Тема 4. Службові частини мови. Прийменник. Сполучник
Прийменник – це:
|
*службова частина мови, що виражає різноманітні підрядні відношення керованого повнозначного слова до інших слів у словосполученні і реченні |
службова частина мови, що має категоріальне значення зв’язку слів як однорідних членів речення, предикативних частин складних речень і речень у тексті |
частина мови, що виражає емоції, волевиявлення та елементи думок |
особлива незмінювана форма дієслова, що означає додаткову дію і відповідає на питання що роблячи, що зробивши? |
|
|
Усі вторинні прийменники поділяються на:
|
полілексемні, однолексемні |
складені, складні |
*прості, складні, складені |
однотипні, двотипні |
|
|
Прийменники в, від, до, з, на, по, при належать за походженням до:
|
вторинних |
*первинних |
проміжних |
похідних |
|
|
Прийменники кінець, круг, край, протягом, ціною співвідносні з:
|
*морфолізованими прислівниками |
безприйменниково-відмінковими формами іменників |
адвербіалізованими дієприслівниками |
станівниками |
|
|
Слова зверху, ліворуч, від, спереду, біля, вздовж, кругом належать до:
|
*просторових прийменників |
темпоральних прийменників |
причинових прийменників |
умовних прийменників |
|
|
З М.в. іменників вживаються тільки:
|
*первинні прості прийменники у(в), на, о, по |
первинні складні прийменники поза, понад, попри, проміж |
вторинні складені з огляду на, незважаючи на, у відповідь на та ін.
|
первинні прості прийменники під, за, перед, з (с) |
|
|
Складні сполучники – це слова, що:
|
становлять багатослівну роздільно оформлену конструкцію |
*утворилися шляхом злиття двох слів в одне слово зі сполучниковим значенням |
ні синхронно, ні діахронно не поділяться на складові частини |
Синхронно і діахронно поділяться на складові частини |
|
|
Сполучники а, але, проте, а проте, однак, так, тільки, лише належать до:
|
єднальних |
розділових |
приєднувальних |
*протиставних |
|
|
Сполучники як, мов, немов, мовби, немовби, наче, ніби належать до:
|
підрядних наслідкових |
підрядних допустових |
*підрядних порівняльних |
підрядних причинових |
|
|
Явище переходу слів інших частин мови в прийменники називається:
|
препозиціоналізацією |
нумералізацією |
*адвербіалізацією |
субстантивацією |
|
|
У якому рядку всі слова належать до службових частин мови?
|
Держава, господарювати, хтось, з-під, п’ять.
|
*Але, отже, з-над, би, через те що.
|
Хоч, зерно, по-іншому, ясний, аби.
|
Нібито, щоб, я, він, немов.
|
|
|
Підрядні сполучники як, ніби, мов, немов, наче є:
|
Причинними |
Часовими |
*Порівняльними. |
Обставинними |
|
|
Слова у зв’язку з, незважаючи на, згідно з , під час - це:
|
*Прийменники |
Сполучення різних частин мови |
Сполучники |
Частки |
|
|
Незмінне службове слово, яке вказує на синтаксичне підпорядкування іменника або його еквівалента іншим словам у реченні чи словосполученні, називається |
*прийменником |
сполучником |
часткою |
вигуком |
|
|
Термін „прийменник” уперше подав у своїй граматиці |
*О. Партицький |
С. Смаль-Стоцький |
А. Кримський |
О. Огоновський |
|
|
Прийменник у поєднанні найчастіше з іменником виражає |
*обставинні значення |
допустові значення |
причинові значення |
часові значення |
|
|
Прийменникові як службовій частині мови притаманне |
лексичне значення |
*граматичне значення |
словотвірне значення |
стилістичне значення |
|
|
Прийменникових граматичних значень виділяють |
два типи |
*три типи |
чотири типи |
сім типів |
|
|
Найзагальніше категоріальне відношення іменників до інших слів у реченні виражає прийменниковий тип |
*перший |
другий |
третій |
четвертий |
|
|
Конкретніше граматичне відношення, що формує з однорідним прийменником однорідну функціонально-значеннєву групу виражає прийменниковий тип |
перший |
*другий |
третій |
четвертий |
|
|
Індивідуальне граматичне відношення, завдяки якому один прийменник відрізняється від іншого тієї самої функції, виражає прийменниковий тип |
перший |
другий |
*третій |
четвертий |
|
|
Роль члена речення прийменник виконує |
*тільки в поєднанні з відмінковою формою іменника |
самостійно |
тільки в поєднанні з відмінковою формою займенника |
тільки в поєднанні з відмінковою формою прикметника |
|
|
У сучасній українській мові налічується прийменників понад |
100 |
*200 |
300 |
400 |
|
|
За походження прийменники поділяють на |
*первинні і вторинні |
похідні і непохідні |
прості |
складні |
|
|
За будовою прийменники поділяють на |
первинні і вторинні |
похідні і непохідні |
*прості, складні і складені |
прості, складні |
|
|
В українській мові найбільше прийменникових сполук припадає на |
*Р.В. |
О.В. |
Д.в. |
М.в. |
|
|
Із Р.в. іменників уживається прийменників понад |
100 |
*150 |
200 |
250 |
|
|
У сучасній українській мові класифікуються як службові слова, як прислівники узагальненого значення та як аналітична синтаксична морфема |
*прийменники |
сполучники |
частки |
вигуки |
|
|
Прийменник як частину мови в українському мовознавстві аналізували |
*А. Колодяжний |
О. Мельничук |
І. Вихованець |
З. Іваненко |
|
|
Історію розвитку функцій і складу прийменників в українській мові аналізували |
А. Колодяжний |
*О. Мельничук |
І. Вихованець |
З. Іваненко |
|
|
Прийменникову систему української мови аналізували |
А. Колодяжний |
О. Мельничук |
*І. Вихованець |
З. Іваненко |
|
|
Систему прийменникових конструкцій адвербіального значення аналізували |
А. Колодяжний |
О. Мельничук |
І. Вихованець |
*З. Іваненко |
|
|
Незмінне службове слово, що виражає синтаксичні зв”язки речень або слів і семантико-синтаксичні відношення між ними, називається |
прийменники |
*сполучники |
частки |
вигуки |
|
|
Термін „сполучник” уперше вжив у „Граматиці руского яика” |
О. Партицький |
С. Смаль-Стоцький |
А. Кримський |
*О. Огоновський |
|
|
В окрему частину мови сполучник було виділено в античній граматиці |
*Діонисієм Фракійським |
Плутоном |
Аристотелем |
Сократом |
|
|
Сполучники, які в сучасній мові генетично не членуються на морфеми, називаються |
*первинні |
вторинні |
прості |
складні |
|
|
Сполучники, що утворилися від інших частин мови, називають |
первинні |
*похідні |
прості |
складні |
|
|
Сполучники і, й, що, та, бо - |
*первинні |
вторинні |
прості |
складні |
|
|
Сполучники щоб, дарма що, після того як - |
первинні |
*вторинні |
прості |
складні |
|
|
Сполучники одиничні, повторювані і парні розрізняють за |
будовою |
походженням |
значенням |
*способом уживання |
|
|
За способом уживання сполучники не тільки...але й, не лише...а й , як...так і - |
повторювані |
*парні |
одиничні |
прості |
|
|
За способом уживання сполучники і...і, ні...ні, але...але - |
*повторювані |
парні |
одиничні |
прості |
|
|
