Анотації до деяких тем магістерських робіт

Тема: „Фінансовий механізм підвищення ефективності

функціонування банків”.

АНОТАЦІЯ

Робота присвячена дослідженню проблем ефективності функціонування банків в умовах ринкової трансформації економіки України. Аналізується економічна природа, сутність фінансового механізму діяльності банку, особливості побудови фінансового механізму в умовах розвитку банківської системи. На основі аналітичної оцінки ефективності банків визначаються фінансові показники в системі фінансового механізму, що відображають ефективне функціонування комерційних банків.

Методологія і методика дослідження базується на загальнонаукових і спеціальних методах пізнання, дедуктивному підході до вивчення умов і можливостей розвитку банківських інститутів.

Використання методу порівняльного аналізу щодо орієнтації банківської діяльності дозволило змоделювати принципи і функції реалізації фінансового механізму в умовах стабілізації банківської системи України. Використовується метод наукової абстракції у визначенні особливостей і проблем фінансового механізму. Аналітична оцінка діяльності комерційних банків в умовах стабілізації кредитного ринку України досліджується методом системного аналізу. Широко використовуються теоретичні дослідження вітчизняної і закордонної економічної думки з питань становлення і розвитку банківської системи, стабілізаційних процесів на кредитному ринку, ролі фінансового механізму в сучасній практиці банків. Такий підхід дав можливість на базі логічної аргументації, порівняння, моделювання й узагальнення зробити комплексний аналіз складових фінансового механізму діяльності комерційних банків.

Аргументується, що поступова трансформація національної економіки в ринкову вимагає створення розвиненої банківської системи, здатної нормалізувати ситуацію у фінансово-грошовій сфері, і на цій основі послабити платіжну кризу і дефіцит оборотного капіталу. Метою реалізації фінансового механізму банківської діяльності є забезпечення подальшого розвитку банківської системи саме в цьому напрямку.

Продовження додатка Р

Проведений у роботі аналіз теоретичних основ фінансового механізму банківської діяльності дав можливість визначити, що банківська конкуренція характеризується рядом специфічних рис, що відрізняють її від конкуренції в інших областях економіки, а саме: завдяки високому ступеню диференціації продуктів і послуг банківська конкуренція має багато різновидів і відрізняється високою інтенсивністю; значний контроль державних органів влади обмежує можливість комерційних банків використовувати ціну як фактор конкурентоспроможності, тому таким фактором стає якість банківських продуктів і послуг; банківські продукти і послуги різних банків практично є субститутами, але поза банківською сферою замінників не існує.

Аналітична оцінка фінансових показників діяльності банків України показала, що в українській банківській практиці розповсюдженим є використання окремих інструментів впливу на клієнтів і контактні аудиторії. Найбільш часто використовується комплекс оперативного впливу в частині цінової політики і реклами, тобто засобів безпосереднього впливу на клієнтів.

Для оцінки загальної готовності банків до реалізації фінансового механізму пропонується методика контролю реалізації фінансового механізму. Оптимізувати фінансовий механізм вважається доцільним за допомогою формування позитивної корпоративної культури банку, що підвищує конкурентоспроможність за рахунок залучення споживачів і полегшення доступу до фінансових, інформаційних і матеріальних ресурсів; забезпечує зростання обсягів продажів банківських продуктів і послуг.

Обґрунтовано необхідність і шляхи удосконалення методів впливу фінансового механізму на підвищення ефективності банківської діяльності. Визначено організаційно-правові основи фінансового механізму банківської діяльності. Змодельований ефективний фінансовий механізм, що пропонується реалізувати через використання моделі оптимізації активів і пасивів комерційного банку і моделі оптимізації інвестиційної і кредитної політики. У роботі показано, що результати аналізу надійності комерційних банків є підставою для оптимізації структури пасивів і активів. Модель оптимізації структури пасивів і активів передбачає реалізацію стратегії управління пасивами й активами і комунікаційної стратегії. Модель оптимізації структури пасивів і активів повинна: базуватися на оцінці перспектив у сфері політики, економіки, технологій;

Продовження додатка Р

• спиратися на сучасні методи прогнозування й аналізу, що допоможуть відслідковувати нові тенденції ринку банківських послуг;

• бути інтегрованою функцією в діяльності банку, що дозволить забезпечити міцні ринкові позиції або вчасно їх оптимізувати.

