Лекція Тема: „Попит і пропозиція”.

План.

1. Закон попиту. Крива попиту. Цінова еластичність попиту.

2. Закон пропозиції. Крива пропозиції. Цінова еластичність пропозиції.

3. Ціна рівноваги. Кон’юнктура ринку.

Під час розгляду питань теми "Ринок як форма функціонування товарно­го господарства. Закони ринкової економіки" зазначалось, що невіддільними елементами ринку є попит, пропозиція та переважно вільні ціни, провідним законом ринкової системи — закон попиту та пропозиції.

Загалом сам процес функціонування ринку може розглядатися як не­скінченна взаємодія попиту та пропозиції, яка відбувається під впливом зміни цін, що знаходить відбиток у дії об'єктивного економічного закону попиту та пропозиції. Цей закон — справжній господар ринку.

В західній економічній літературі зазначений закон здебільшого поділяєть­ся на два закони, що нерозривно пов'язані між собою — закон попиту і закон пропозиції. Такий підхід обумовлений прагненням більш конкретно, уособле­но з'ясувати, з одного боку, взаємозв'язок попиту та ціни, а з другого — ціни та пропозиції.

Як уже було з'ясовано, попит відбиває потреби людей у тому чи іншому товарі (послузі), їх бажання шляхом купівлі цих товарів (послуг) задовольнити свої потреби. Проте, попит повинен відбивати не тільки бажання людей задо­вольнити свої потреби, а й можливість придбати товари (послуги) за наявності у людей певної суми грошей, тобто в основі попиту — корисність товару (по­слуги), скоригована на купівельну спроможність споживача (платоспроможний попит).

Визначальним фактором, який впливає на платоспроможний попит, є рівень ціни. Доведено, що корінна властивість попиту полягає саме в тому, що при незмінності всіх факторів зниження ціни на товар (послугу) веде до відпо­відного зростання величини попиту, і, навпаки, підвищення ціни — до змен­шення попиту. Існування такого від'ємного або зворотного зв'язку між рівнем ціни і величиною попиту, який відбиває істотні та постійні залежності, тобто має всі риси закономірного зв'язку, свідчить про те, що ми маємо справу із за­коном попиту – чим вища ціна продукту, то, за інших рівних умов, покупець купує його менше, і навпаки.

Зазначений вище зворотний зв'язок між ціною товару (послуги) і величи­ною попиту, як правило, знаходить відображення у вигляді простого двомірного графіка, в якому на горизонтальній осі позначається величина попиту, а на вертикальній — рівень ціни. Цей графік матиме такий вигляд (рис. 2).

Крива, яка визначає залежність між рівнем ціни і величиною попиту, отри­мала назву крива попиту, а переміщення по кривій попиту — зміною величини попиту. Зміна величини попиту відображає реакцію споживачів на зміну ціни (при інших рівних умовах). Ціна, безумовно, найважливіша детермінанта (в пе­рекладі з латинської — той, що визначає) кількості будь-якого продукту, що ку­пується.

Проте існують і нецінові детермінанти, що впливають на попит, а саме:

1. ціни на споріднені товари: якщо ціна на якийсь споріднений (взаємозамінний) товар, що може задовольнити потреби споживачів, знижується, то це веде до зменшення попиту на інший споріднений товар;

2. доходи споживачів: збільшення доходів споживачів веде, як правило, до збільшення попиту; проте ця залежність не постійна, бо, наприклад, серед про­дуктів харчування існують продукти висококалорійні та вкрай необхідні для функціонування організму людини (м'ясо, соки, молочні продукти та ін.) і продукти малокалорійні, вживання яких слід лімітувати (картопля, хліб тощо); тому, якщо враховувати споживчі якості зазначених груп продуктів харчування, то тут спос­терігатиметься така залежність: у разі зростання доходів населення попит на першу наведену групу продуктів зростатиме, а на другу буде скорочуватись;

