3. Організаційно – управлінські чинники:

- гнучкість організаційних структур;

- демократичний стиль управління;

- перевага горизонтальних потоків інформації;

- стратегічне та оперативне планування;

- можливість коректувань;

- децентралізація;

- автономія;

- формування цільових проблемних груп.

4. Соціально – психологічні чинники:

- моральна (внутрішня) винагорода;

- суспільне визнання;

- можливість самореалізації;

- реалізація творчого потенціалу працівників.

Ефективне управління інноваційним процесом потребує нових рішень.

Пошук нових рішень пов’язаний з новим мисленням, яке не спирається на тенденції минулого, без інерції поведінки.

Інерція поведінки притаманна людині – це звичка.

Приклад: студент не вчить – це опір отриманню нових знань – боїться змін, тобто має місце інерція поведінки.

В організації інерція мислення може проявлятися у схильності до традиційного підходу в управлінні, а це є стримуючим фактором в розвитку, тобто фактично означає рух назад.

Розвиток інноваційного процесу в організації залежить від керівництва, оцінки ним інноваційного потенціалу організації, реадаптаційних характеристик, громадянської позиції.

Реадаптація – це переборення інерції поведінки, можливість сприйняття інновацій, готовність до переорієнтації організації.

На заході є менеджери інноватори – вони володіють широким концептуальним мисленням. Їх завдання – це пошук інноваційних ідей, їх вибір і використання у виробничому процесі, вони є консультантами з освоєння нової техніки.

Світ інновацій різноманітний.

Класифікація інновацій використовується з метою їх упорядкування для ефективного поширення і впровадження в практику.

Найпоширеніша класифікація інновацій за їх змістом та сферою застосування:

1) Продуктові інновації – це створення нових продуктів, які використовуються в сфері виробництва чи в сфері споживання.

2) Технологічні інновації – це нові засоби виробництва старих чи нових продуктів, впровадження інформаційних систем.

3) Управлінські інновації - це нові методи організації праці, впровадження методів управління персоналом, сучасних підходів до мотивації, стратегічного менеджменту та ін.

4) Економічні інновації – це інновації у фінансовій чи бухгалтерській сферах, у системі ціноутворення, впровадження комерційного розрахунку та ін.

5) Соціальні інновації – це зміни в умовах роботи, у культурних, екологічних, політичних процесах, зміна способу життя в цілому.

Наприклад, інновація в сфері охорони здоров’я – це утворення лікарень.

6) Юридичні інновації – це зміни в законах, нормативно-правових актах.

Приклади. Закон про відміну смертної кари та ін. Закон про дорожній рух та штрафні санкції.

Слід зазначити, що ефекти дії на суспільство соціальних та економічних інновацій значно більший, ніж вплив чисто технічних інновацій.