Задача оптимізації структури активів і пасивів комерційного банку полягає в постійному виборі з безлічі визначених видів кредитно-інвестиційної діяльності такого набору, що дозволить одержати максимальний результат з мінімальними витратами.

Обґрунтовано пропозиції щодо підвищення ефективності кредитної й інвестиційної політики банку, що визначається, по-перше, загальними установками стратегії розвитку щодо операцій із клієнтурою, по-друге, практичною діяльністю банківського персоналу, що реалізує ці установки.

Тема: „Організація нагляду та контролю за банківською діяльністю”

АНОТАЦІЯ

Робота присвячена дослідженню проблем здійснення нагляду за діяльністю банківських установ з боку Національного банку України.

Значна увага приділена вивченню необхідності нагляду за діяльністю банків з боку держави, його суті й етапів здійснення. Проаналізовано існуючі системи органів банківського нагляду в різних країнах. Доведено доцільність покладання функцій нагляду на Національний банк України.

У роботі проаналізована роль банків у протидії легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом, а також відзначені кроки, зроблені Україною, і, зокрема, НБУ в цьому напрямку. Намічено основні напрямки діяльності банків з фінансового моніторингу окремих банківських операцій.

Вступний контроль (перший етап) є важливої складового банківського нагляду, оскільки обмежує можливість здійснення банківських операцій тільки тими суб'єктами, що мають ліцензію на право займатися банківською діяльністю. На цій стадії банківський нагляд зобов'язаний не допускати до банківської діяльності фахівців з недостатніми професійними якостями, засновників з незадовільним фінансовим станом і т.д. На цьому етапі банківський нагляд підрозділяється на дві стадії: державну реєстрацію банку як юридичної особи й одержання ліцензії на здійснення банківських операцій.

Продовження додатка Р

Удосконалювання нагляду на цьому етапі може здійснюватися по двох основних напрямках: удосконалювання нагляду за власниками банківських організацій і удосконалювання нагляду за керівниками банків (філій). Важливим моментом на етапі допуску банківських організацій на фінансовий ринок України є розмір їх оплаченого статутного капіталу. Як показав аналіз, сьогодні вимоги до мінімального розміру статутного капіталу банків у залежності від їхньої спеціалізації і місця функціонування можна вважати достатніми.

Другим етапом наглядової діяльності НБУ є попередній (пруденційний/документарний) нагляд, мета якого – забезпечити перевірку виконання банками установлених вимог щодо виконання ними банківського законодавства, нормативно-правових актів НБУ. У процесі аналізу діючої системи економічних нормативів визначені недоліки в розподілі активів на групи ризику, а також позначені проблеми в методиці розрахунку деяких нормативів. Запропоновано більш гнучку систему управління рівнем регулятивного капіталу банків у залежності від їхньої спеціалізації і місця функціонування.

Стверджується, що одним з методів превентивного контролю і попередження ризиків є запропонована схема нагляду за операціями банків у режимі реального часу, суть якої полягає у виявленні конкретних операцій, що суперечать як вимогам нормативно-правової бази НБУ, так і власним внутрішньобанківським положенням, і недопущенні їхнього проведення в оперативному порядку.

Одночасно з попереднім контролем органи банківського нагляду здійснюють поточний контроль за діяльністю банків шляхом їхнього інспектування. Аналіз діючого механізму інспектування банків показав, що в процесі проведення інспекційних перевірок підрозділ банківського нагляду стикається з рядом проблем. На основі їхнього аналізу сформульовано основні напрямки удосконалювання інспектування банків.

Особливий акцент робиться на здійснення нагляду за діяльністю банків на основі системи оцінки ризиків, що складається з трьох компонентів: класифікація ризиків на категорії; визначення критеріїв оцінки для кожної категорії ризику; власне оцінка розміру ризику, якості управління їм, сукупного ризику і напрямку його зміни.

