Тема 5. Службові частини мови. Частка

Частки в українській мові утворюються:

від самостійних частин мови

від службових частин мови

*від самостійних і службових частин мови

від іменників

У реченні На те і вчителька вона! (В.Сосюра) слово і є:

сполучником

вигуком

*часткою

прийменником

Частки тут, куди, мало, зовсім, прямо, тільки та ін. утворюють групу

відзайменникових часток

*відприслівникових часток

відіменникових часток

відприкметникових часток

Слова хай, нехай, бодай, давай, щоб, би належать до:

стверджувальних

питальних

*формотворчих

словотворчих

Серед поданих слів виділіть частку.

Кожен.

*Тільки.

Попід.

Гаряче.

Визначте, до якого розряду за значенням належить ужита в поданому реченні частка?

Хороші діти Ніна й Валентин, та, знов-таки, хорошими дітьми багато хто з нас може похвалитись (М. Рильський).

Заперечна.

*Формотворча.

Модальна.

Вказівна

Укажіть, у якій із поданих словосполук частка пишеться окремо

Ніби/то.

Ато/ж.

Де/коли

*Тільки/що.

Укажіть, у якій із поданих словосполук частка пишеться через дефіс?

*Казна/що.

Хіба/що.

Хотів/би.

Бо/ж.

Укажіть, із яким словом ні пишеться окремо.

*ні/з/ким.

ні/почому.

ні/котрий

Ні/за/що

Частку таки, яка стоїть перед словом, пишемо:

*Окремо.

Через дефіс.

Разом.

Залежно від контексту.

Незмінні службові слова, які надають реченню або членам речення додаткових значеннєвих відтінків, називаються

прийменники

сполучники

*частки

вигуки

Термін „частка” вперше використано в „Українському правописі” (проекті для ознайомлення)

*1926 року

1933 року

1946 року

1961 року

Частки виконують основні функції

*дві

три

чотири

шість

Комунікативні і формотворчу функції виконують

прийменники

сполучники

*частки

вигуки

За будовою частки поділяються на

прості

складні

складені

*прості і складені

Слова чи, хіба, невже належать до

*питальних часток

спонукальних часток

бажальних часток

стверджувальних часток

Слова хай, нехай, бодай належать до

питальних часток

*спонукальних часток

бажальних часток

стверджувальних часток

Слова б, би належать до

питальних часток

спонукальних часток

*бажальних часток

стверджувальних часток

Слова так, атож, авжеж, аякже належать до

питальних часток

спонукальних часток

бажальних часток

*стверджувальних часток

Частки, що підкреслюють головне у висловлення тільки, лише, лиш, хоч, хоч би, належать до

*обмежувально-видільних

підсилювально-видільних

часток зі значенням припущення, сумніву, непевності

вказівних часток

Частки, що підкреслюють головне у висловлення і, аж, таки, все ж, навіть, саме, належать до

обмежувально-видільних

*підсилювально-видільних

часток зі значенням припущення, сумніву, непевності

вказівних часток

Частки, що підкреслюють головне у висловлення мов, наче, немовби, ледве чи, навряд чи, належать до

обмежувально-видільних

підсилювально-видільних

*часток зі значенням припущення, сумніву, непевності

вказівних часток

Частки, що підкреслюють головне у висловлення ось,он, то, належать до

обмежувально-видільних

підсилювально-видільних

часток зі значенням припущення, сумніву, непевності

*вказівних часток

Слова хай, нехай, би, б належать до

*формотворчих часток

словотворчих часток

аналітичних часток

формантів

Частки, що виражають повне або часткове заперечення змісту повідомлення чи підсилюють його, називаються

вказівними

вигуковими

стверджувальними

*заперечними

У реченні Навряд чи десь в інших країнах співаютьтак гарно слово навряд є

вигуком

*часткою

станівником

модальником

У реченні Он зірка на небі пролетіла слово он є

вигуком

*часткою

станівником

модальником

У реченні Ні, не була ця мисль зухвала слово ні є

вигуком

*часткою

станівником

модальником

У реченні Невже це ранок ? слово невже є

вигуком

*часткою

станівником

модальником

Частка хай за значенням належить до

питальних часток

*спонукальних часток

бажальних часток

стверджувальних часток