- •Тема 2: Принципи викладання української літератури. Вимоги до фахової підготовки вчителя-літератора
- •Тема 3: Завдання, структура та зміст шкільного курсу української літератури
- •Тема4: Методи викладання української літератури
- •Тема 5: Самостійна робота учня
- •Тема 6: Специфіка, типологія та структурування уроку літератури
- •Тема 7: Методика вивчення життєпису письменника та його індивідуального стилю
- •Тема 8: Шкільний аналіз художнього твору. Визначення ідейно-тематичної основи твору.
- •Тема 9: Специфіка шкільного прочитання творів різної жанрової специфіки. Вивчення епосу.
Тема 9: Специфіка шкільного прочитання творів різної жанрової специфіки. Вивчення епосу.
Твори якого літературного роду потребують аналітичної роботи над текстом, переказування змісту і його осмислення, детального тлумачення окремих епізодів, узагальнення проаналізованих складових |
*Епос |
Лірика |
Драма |
Міжродові жанри |
Твори якого літературного роду потребують емоційного цілісного сприйняття, творчої уяви, розуміння перебігу почуттів і думок, уваги до образного висловлювання та мелодики |
Епос |
*Лірика |
Драма |
Міжродові жанри |
Твори якого літературного роду потребують унаочнення, зв’язку з театром, проникнення в конфлікт, стеження за дією, що відбувається у вчинках героїв, і прочитання підтекстової дії, яка протікає в їхніх душах |
Епос |
Лірика |
*Драма |
Міжродові жанри |
При розгляді яких творів треба застосовувати прийоми, характерні для епосу і лірики, лірики і драми тощо |
Епос |
Лірика |
Драма |
*Міжродові жанри |
Лірика як літературний рід потребує |
аналітичної роботи над текстом, переказування змісту і його осмислення, детального тлумачення окремих епізодів, узагальнення проаналізованих складових |
*емоційного цілісного сприйняття, творчої уяви, розуміння перебігу почуттів і думок, уваги до образного висловлювання та мелодики |
унаочнення, зв’язку з театром, проникнення в конфлікт, стеження за дією, що відбувається у вчинках героїв, і прочитання підтекстової дії, яка протікає в їхніх душах |
застосування прийомів, характерних для епосу і лірики, лірики і драми тощо |
Епос як літературний рід потребує |
*аналітичної роботи над текстом, переказування змісту і його осмислення, детального тлумачення окремих епізодів, узагальнення проаналізованих складових |
емоційного цілісного сприйняття, творчої уяви, розуміння перебігу почуттів і думок, уваги до образного висловлювання та мелодики |
унаочнення, зв’язку з театром, проникнення в конфлікт, стеження за дією, що відбувається у вчинках героїв, і прочитання підтекстової дії, яка протікає в їхніх душах |
застосування прийомів, характерних для епосу і лірики, лірики і драми тощо |
Драма як літературний рід потребує |
аналітичної роботи над текстом, переказування змісту і його осмислення, детального тлумачення окремих епізодів, узагальнення проаналізованих складових |
емоційного цілісного сприйняття, творчої уяви, розуміння перебігу почуттів і думок, уваги до образного висловлювання та мелодики |
*унаочнення, зв’язку з театром, проникнення в конфлікт, стеження за дією, що відбувається у вчинках героїв, і прочитання підтекстової дії, яка протікає в їхніх душах |
застосування прийомів, характерних для епосу і лірики, лірики і драми тощо |
Вивчення міжродових жанрів потребує |
аналітичної роботи над текстом, переказування змісту і його осмислення, детального тлумачення окремих епізодів, узагальнення проаналізованих складових |
емоційного цілісного сприйняття, творчої уяви, розуміння перебігу почуттів і думок, уваги до образного висловлювання та мелодики |
унаочнення, зв’язку з театром, проникнення в конфлікт, стеження за дією, що відбувається у вчинках героїв, і прочитання підтекстової дії, яка протікає в їхніх душах |
*застосування прийомів, характерних для епосу і лірики, лірики і драми тощо |
Балада, ліро-епічна поема, драматична поема, байка, притча розглядаються як твори, що належать до |
Епосу |
Лірики |
Драми |
*Міжродових жанрів |
Щоб схарактеризувати тему твору, учні визначають |
головну думку, виражену всім художнім текстом |
*явище (явища) життя, яке знайшло своє відображення в художньому творі |
складне питання, яке ставиться і художньо досліджується автором у творі |