Продовження додатка Р

На основі проведеного аналізу заходів впливу, що застосовуються до банківських організацій з боку Національного банку України, виявлено, що сьогодні найбільш ефективним з них є припинення (обмеження) окремих видів здійснюваних операцій. Такий захід впливу може як поліпшити, так і погіршити фінансовий стан банку. Важливим важелем нагляду є застосування штрафних санкцій до банків і їхніх керівників.

Реорганізація банків – важливий метод їх структурного перетворення. На підставі узагальнення закордонного й українського досвіду обґрунтовано можливі форми і процедури реорганізації українських банків. З метою надання допомоги банкам у проведенні санації і реструктуризації їхніх активів доцільно створити спеціальну організацію (комітет) з питань реструктуризації банківських активів при Національному банку України або Асоціації українських банків. Визначено фактори, що стимулюють злиття банків.

Ліквідація банку – тривалий і складний процес. Досвід проведення цієї процедури в нашій країні ще незначний, не узагальнений і не має наукового, правового, економічного обґрунтування. Ліквідація як банкрута навіть одного банку істотно впливає на стан фінансового ринку країни. Це обумовлює винятковість процедури ліквідації банків і необхідність зваженого підходу в кожному окремому випадку.

Тема: „Управління ресурсним потенціалом банку”

АНОТАЦІЯ

Магістерська робота присвячена розробці теоретичних основ, методичних підходів і рекомендацій, спрямованих на підвищення ефективності управління ресурсним потенціалом банку.

На основі теоретичного аналізу й узагальнення основних положень з формуванню ресурсів банку й виявлення розбіжностей у визначенні терміна «банківські ресурси» уточнене поняття «ресурси комерційного банку», розглянутий термін «ресурсний потенціал комерційного банку» і розкрита його сутність.

Продовження додатка Р

Обґрунтовано, що таке розмежування понять дозволяє уникнути розбіжностей у визначенні терміна «банківські ресурси», а також чіткіше структурувати задачу управління ресурсним потенціалом банку, що сприяє конкретизації змісту стратегічних і тактичних задач у банківській сфері.

Проведено узагальнений ретроспективний аналіз методичних основ управління активами і пасивами банку. Доведено, що більшість задач з управління активами і пасивами банку пов'язано з необхідністю правильного врахування тимчасового фактора. Розгляд управління фінансовими ресурсами комерційного банку у виді складного і багатогранного процесу дозволив обґрунтувати тезу про те, що дане управління є особливою складовою частиною фінансового менеджменту.

У роботі детально проаналізовано тенденції розвитку системи комерційних банків в Україні; проведений аналіз залучення коштів у комерційні банки й ефективність їхнього використання банківськими установами. З метою підвищення результативності управління банківськими ресурсами у роботі обґрунтований і розроблений відповідний стратегічний підхід. Для реалізації такого підходу виділені елементи регулятивного кільця управління ресурсами банку, визначені умови, що повинні відображати критеріальні функції управління ресурсним потенціалом комерційного банку, запропонована модель такого управління.

Для раціонального залучення і розміщення банківських ресурсів у магістерській роботі розглянуті нові критерії доцільності проведення активно-пасивних операцій комерційного банку. На основі введених критеріїв і формалізованої оцінки тенденції зміни обсягів залучених ресурсів і виданих кредитів розроблений підхід до збалансованого проведення активно-пасивних операцій банку і вибору джерел залучення коштів.

Одним з основних моментів у проведенні зваженої банківської політики в області управління його ресурсами є визначення взаємозалежної системи ставок по кредитних і депозитних операціях банку.

Продовження додатка Р

Для рішення цієї задачі в роботі розроблена графічна модель рівня кредитних і депозитних ставок у залежності від рівня очікуваної прибутковості і ризику проведення конкретних операцій. Запропонована модель складає основу підходу до формування визначеного рівня кредитних і депозитних ставок банку.

З метою належного використання інформаційного ресурсу при плануванні проведення активно-пасивних операцій банку введена в розгляд двомірна інформаційна структура упорядкованого розміщення елементів даних щодо напрямків залучення і використання ресурсів комерційного банку. Розкрито сутність відповідного планування.

Тема: „Забезпечення фінансової стабільності банків України”

АНОТАЦІЯ

Магістерська робота присвячена питанням забезпечення фінансової стабільності банків у сучасних умовах розвитку економіки України.

