Транзитивній економіці”

АНОТАЦІЯ

Робота присвячена розробці теоретико-методологічних основ і практичних рекомендацій з формування й ефективного використання організаційно-економічного механізму реалізації банками в промисловому регіоні соціальної функції в умовах нестабільного ринкового середовища. Системно розглянута проблема місця і ролі специфічного фінансового інституту в процесах соціалізації економіки регіону з позицій макро- і мікроекономічних підходів. За результатами дослідження обґрунтована сутність суспільної функції банків у соціально орієнтованій економіці, визначений предмет діяльності банківської сфери і представлене визначення категорій "банківська послуга", "банківська операція" і "банківський продукт".

Для удосконалення аналітичного забезпечення механізму ефективної участі банків у соціальній конверсії економіки в роботі розроблена класифікація банківських послуг і відповідних їм банківських операцій і продуктів.

Здійснено аналіз процесів формування і використання потенціалу банківської системи в забезпеченні соціальної динаміки регіонів. Обґрунтовано причини і встановлені негативні тенденції в здійсненні банками соціально орієнтованої стратегії на рівні регіонів. На підставі досліджень динаміки надання банківських послуг і міри задоволення потреб у них зроблений висновок, що саме орієнтація в стратегії банків на короткострокові інтереси суб'єктів економіки обмежує їхній власний потенціал соціалізації.

З метою максимально можливого залучення банків, як об'єкта фінансово-економічного регулювання в регіоні, у процеси соціалізації улаштовується концепція банківського потенціалу. Досліджено особливості формування і повноти використання створеного за роки ринкового трансформування ресурсного потенціалу банківської системи України в цілому й у регіональному розрізі.

Продовження додатка Р

На підставі аналізу реалізованих стратегій інших країн у сфері регулювання соціальної динаміки запропонований організаційно-економічний механізм стійкої реалізації банками соціальної функції в процесі надання банківських послуг юридичним і фізичним особам. Виходячи з результатів дослідження, визначені основні елементи цього механізму: інформаційне забезпечення, алгоритм формування кадрового потенціалу, мотиви і стимули залучення персоналу банків на задоволення потреб клієнтів.

Тема: „Антикризове управління у банку”

АНОТАЦІЯ

Робота присвячена розробці теоретичних основ, методичних підходів і практичних рекомендацій, спрямованих на підвищення ефективності вибору стратегії в системі антикризового управління комерційним банком.

У сучасних умовах антикризового управління необхідно розширити сферу його дії за рахунок введення етапу потенційної кризи, що дозволяє розробляти і вибирати стратегію його попередження. Запропоноване визначення антикризового управління охоплює всі етапи розвитку кризи, має стратегічну спрямованість і забезпечує адаптацію банку до умов мінливого зовнішнього середовища шляхом реалізації відповідних антикризових стратегій.

У роботі уточнена класифікація видів кризи в процесі функціонування і розвитку комерційного банку, що сприяє визначенню системи аналітичних показників його діагностики і розробці дієвих антикризових стратегій.

Розроблено технологію моніторингу зовнішнього і внутрішнього середовища комерційного банку на основі комплексного використання методик SPACE-аналізу і SWOT-аналізу, що дозволяє виявити ранні сигнали про початок кризи.

Діагностика кризи на основі аналізу фінансового стану банку дозволила зробити висновки про те, що дотримання економічних нормативів є необхідною, але недостатньою умовою успішного функціонування банку.

Закінчення додатка Р

Коефіцієнтний аналіз дозволяє отримати досить повне уявлення про фінансовий стан банку, але його проведення ускладнене набором великої кількості аналізованих показників.

Для конкретизації стратегій антикризового управління і заходів цілеспрямованого впливу в роботі використані багатомірні статистичні моделі, що дозволили виділити внутрішні фактори, що обумовлюють фінансовий стан банку.

У роботі визначені фінансові орієнтири в процесі антикризового управління, що дозволило встановити зони надійності господарювання і напрямки розвитку банку.

Розроблено алгоритм вибору стратегії антикризового управління на основі результатів діагностики етапу розвитку кризи й узгодження цілей зацікавлених у стійкому функціонуванні банку суб'єктів з цілями антикризового управління. Крім цього, запропонований методичний підхід до діагностики етапу розвитку кризи в процесах функціонування і розвитку банку, побудований механізм узгодження цілей зацікавлених у стійкому функціонуванні банку суб'єктів з цілями антикризового управління.

Як інструмент реалізації антикризової стратегії, запропоновано використовувати організаційно-економічний механізм антикризового управління, що забезпечує своєчасну адаптацію банку до змін зовнішнього і внутрішнього середовища, розробку і реалізацію ефективних антикризових стратегій для досягнення вищої мети антикризового управління. Удосконалена система забезпечення його ефективності за рахунок виділення в ній підсистем моніторингу, діагностики етапу розвитку кризи, узгодження цілей зацікавлених у стійкому функціонуванні банку суб'єктів з цілями антикризового управління і вибору стратегії.

НАВЧАЛЬНЕ ВИДАННЯ