкуренції через різницю в якості продукції, рекламу чи умови продажу.

3. Єдність цін. На ринках чистої конкуренції окремі виробники здійснюють незначний контроль над ціною продукції. Ця властивість випливає з двох по­передніх. В умовах чистої конкуренції кожен виробник виробляє настільки не­значну частину від загального обсягу виробництва, що збільшення або змен­шення її випуску не буде відчутно впливати на загальну пропозицію і, відпові­дно, на ціну продукту. Інакше кажучи, окремий конкуруючий виробник погоджується з існуючою ціною. Конкурентна фірма не може встановлювати ринкову ціну, а може лише пристосовуватись до неї.

4. Вільний вступ та вихід з галузі. Нові фірми мають можливість вільно вхо­дити, а існуючі фірми - вільно виходити з суто конкурентних галузей. Не існує жодних серйозних перешкод — законодавчих, технологічних, фінансових та інших, які могли б завадити виникненню нових фірм і збуту їх продукції на конкурентних ринках.

Переваги ринку чистої конкуренції:

• забезпе­чення на її основі найбільш ефективного використання економічних ресурсів;

• забезпечення можливості отримання споживачами товарів за найнижчими з можливих цін.

Недоліки ринку чистої конкуренції:

• дуже нерівномірний розподіл доходів;

• недоцільний з точки погляду суспільства використання ресурсів;

• реагуючи на структуру попиту, яка є похідною від структури розподілу доходів, виробники починають більше уваги звертати на виробництво дрібниць для ба­гатіїв, ніж на виробництво предметів споживання для задоволення основних потреб бідних прошарків населення;

• виробник буде йти тільки на ті витрати, які повинні окупитись, уникаючи інші, зокрема пов'язані з про­блемами забруднення навколишнього середовища.

Як уже зазначалося, крім чистої, досконалої конкуренції розрізняють два види недосконалої конкуренції: монополістичну конкуренцію та олігополію.

Монополістична конкуренція — ринкова ситуація, за якої численні продавці реалізують схожі товари, намагаючись надати їм реальних чи уявлених винят­кових якостей.

Різниця між чистою та монополістичною конкуренцією досить вагома. Для монополістичної конкуренції не потрібно сотень або тисяч фірм, достат­ньо відносно великої їх чисельності, скажімо 25, 35, 60 чи 70.