Основні результати дослідження полягають в обґрунтуванні теоретичних основ фінансової стабільності банків і розробці практичних рекомендацій з її забезпечення стосовно до особливостей функціонування вітчизняного банківського сектора.

У роботі досліджене поняття фінансової стабільності, визначений її взаємозв'язок з такими категоріями, як надійність, стійкість, платоспроможність, ліквідність, кредитоспроможність.

Запропоновано трактування фінансової стабільності, що характеризує такий стан усієї сукупності фінансових відносин банку, який забезпечує його безперервне функціонування і позитивну динаміку розвитку.

Проаналізовано фактори фінансової стабільності банку й уточнена їхня класифікація. Розширено систему принципів роботи фінансово стабільного банку, а також обґрунтовані кількісні критерії його роботи.

Продовження додатка Р

Проведено аналіз переваг і недоліків методів оцінки фінансового стану банку, а також встановлені границі їхнього практичного застосування для цілей визначення поточних і перспективного рівнів фінансової стабільності банків. У результаті зроблений висновок про необхідність розробки нового підходу, що дозволяє нівелювати слабкі місця наявного методологічного апарату.

Для вирішення поставленої задачі запропоновано адаптацію системно-ситуаційної моделі оцінки фінансового стану банку, що дозволяє визначити рівень фінансової стабільності з урахуванням меж розвитку банку, його прогнозного і цільового стану, виявити проблемні ситуації на основі зіставлення поточних і цільових показників роботи банку з їх граничними значеннями. На основі запропонованої моделі проведене дослідження фінансової стійкості вітчизняних банків, у результаті якого був зроблений висновок про її недостатній рівень для більшості з них.

У процесі дослідження був проведений науковий експеримент із використанням експертних технологій, за допомогою якого експертам було запропоновано оцінити міру впливу різних фінансових показників на результуючу оцінку фінансового стану банку. У підсумку встановлено, що найбільш важливими узагальнюючими показниками банківської діяльності вважаються коефіцієнти адекватності капіталу, загальної ліквідності і прибутковості активів. Експеримент показав високу погодженість кінцевих результатів, а результати моделювання знайшли своє безпосереднє застосування в системно-ситуаційній моделі.

У результаті дослідження форм і методів державного регулювання банківської сфери зроблений висновок про необхідність розвитку системи стимулюючих заходів поряд з діючими стратегічними, превентивними, штрафними і санаційними формами і методами забезпечення фінансового добробуту банків, що дозволить гармонізувати систему державного регулювання і надасть у розпорядження банків додатковий інструментарій поліпшення їхніх фінансових позицій.

Обґрунтовано, що в умовах трансформаційних перетворень умов господарювання особливого значення набувають інноваційні підходи в управлінні.

Продовження додатка Р

Згідно з таким підходом пропонується розглядати запропоновану системно-ситуаційну модель, практична реалізація якої в роботі банків передбачається шляхом упровадження проекту «Віртуальний банк». Для безпосереднього запуску проекту запропоновано внести зміни в типову організаційну структуру банку за допомогою створення інформаційно-аналітичного центра. Проект дозволить у режимі реального часу відображати поточний фінансовий стан банку; проектувати, моделювати і прораховувати наслідки прийнятих управлінських рішень з ефектом особистої участі працівників навіть середнього рівня управління; формувати стратегічні цілі з орієнтацією на стабільний розвиток банку, досліджувати сценарії розвитку банку, визначати міру його проблемності, оцінювати імовірність банкрутства.

Обґрунтовано, що використання «Віртуального банку» через мережу інформаційно-аналітичних центрів на різних рівнях управління (міжнародний, національний і регіональний) дозволить забезпечити ефективний менеджмент, контроль і моніторинг за всіма структурними підрозділами банку, підвищити рівень аналітичності інформації, наданої банками в Національний банк України; створити достовірний національний рейтинг банків; удосконалити технологію регулювання і моніторингу державної політики в банківській сфері; контролювати відповідність національних норм і правил міжнародній практиці ведення банківської справи, що в комплексі буде сприяти підвищенню рівня фінансової стабільності банків України.