поетикальні особливості художнього тексту |
Щоб схарактеризувати ідею твору, учні визначають |
*головну думку, виражену всім художнім текстом |
явище (явища) життя, яке знайшло своє відображення в художньому творі |
складне питання, яке ставиться і художньо досліджується автором у творі |
поетикальні особливості художнього тексту |
Щоб схарактеризувати проблему твору, учні визначають |
головну думку, виражену всім художнім текстом |
явище (явища) життя, яке знайшло своє відображення в художньому творі |
*складне питання, яке ставиться і художньо досліджується автором у творі |
поетикальні особливості художнього тексту |
Щоб схарактеризувати індивідуальний стиль автора, учні визначають |
головну думку, виражену всім художнім текстом |
явище (явища) життя, яке знайшло своє відображення в художньому творі |
складне питання, яке ставиться і художньо досліджується автором у творі |
*поетикальні особливості художнього тексту |
Минуле, теперішнє або майбутнє нації, буття природи чи матеріальної пам’ятки, конкретно-історичні події чи фантастичний світ ірреального, внутрішній світ людини чи її доля – це різновиди |
ідеї |
*теми |
проблеми |
індивідуального стилю |
Вічними (прокляті) або злободенними можуть бути у творі |
ідеї |
теми |
*проблеми |
індивідуальні стилі |
Заклик, заперечення, ствердження, емоційна оцінка, філософське судження – це види |
*ідеї |
теми |
проблеми |
індивідуального стилю |
Щоб сформулювати тему, складаємо |
речення-судження |
*називне речення-називання |
питальне речення |
перелік рис |
Щоб сформулювати ідею, складаємо |
*речення-судження |
називне речення-називання |
питальне речення |
перелік рис |
Щоб сформулювати проблему твору, складаємо |
речення-судження |
називне речення-називання |
*питальне речення |
перелік рис |
Щоб сформулювати характеристику індивідуального стилю автора, складаємо |
речення-судження |
називне речення-називання |
питальне речення |
*перелік рис |
Щоб визначити особливості індивідуального стилю письменника, розглядаємо складники художньої форми твору, до яких не належать |
Виражальні засоби мови |
Засоби характеротворення |
*Тематика та ідейний зміст |
Композиційні особливості |
Зіставляючи виражальні засоби мови двох письменників, учні краще зрозуміють |
ідеї |
теми |
проблеми |
*індивідуальні стилі |
Під час вивчення таких жанрів, як роман, поема, повість, оповідання, новела, літературна казка, використовуємо логіку аналізу |
лірики |
*епосу |
драми |
міжродових жанрів |
Під час вивчення таких жанрів, як мадригал, сонет, елегія, станси, романс, використовуємо логіку аналізу |
*лірики |
епосу |
драми |
міжродових жанрів |
Під час вивчення таких жанрів, як трагедія, комедія, мелодрама, трагікомедія, використовуємо логіку аналізу |
лірики |
епосу |
*драми |
міжродових жанрів |
Під час вивчення таких жанрів, як байка, балада, ліро-епічна поема, драматична поема, притча, використовуємо логіку аналізу |
лірики |
епосу |
драми |
*міжродових жанрів |
У схемі аналізу епічного твору відсутній такий складник, непритаманний епосу |
сюжет |
внутрішній монолог |
портрет |
*ремарка |
У схемі аналізу ліричного твору відсутній такий складник, непритаманний ліриці |
*сюжет |
символ |
ритм |
перебіг почуттів |
У схемі аналізу драматичного твору відсутній такий складник, непритаманний драмі |
сюжет |
*авторський відступ |
ремарка |
конфлікт |
Баладу вивчаємо як твір |
епосу |
лірики |
драми |
*міжродовий |
Притчу вивчаємо як твір |
епосу |
лірики |
драми |
*міжродовий |
Байку вивчаємо як твір |
епосу |
лірики |
драми |
*міжродовий |
Ліро-епічну поему вивчаємо як твір |
епосу |
лірики |
драми |
*міжродовий |
Драматичну поему вивчаємо як твір |
епосу |
лірики |
драми |
*міжродовий |
Роман вивчаємо як твір |
*епосу |
лірики |
драми |
міжродовий |
Повість вивчаємо як твір |
*епосу |
лірики |
драми |
міжродовий |
Оповідання вивчаємо як твір |
*епосу |
лірики |
драми |
міжродовий |
Новелу вивчаємо як твір |
*епосу |
лірики |
драми |
міжродовий |
Трагедію вивчаємо як твір |
епосу |
лірики |
*драми |
міжродовий |
Комедію вивчаємо як твір |
епосу |
лірики |
*драми |
міжродовий |
Мелодраму вивчаємо як твір |
епосу |
лірики |
*драми |
міжродовий |
Тема №10. Специфіка шкільного розгляду поетичного твору.
