14. Які фольклорно-пісенні мовні засоби використовує у творах

у творах Леся Українка?

а) словосполучення типу "темний гай", " зелений розмай", "вітер тер

гуляє", "лист зелененький", "калинова стрілка", "барвінок хрещатий”, ”

журпива пісня";

б) зменшувально-поетичні форми слів: нічка, місяченько, біленькі,

дівчинонька, калинонька;

в) словотвірні форми парного вживання, одне з яких є поетичною

прикладкою: плакати-ридати, туга-журба; І, пташками-піснями

шляхами-теренами, думки-гадки, світить-палає.

15. Які із неологізмів були створені Лесею Українкою?

а) вихра-велета, думи-хвилі, пісня-отрута, сльозами- співами, муза-

чарівниця, сперечниця-хмара;

б) срібнолука богиня, стрібнострунні арфи, ломикамінь, мореходці.

16. Які із фонетико-правописних особливостей виявляються у мові

творів Лесі Українки?

а) відсутній апостроф у словах вьяне, вйяне;

б) вживання форми слова чі;

в) використання конструкцій: у порога, к широким, з того винна ти, із

сього винен я.

17. Які із лексичних особливостей властиві драматичним

творам М.Кропивницького?

а) слова розмовного характеру: складатися, викати, дурисвіт,

кацавейка, рипатися;

б) слова з виразним забарвленням зневаги, презирства: насмоктатися,

притиритися, стовбичити, здихатися;

в) іншомовні слова: календар, процент, колонія, килорнет(кларнет);

г) неологізми: незгойний, самостійний.

18. Які елементи народної фразеології використовує

М. Кропивницький у своїх творах?

а) "за холодну воду не береться", "докотилась нитка до клубочка",

"возом зачепили", "не в ті взувся", "душі не чує";

б) "їж борщ з грибами, держи язик за зубами", " не втаїться кохання, як у

мішку шило".

19. Які із синтаксичних особливостей відображаються у мові

творів М.Кропивницького?

а) переважають складносурядні речення;

б) переважають складні багатокомпонентні речення із супідрядністю.

20. Які із фонетико-морфологічних особливостей властиві мові

творів М.Кропивницького?

а) Д.в. одн. іменників Ч.р. завжди має закінчення -ові, -еві (без

паралельних форм з -у, -ю): Йосипові, батькові, шинкареві;

б) М.в. одн. прикметників, займенників, числівників Ч. і С.р. має

переважно закінчення -ім: на молодім, зрадливім, другім;

в) у формах тепер. і майб. часу дієслів у 1 ос. одн. приголосні основи

д, т, с залишаються без переходу в дж, ч, ш: ходю, платю, просю,

заголосю.

21. Які із семантичних груп лексики вживаються у творах

М.Старицького?

а) слова на означення дії: бавити, брехати, верзти, вивчитися;

б) слова на означення предметних понять: бідність, брат,

годованець, голубка, двір, душа, звичка, краса, любисток, мова,

неділя;

в) слова на означення якості: бідний, гарний, добрий, милий.

22. Які із фразеологізмів введено М.Старицьким у драматичні

твори?

а) "горе тільки рака красить!", "громада великий чоловік!", "хіба тільки

світу, що в вікні?", "доки сонце зійде, роса очі виїсть";

б) "шила в мішку не втаїш", "пан або пропав!", "котові смішки, а мишці

слізки".

23. Які із морфологічних особливостей відображаються у мові

творів М.Старицького?

а) дієслівні форми 3 ос. тепер, часу одн. - здебільшого без закінчення -

є: коха, застила, збавля;

б) у М.в. одн. прикметників і займенників Ч. і С.р. вживаються

закінчення —ім: добрім, всім, твоїм;

в) Д.в. іменників Ч.р. має закінчення -ові (-еві): кравцеві, паничеві,

зятеві, дідові.

24. Які із тематичних груп слів вживаються у мові творів

І.Карпенко-Карого?

а) слова на означення предметних понять: борщ, бурячок, горло, город,

пес, пшоно;

б) слова на означення якості: учений, глевкий, глухий, готовий;

в) слова на означення дії: бачити, брехати, варнякати, веліти.

25. З стилістичного погляду які із шарів лексики

використовуються І.Карпенком-Карим у драматичних творах?

а) загальновживана лексика: вареники, глек, вокзал, поїзд, стерня,

випасати, хліб, вівці;

б) розмовні слова: лупцювати, вперти, махати, варнякати;

в) вузькодіалектні слова: розрізнятися (розлучатися), свіжо (тільки

ще),потембос (твердий);

ґ) книжно-літературні слова: артист, канапка, каніпуш, комедія, акцент,

актор, аматорський.