3. З якою метою м.Коцюбинський уводить у ранні твори діалектизми?

а) для характеристики персонажів: талапатись, захтіло, тра, брилює,

їдно, порайчик, хустя;

б) для ознайомлення читача з матеріальними речами-назвами одягу

(манійова спідниця, кічка); речами сільського побуту (кукла льону, васаг);

4. Які мовні засоби використовує письменник-мариніст

М.Коцюбинський для зображення моря?

а) порівняння: "на нас дивилась мозаїка дна, фіолетові плями густих

подорослів, блакитні очі підводних пісків, стара бронза і темносиня

емаль, що зливались в один вогняний сплав";

б)метафори: "Море дедалі втрачало спокій...Море стемніло, змінилось. Дрібні хвилі зливались докупи і, мов брили зеленкуватого скла, непомітно підкрадались до берега, падали на нього і розбивались на білу піну" .

5. Зразки науково-публіцистичного стилю відображені в яких

творах М.Коцюбинського?

а) реферат про І.Франка;

б) листи до українських письменників;

в) статті, рецензії.

6. У чому полягає внесок м.Коцюбинського у розвиток

синтаксиу української літературної мови?

а) широко використовував і шліфував усі наявні в структурі української

мови типи речень;

Б)високо підніс ритмомелодійне звучання прозової фрази.

7.Які із синтаксичних особливостей властиві мові

творів М. Коцюбинського?

а) відокремлення членів речення аж до винесення деяких за рамки

речення з об'єктом характеристики, градацією однорідних членів

речення, що створює характер психологічного та емоційного

посилення;

б)часте використання неповних, обірваних речень, якими передається рух схвильованого, адекватного мислення;

в)використання надфразних єдностей.

8. Які із зворотів мови, що зустрічаються у творах

М.Коцюбинського, не становлять сучасної літературної норми?

а) "схожий до яйця" ,"забуваючи на закон", "клясти чоловікові" ,

"самота ... налилася вухами";

б) "ставлять про сторожа", "благання о поміч" , "проз корчму" , "те

вікно його боліло".

9. У чому полягає значення Леся Українки в історії української

літературної мови?

а) збагачує українську літературну мову лексикою та фразеологією, що позначає поняття соціально-ідейної сфери, сфери світової культури і

науки;

б) урізноманітнює і поглиблює українську мову образними засобами

словесно-художнього виразу;

в) передає загальновживаними лексичними і фразеологічними засобами

народної української мови складні поняття науки, філософії,

психології, історії,міфології, мистецтва, естетики і цим самим вводить

українську літературну мову в коло високорозвинених літературних

мов світу.

10.З якою метою Леся Українка вводить суспільно-публіцистичну

лексику у свої твори?

а) для зображення сучасних їй подій;

б) для висвітлення історичного минулого багатьох країн:

марсельська пісня, вікліфовці, лолларди.

11. Які групи лексики використовує Леся Українка у своїх творах?

а) філософську лексику: самопізнання, питання, деїсти, детерміністи;

б) загальнонаукову лексику: аналіз, заказ, теорема, паралель,

цивілізація, фантазія, натура, тенденція;

в) термінологічна лексика: увертюра, акорд, гама, скульптура,

ескіз, статуя, п'єдестал, колона, галерея, мозаїка.

12. Які тематичні групи лексики вводить Леся Українка для

опису подій в античному світі?

а) назви частин будинків: атріум, андроніт, гінекей, перистиль, триклінія;

б) назви музичних інструментів: кітара;

в) назви суспільних відносин: цезар, патрицій, легат, плебей.

13. Яку фразеологію використовує Леся Українка у своїх поетичних

творах?

а) крилаті літературні вислови з російської мови: "Для нас у ріднім краю навіть дим солодкий та коханий", "Весь поміст у пеклі з добрих

намірів зложився", "лицар без страху і догани";

б)крилаті слова і вислови з європейських і класичних мов: "Соntra sреm

sрего" (лат. - "Без надії сподіваюсь!"), "SІеllа maris" (лат. - "Зоря

морська"), "То Ье оr not to be" (англ. - "Бути чи не бути);

в) крилаті вислови стародавності і європейської літератури входять у

перекладах: "Чого ж втік від неї, як від жінки Поті фара”, „Чаша

святого Грааля";

г) біблійні вислови: "плач Єремії", "прокляття Рахілі", "терновий

вінець","блаженна лож";

д) афористичні вислови "Рочкуй меча на рало", "Чий хліб і праця, того й

земля", "Тільки той ненависті не знає, хто цілий вік нікого не любив”,

"ніяка туга краси перемагати не повинна".