Мелодійність і ритмічність мови є обов’язковим складником шкільного вивчення |
*вірша |
прози |
драми |
кінодрами |
На шкільне вивчення лірики впливає така її конститутивна риса, як |
сюжет |
*суб’єктне «Я» |
показ дії |
міфологія |
Мові ліричного твору притаманна така конститутивна риса, як |
*насиченість виражальними засобами мови |
складність синтаксичних конструкцій |
насиченість історизмами |
простота синтаксису |
Досліджуючи версифікацію, визначаємо у школі все, крім одного |
ритм |
*акт |
строфу |
риму |
Один із шляхів визначення розміру вірша |
читання |
писання |
*скандування |
рахування |
Один із шляхів визначення розміру вірша |
образний |
філософський |
психологічний |
*графічний |
У школі вивчаємо такий спосіб римування |
*парне |
потрійне |
одинарне |
постійне |
У школі вивчаємо такий спосіб римування |
*кільцеве |
квадратове |
трикутне |
перемінне |
У школі вивчаємо такий спосіб римування |
перемішане |
переважне |
перекладене |
*перехресне |
Пояснюючи, що таке стопа, стверджуємо, що це – |
об’єднана змістом, інтонацією, римою група рядків |
одиниця силабічної системи віршування |
співзвучне закінчення слів |
*повторювана група складів з певним місцем наголосу |
Пояснюючи, що таке строфа, стверджуємо, що це – |
*об’єднана змістом, інтонацією, римою група рядків |
одиниця силабічної системи віршування |
співзвучне закінчення слів |
повторювана група складів з певним місцем наголосу |
Пояснюючи, що таке рядок з постійною кількістю складів, стверджуємо, що це – |
об’єднана змістом, інтонацією, римою група рядків |
*одиниця силабічної системи віршування |
співзвучне закінчення слів |
повторювана група складів з певним місцем наголосу |
Пояснюючи, що таке рима, стверджуємо, що це – |
об’єднана змістом, інтонацією, римою група рядків |
одиниця силабічної системи віршування |
*співзвучне закінчення слів |
повторювана група складів з певним місцем наголосу |
Завдання розкрити учням емоційний, інтелектуальний, образний, мелодичний, ритмічний феномени твору ставимо під час вивчення |
драми |
епосу |
*лірики |
кінодраматургії |
Як найбільш суб’єктивний тип твору вивчаємо у школі |
драму |
епос |
*лірику |
кінодраматургію |
Виразне читання напам’ять є обов’язковим методичним прийомом під час вивчення у школі |
драми |
епосу |
*лірики |
кінодраматургії |
Завдання прочитати на уроці художній текст «про себе» є обов’язковим методичним прийомом під час вивчення у школі |
драми |
епосу |
*лірики |
кінодраматургії |
Текстуальному аналізу вірша суперечить |
послідовність прочитання |
*вичленовування теми, проблеми, ідеї |
цілісність розуміння |
індивідуальність тлумачення |
Текстуальному аналізу вірша суперечить |
тлумачення художніх образів |
послідовність прочитання |
* аналіз у буквальному розумінні слова, як розчленування |
цілісність розуміння |
Конститутивними рисами текстуального аналізу вірша є всі, крім однієї |
послідовно пояснюємо текст від першого до останнього слова |
максимально наближаємося до психології творчості |
за словами-означниками прагнемо побачити означуване |
*акцентуємо феміністичну проблематику |
Конститутивними рисами текстуального аналізу вірша є всі, крім однієї |
послідовно пояснюємо текст від першого до останнього слова |
місце зупинки для коментарю не регламентується |
*визначаємо структуру і підструктури тексту |
місце зупинки для коментарю не регламентується |
Конститутивними рисами текстуального аналізу вірша є всі, крім однієї |
*шукаємо лакуни і маргінеси |
за словами-означниками прагнемо побачити означуване |
місце зупинки для коментарю не регламентується |
допускаються індивідуальні різночитання |
Конститутивними рисами текстуального аналізу вірша є всі, крім однієї |
за словами-означниками прагнемо побачити означуване |
місце зупинки для коментарю не регламентується |
вільно поєднуються пояснення думок, почуттів, образів |
*прочитуємо у діалозі з історичною епохою |
Конститутивними рисами текстуального аналізу вірша є всі, крім однієї |
