По саму зав'язку

Цікаві вирази народні

Ось каже чоловік один:

«В провулок напхано сьогодні

по саму зав'язку машин».

А другий каже, що у нього

по саму зав'язку турбот.

Звідкіль тут зав'язка?

У кого дізнатись учням про зворот?

— Так, певно, говорити стали,—

сказав Олесеві дружок,—

тому що зерно насипали

по саму зав'язку в мішок.

Та ось питають на уроці —

що скаже вчитель про слівце?

— Е, народилося в сорочці,—

всміхнувся він,— словечко це.

У давнину, коли в людини

ще ґудзики не повелись,

була в сорочці чи кофтині

на шиї зав'язка колись.

Коли ж по горло хтось наївся —

«по саму зав'язку»,— казав.

Отак цей вираз і прижився:

народ сказав, як зав'язав.

ЖИТИ НА ШИРОКУ НОГУ

Прислухаємось до слів потроху.

Часом кажуть про якихсь друзяк:

«Звикли жити па широку ногу,

розкошує так тепер не всяк!»

Що то за нога така широка?

Де у нашім вислові взялась?

Дошукатись — немала морока,

а бува, і встановити зась.

Треба знать середньовічну моду

і тодішніх багачів буття:

у Європі моді на догоду

величезне шилося взуття.

Це взуття носили і слов'яни,

козиряла в нім усяка знать:

що ботинки довші — більше шани,

можна багача по них пізнать.

Як, бувало, йде цабе велике —

зразу видно, що воно «з панських»:

ледве не з півметра черевики,

широко ступати треба в них!

Щоб ходить зручніше — неодмінно

мали щось робити мудраки:

в носаках тримать набите сіно

або ще загнути носаки.

У Парижі про панів великих

і сьогодні можна ще почуть:

«О, ці мають сіно в черевиках!»,

тобто добре, в розкоші живуть.

Тож і ми простежить маєм змогу

і потвердити для читачів:

вислів жити на широку ног

породила мода багачів.

Є вона й сьогодні, рать не боса,

правда, вгору носака не пне.

Але глянь: іде, задерши носа,

або, ще як кажуть, кирпу гне.

Література

1. Бабич Н. Основи культури мовлення. – Львів: Світ, 1990.

6. Бортняк А. Ну що б, здавалося, слова… – Вінниця: Редакція газети «Південний Буг», 1992.

7. Ганич Д., Олейник И. Русско-украинский и украинско-русский словарь. – К., 1990.

8. Головин Б. Основи культури речи: Учеб. для вузов по спец. «Рус. яз. и лит.». – М.: Высш. шк., 1988.

5.Демиденко Л. Речевые ошибки: Учеб. пособие для филологических факультетов пединститутов. – Мн.: Выш. школа, 1986.

6. Пентилюк М. Культура мови і стилістика: Пробний підручник для гімназій гуман. профілю. – К.: Вежа, 1994.

7. Словник української мови. В 11-ти томах / За ред. Ільїна В., Зайцевої Т., Паламарчука Л. та ін. – К.: Наук, думка, 1970-1980.

8. Грищенко А., Мацько Л., Плющ М. та ін.;Сучасна українська літературна мова: Підручник / За ред. А.Грищенка. – К.: Вища шк., 1993.

Практичне заняття № 4

Тема: Точність, стислість, доступність,

логічність і впливовість мовлення.

ПЛАН

1. Різноманітність визначень поняття «точність мовлення» у посібниках та підручниках.

2. Умови точності і стислості мовлення.

3. Логічність мовлення.

4. Стислість і доступність мовлення.

5. Впливовість мовлення.