Тема 4. Службові частини мови. Прийменник. Сполучник

Прийменник – це:

*службова частина мови, що виражає різноманітні підрядні відношення керованого повнозначного слова до інших слів у словосполученні і реченні

службова частина мови, що має категоріальне значення зв’язку слів як однорідних членів речення, предикативних частин складних речень і речень у тексті

частина мови, що виражає емоції, волевиявлення та елементи думок

особлива незмінювана форма дієслова, що означає додаткову дію і відповідає на питання що роблячи, що зробивши?

Усі вторинні прийменники поділяються на:

полілексемні, однолексемні

складені, складні

*прості, складні, складені

однотипні, двотипні

Прийменники в, від, до, з, на, по, при належать за походженням до:

вторинних

*первинних

проміжних

похідних

Прийменники кінець, круг, край, протягом, ціною співвідносні з:

*морфолізованими прислівниками

безприйменниково-відмінковими формами іменників

адвербіалізованими дієприслівниками

станівниками

Слова зверху, ліворуч, від, спереду, біля, вздовж, кругом належать до:

*просторових прийменників

темпоральних прийменників

причинових прийменників

умовних прийменників

З М.в. іменників вживаються тільки:

*первинні прості прийменники у(в), на, о, по

первинні складні прийменники поза, понад, попри, проміж

вторинні складені з огляду на, незважаючи на, у відповідь на та ін.

первинні прості прийменники під, за, перед, з (с)

Складні сполучники – це слова, що:

становлять багатослівну роздільно оформлену конструкцію

*утворилися шляхом злиття двох слів в одне слово зі сполучниковим значенням

ні синхронно, ні діахронно не поділяться на складові частини

Синхронно і діахронно поділяться на складові частини

Сполучники а, але, проте, а проте, однак, так, тільки, лише належать до:

єднальних

розділових

приєднувальних

*протиставних

Сполучники як, мов, немов, мовби, немовби, наче, ніби належать до:

підрядних наслідкових

підрядних допустових

*підрядних порівняльних

підрядних причинових

Явище переходу слів інших частин мови в прийменники називається:

препозиціоналізацією

нумералізацією

*адвербіалізацією

субстантивацією

У якому рядку всі слова належать до службових частин мови?

Держава, господарювати, хтось, з-під, п’ять.

*Але, отже, з-над, би, через те що.

Хоч, зерно, по-іншому, ясний, аби.

Нібито, щоб, я, він, немов.

Підрядні сполучники як, ніби, мов, немов, наче є:

Причинними

Часовими

*Порівняльними.

Обставинними

Слова у зв’язку з, незважаючи на, згідно з , під час - це:

*Прийменники

Сполучення різних частин мови

Сполучники

Частки

Незмінне службове слово, яке вказує на синтаксичне підпорядкування іменника або його еквівалента іншим словам у реченні чи словосполученні, називається

*прийменником

сполучником

часткою

вигуком

Термін „прийменник” уперше подав у своїй граматиці

*О. Партицький

С. Смаль-Стоцький

А. Кримський

О. Огоновський

Прийменник у поєднанні найчастіше з іменником виражає

*обставинні значення

допустові значення

причинові значення

часові значення

Прийменникові як службовій частині мови притаманне

лексичне значення

*граматичне значення

словотвірне значення

стилістичне значення

Прийменникових граматичних значень виділяють

два типи

*три типи

чотири типи

сім типів

Найзагальніше категоріальне відношення іменників до інших слів у реченні виражає прийменниковий тип

*перший

другий

третій

четвертий

Конкретніше граматичне відношення, що формує з однорідним прийменником однорідну функціонально-значеннєву групу виражає прийменниковий тип

перший

*другий

третій

четвертий

Індивідуальне граматичне відношення, завдяки якому один прийменник відрізняється від іншого тієї самої функції, виражає прийменниковий тип

перший

другий

*третій

четвертий

Роль члена речення прийменник виконує

*тільки в поєднанні з відмінковою формою іменника

самостійно

тільки в поєднанні з відмінковою формою займенника

тільки в поєднанні з відмінковою формою прикметника

У сучасній українській мові налічується прийменників понад

100

*200

300

400

За походження прийменники поділяють на

*первинні і вторинні

похідні і непохідні

прості

складні

За будовою прийменники поділяють на

первинні і вторинні

похідні і непохідні

*прості, складні і складені

прості, складні

В українській мові найбільше прийменникових сполук припадає на

*Р.В.

О.В.

Д.в.

М.в.

Із Р.в. іменників уживається прийменників понад

100

*150

200

250

У сучасній українській мові класифікуються як службові слова, як прислівники узагальненого значення та як аналітична синтаксична морфема

*прийменники

сполучники

частки

вигуки

Прийменник як частину мови в українському мовознавстві аналізували

*А. Колодяжний

О. Мельничук

І. Вихованець

З. Іваненко

Історію розвитку функцій і складу прийменників в українській мові аналізували

А. Колодяжний

*О. Мельничук

І. Вихованець

З. Іваненко

Прийменникову систему української мови аналізували

А. Колодяжний

О. Мельничук

*І. Вихованець

З. Іваненко

Систему прийменникових конструкцій адвербіального значення аналізували

А. Колодяжний

О. Мельничук

І. Вихованець

*З. Іваненко

Незмінне службове слово, що виражає синтаксичні зв”язки речень або слів і семантико-синтаксичні відношення між ними, називається

прийменники

*сполучники

частки

вигуки

Термін „сполучник” уперше вжив у „Граматиці руского яика”

О. Партицький

С. Смаль-Стоцький

А. Кримський

*О. Огоновський

В окрему частину мови сполучник було виділено в античній граматиці

*Діонисієм Фракійським

Плутоном

Аристотелем

Сократом

Сполучники, які в сучасній мові генетично не членуються на морфеми, називаються

*первинні

вторинні

прості

складні

Сполучники, що утворилися від інших частин мови, називають

первинні

*похідні

прості

складні

Сполучники і, й, що, та, бо -

*первинні

вторинні

прості

складні

Сполучники щоб, дарма що, після того як -

первинні

*вторинні

прості

складні

Сполучники одиничні, повторювані і парні розрізняють за

будовою

походженням

значенням

*способом уживання

За способом уживання сполучники не тільки...але й, не лише...а й , як...так і -

повторювані

*парні

одиничні

прості

За способом уживання сполучники і...і, ні...ні, але...але -

*повторювані

парні

одиничні

прості