послідовно читаємо текст від першого до останнього слова |
максимально наближаємося до психології творчості |
допускаються індивідуальні різночитання |
*аналізуємо розвиток жанру |
Конститутивними рисами текстуального аналізу вірша є всі, крім однієї |
місце зупинки для коментарю не регламентується |
*окреслюємо індивідуальне несвідоме |
допускаються індивідуальні різночитання |
вільно поєднуються пояснення думок, почуттів, образів, виражальні засоби мови |
Конститутивними рисами текстуального аналізу вірша є всі, крім однієї |
максимально наближаємося до психології творчості |
за словами-означниками прагнемо побачити означуване |
місце зупинки для коментарю не регламентується |
*окреслюємо колективне несвідоме |
Конститутивними рисами текстуального аналізу вірша є всі, крім однієї |
послідовно пояснюємо текст від першого до останнього слова |
за словами-означниками прагнемо побачити означуване |
вільно поєднуються пояснення думок, почуттів, образів |
*прочитуємо текст як складник біографії автора |
Під час текстуального аналізу вірша висвітлюємо у вільно обраному нами порядку своє розуміння такого художнього явища, як: |
*художній образ |
ява |
ремарка |
експозиція |
Під час текстуального аналізу вірша висвітлюємо у вільно обраному нами порядку своє розуміння такого художнього явища, як: |
стопа |
*почуття і думки в їх перебігу |
сюжет |
ремарка |
Під час текстуального аналізу вірша висвітлюємо у вільно обраному нами порядку своє розуміння такого художнього явища, як: |
стопа |
ремарка |
мовлення автора і персонажів |
*виражальні засоби мови на 4-ох рівнях |
Епітет аналізуємо як вид такого виражального засобу мови, як |
*троп |
стилістична фігура |
лексичний засіб |
художній звукопис |
Порівняння аналізуємо як вид такого виражального засобу мови, як |
*троп |
стилістична фігура |
лексичний засіб |
художній звукопис |
Символ аналізуємо як вид такого виражального засобу мови, як |
*троп |
стилістична фігура |
лексичний засіб |
художній звукопис |
Меатфору аналізуємо як вид такого виражального засобу мови, як |
*троп |
стилістична фігура |
лексичний засіб |
художній звукопис |
Синекдоху аналізуємо як вид такого виражального засобу мови, як |
*троп |
стилістична фігура |
лексичний засіб |
художній звукопис |
Метонімію аналізуємо як вид такого виражального засобу мови, як |
*троп |
стилістична фігура |
лексичний засіб |
художній звукопис |
Алегорію аналізуємо як вид такого виражального засобу мови, як |
*троп |
стилістична фігура |
лексичний засіб |
художній звукопис |
Гіперболу аналізуємо як вид такого виражального засобу мови, як |
*троп |
стилістична фігура |
лексичний засіб |
художній звукопис |
Оксюморон аналізуємо як вид такого виражального засобу мови, як |
*троп |
стилістична фігура |
лексичний засіб |
художній звукопис |
Анафору аналізуємо як вид такого виражального засобу мови, як |
троп |
*стилістична фігура |
лексичний засіб |
художній звукопис |
Риторичне питання аналізуємо як вид такого виражального засобу мови, як |
троп |
*стилістична фігура |
лексичний засіб |
художній звукопис |
Риторичне звертання аналізуємо як вид такого виражального засобу мови, як |
троп |
*стилістична фігура |
лексичний засіб |
художній звукопис |
Інверсію аналізуємо як вид такого виражального засобу мови, як |
троп |
*стилістична фігура |
лексичний засіб |
художній звукопис |
Повтор аналізуємо як вид такого виражального засобу мови, як |
троп |
*стилістична фігура |
лексичний засіб |
художній звукопис |
Паралелізм аналізуємо як вид такого виражального засобу мови, як |
троп |
*стилістична фігура |
лексичний засіб |
художній звукопис |
Антитезу аналізуємо як вид такого виражального засобу мови, як |
троп |
*стилістична фігура |
лексичний засіб |
художній звукопис |
Градацію аналізуємо як вид такого виражального засобу мови, як |
троп |
*стилістична фігура |
лексичний засіб |
художній звукопис |
Алітерацію аналізуємо як вид такого виражального засобу мови, як |
троп |
стилістична фігура |
лексичний засіб |
*художній звукопис |