3. уподобання, смаки споживачів: ці чинники можуть бути досить динамічними (наприклад, мода) та консервативними (споживання тютюнових виробів, алкогольних напоїв тощо) і водночас важко прогнозованими; проте і тут мож­на спостерігати певні тенденції (наприклад, під впливом суспільних поглядів може змінюватись попит на імпортні та вітчизняні товари, на дешеві та ма­рочні вина тощо);

4) споживчі очікування щодо майбутніх цін і доходів: якщо люди очікують, що відносна ціна товару зросте, то їх попит збільшиться, щоб у майбутнь­ому не зазнати збитків;

5) кількість споживачів на ринку прямо впливає на попит: чим їх більше, тим вище попит, і навпаки.

Звичайно, важливо знати, як змінюється попит під впливом різних факторів, але не менш важливо знати також, на яку величину змінюється попит при відповідній зміні ціни. Відповідь на це питання дає визначення еластичності попиту. Термін "еластичність" (в перекладі з латинської — гнучкий, той, що легко пристосовується, змінюється) використовується для виміру співвідношення взаємно регульованих змінних величин (цей термін перейшов у економіку з фізики, розраховується він у процентах).

Еластичність попиту характеризує ступінь зміни попиту під впливом того чи іншого фактора, тобто чутливість попиту до цих факторів. Головним факто­ром, який передусім впливає на попит, як вже було визначено, є ціна.

Цінова еластичність попиту вимірює ступінь чутливості споживачів до ціни, вона показує, на скільки процентів зросте (знизиться) попит при зрос­танні (зниженні) на 1% ціни на даний товар.

Коефіцієнт еластичності попиту визначається формулою:

Ке (попиту) = ,

де, ∆Оп – відносна зміна обсягу попиту, %; ∆Ц – відносна зміна ціни, %.

Ціновий коефіцієнт еластичності попиту завжди має від'ємне значення, бо ціна і попит рухаються в протилежних напрямках, мають різні знаки — ціна зростає (+), попит падає (—), і навпаки, але економісти взяли за правило ігно­рувати від'ємний знак і умовно вважають еластичність попиту позитивною.

Ступінь чутливості споживачів на ціну при купівлі певної кількості товару може бути різною і піддається кількісному вираженню через коефіцієнт елас­тичності попиту. Тут можливі три основних випадки такої чутливості:

1. Нееластичність попиту, коли кількість товару, який купують, збільшуєть­ся менш як на 1 % на кожен процент зниження ціни цього товару.

2. Еластичний попит, коли попит зростає більш як на 1% на кожний про­цент зниження ціни.

3. Одинична еластичність попиту займає проміжний варіант, коли кількість реалізованого товару зростає вдвічі внаслідок зниження його ціни в два рази.

Еластичності попиту впливає на отриману виручку від реалі­зації продукції. Загальна виручка завжди дорівнює ціні одиниці товару, помно­женій на кількість реалізованого товару.

Якщо ціна і загальна виручка зміню­ються в протилежних напрямках (ціна падає, виручка зростає), то попит елас­тичний. Коли ж ціна і загальна виручка змінюються в одному напрямку — попит нееластичний. У разі одиничної еластичності попиту зміна ціни залишить за­гальну виручку незмінною. У тому разі, коли попит можна вважати еластич­ним, виробникам варто задуматись про зниження цін, що дасть їм більший обсяг загального доходу. Проте такий підхід має сенс до тих пір, поки немає непро­порційного зростання витрат на виробництво і збут товарів. Ці питання має вирішувати маркетингова служба підприємства (фірми).

Крім вищезазначених, існують ще два крайніх випадки еластичності попиту:

1. Абсолютно нееластичний попит, коли попит зовсім нечутливий до ціни, хоч би як ціна не зростала, попит буде постійний.

2. Абсолютно еластичний попит, коли будь-яке підвищення цін веде до падіння попиту до нуля, а будь-яке зниження приводить до безконечного попиту; така ситуація характерна для конкурентного ринку, де окремий вироб­ник не може вплинути на ціну.