Асонанс аналізуємо як вид такого виражального засобу мови, як |
троп |
стилістична фігура |
лексичний засіб |
*художній звукопис |
Звуконаслідування аналізуємо як вид такого виражального засобу мови, як |
троп |
стилістична фігура |
лексичний засіб |
*художній звукопис |
Синоніми аналізуємо як вид такого виражального засобу мови, як |
троп |
стилістична фігура |
*лексичний засіб |
художній звукопис |
Антоніми аналізуємо як вид такого виражального засобу мови, як |
троп |
стилістична фігура |
*лексичний засіб |
художній звукопис |
Історизми аналізуємо як вид такого виражального засобу мови, як |
троп |
стилістична фігура |
*лексичний засіб |
художній звукопис |
Архаїзми аналізуємо як вид такого виражального засобу мови, як |
троп |
стилістична фігура |
*лексичний засіб |
художній звукопис |
Неологізми аналізуємо як вид такого виражального засобу мови, як |
троп |
стилістична фігура |
*лексичний засіб |
художній звукопис |
Згрубілі слова аналізуємо як вид такого виражального засобу мови, як |
троп |
стилістична фігура |
*лексичний засіб |
художній звукопис |
Вивчаючи ямб, стверджуємо, що стопа містить |
1 наголошений і 1 ненаголошений склад |
*1 ненаголошений і 1 наголошений склад |
1 наголошений і 2 ненаголошені склади |
1 ненаголошений, 1 наголошений і 1 ненаголошений склад |
Вивчаючи хорей, стверджуємо, що стопа містить |
*1 наголошений і 1 ненаголошений склад |
1 ненаголошений і 1 наголошений склад |
1 наголошений і 2 ненаголошені склади |
1 ненаголошений, 1 наголошений і 1 ненаголошений склад |
Вивчаючи пірихій, стверджуємо, що стопа містить |
1 наголошений і 1 ненаголошений склад |
1 ненаголошений і 1 наголошений склад |
1наголошений і 1 наголошений склад |
*1 ненаголошений і 1 ненаголошений склад |
Вивчаючи спондей, стверджуємо, що стопа містить |
1 наголошений і 1 ненаголошений склад |
1 ненаголошений і 1 наголошений склад |
*1наголошений і 1 наголошений склад |
1 ненаголошений і 1 ненаголошений склад |
Вивчаючи дактиль, стверджуємо, що стопа містить |
1 наголошений і 1 ненаголошений склад |
*1 наголошений і 2 ненаголошені склади |
1 ненаголошений, 1 наголошений і 1 ненаголошений склад |
2 ненаголошені і 1 наголошений склади |
Вивчаючи амфібрахій, стверджуємо, що стопа містить |
1 наголошений і 2 ненаголошені склади |
*1 ненаголошений, 1 наголошений і 1 ненаголошений склад |
2 ненаголошені і 1 наголошений склади |
1 ненаголошений і 1 ненаголошений склад |
Вивчаючи анапест, стверджуємо, що стопа містить |
1 наголошений і 1 ненаголошений склад |
1 наголошений і 2 ненаголошені склади |
1 ненаголошений, 1 наголошений і 1 ненаголошений склад |
*2 ненаголошені і 1 наголошений склади |
Визначаючи розмір вірша, називаємо такі стопи, крім однієї |
1 наголошений і 1 ненаголошений склад |
1 ненаголошений і 1 наголошений склад |
1 наголошений і 2 ненаголошені склади |
*1наголошений і 1 наголошений склад |
Визначаючи розмір вірша, називаємо такі стопи, крім однієї |
1 наголошений і 1 ненаголошений склад |
*1 ненаголошений і 1 ненаголошений склад |
1 наголошений і 2 ненаголошені склади |
1 ненаголошений, 1 наголошений і 1 ненаголошений склад |
Визначаючи розмір вірша, поряд з основною стопою слід назвати |
*кількість стоп у рядку |
супровідні стопи |
тип римування |
вид строфи |
Вірш-пейзаж вивчаємо як твір |
епосу |
*лірики |
драми |
міжродовий |
Вірш про кохання вивчаємо як твір |
епосу |
*лірики |
драми |
міжродовий |
Сатиричний вірш вивчаємо як твір |
епосу |
*лірики |
драми |
міжродовий |
Політичний вірш вивчаємо як твір |
епосу |
*лірики |
драми |
міжродовий |
Громадянський вірш вивчаємо як твір |
епосу |
*лірики |
драми |
міжродовий |
Вірш В.Сосюри «Любіть Україну» розглядаємо як |
*громадянську лірику |
політичну лірику |
пейзажну лірику |
філософську лірику |
Вірш І.Франка «Гімн» розглядаємо як |
громадянську лірику |
*політичну лірику |
інтимну лірику |
філософську лірику |
Вірш Лесі Українки «Стояла я і слухала весну…» розглядаємо як |
громадянську лірику |
політичну лірику |
інтимну лірику |
*пейзажну лірику |
