2) Поняття та види еластичності пропонування

Еластичність - міра чутливості однієї змінної до зміни іншої змінної, тобто вимірник відносних змін.

Еластичність попиту - відображає ступінь реагування обсягів попиту споживача у відповідь на зміну певних факторів.

Виділяють наступні види еластичності попиту:

• Цінова еластичність попиту.

• Еластичність попиту за доходами.

• Перехресна еластичність.

Цінова еластичність попиту - це відсоткова зміна обсягу попиту, спричинена одновідсотковою зміною ціни даного товару.

В залежності від значення коефіцієнта цінової еластичності виділяють:

• Абсолютно нееластичний попит: Ер = 0. (Рис. 5.4а)

• Нееластичний попит - одновідсоткова зміна ціни призводить до меншої відсоткової зміни обсягу попиту (0 < Ер < 1). (Рис. 5.46)

• Одиничноеластичний попит - одновідсоткова зміна ціни призводить до одновідсоткової зміни обсягу попиту ( Ер - 1). (Рис. 5.4в)

• Еластичний попит - одновідсоткова зміна ціни призводить до більшої відсоткової зміни обсягу попиту (1 < Ер < оо). (Рис. 5.4г)

• Абсолютно еластичний попит - необмежена зміна обсягу попиту при найменшій зміні ціни (Ер —> со). (Рис. 5.4д)

О

Рис. 5.4. Графіки попиту в залежності від ці попої еластичності

Еластичність попиту за доходом - це відсоткова зміна обсягу попиту, спричинена одновідсо тковою зміною доходу споживача.

Чинники цінової еластичності попиту:

• 2)А Поняття та види еластичності пропонування

• Наявність товарів-субститутів - чим більше близьких і досконалих замінників має товар, тим активніше реагує попит на зміну цін на нього.

• Час пристосування до зміни ціни - у короткостроковому періоді попит менш еластичний, ніж у довгостроковому, адже для пошуку товарів-субститутів та зміни структури споживання потрібен час.

• Частка у видатках споживача - чим більшу частку займає товар у видатках споживача, тим більш еластичний попит на нього.

• Важливість товару в житті людини - нееластичним є попит на товари першої необхідності, зміна ціни мало вплине на обсяги покупок цих товарів. Попит на товари розкоші є еластичним за ціною.

3) Надлишок благ – це ситуація, коли мінімальний рівень цін установлюється вище від рівноважної ціни, а обсяг пропозиції перевищує обсяг попиту.

4) Рівновага виробника  ‑ стан виробництва, коли використання факторів виробництва дозволяє отримати максимальний обсяг продукції, тобто коли ізокванта займає найбільш віддалену від початку координат точку.

ВАРІАНТ 12

1.Витрати виробництва , функція витрат, Прибуток

Витрати виробництва – це вартість факторів виробництва, використаних для створення певного обсягу продукції..

Якщо розсудити по аналогії, то альтернативна вартість витрачених на виробництво коштів визначається найбільшим можливим прибутком, що міг би бути отриманий з цих грошей, якби вони були вкладені у щось інше.

розрізняють зовнішні (бухгалтерські або явні) та внутрішні (приховані) витрати. Зовнішні витрати – грошові видатки постачальникам ресурсів, які не належать до власників підприємства. Це сума усіх платежів підприємця по залученню необхідних економічних ресурсів. До їх складу належать заробітна плата найманим працівникам, відсотки за отримані кредити, орендна плата за землю чи інше майно, оплата наданих послуг тощо.

Внутрішні витрати – це грошові платежі, які могли б отримати власники підприємства при альтернативному використанні ресурсів, що їм належать. Підприємець використовує власні гроші, які міг розмістити в банк на депозит, він може використовувати власні приміщення, що могли б передаватися в оренду та приносити відповідний дохід тощо.

Зовнішні та внутрішні витрати формують економічні витрати підприємця. В подальшому викладенні мова йтиме виключно про економічні витрати.

Економічні витрати залежать від кількості використаних ресурсів (їх затрат) та цін за послуги факторів виробництва. Тоді можна установити залежність між обсягами виробництва та мінімально можливими витратами, необхідними для його отримання. Ця залежність називається функцією витрат:

Q = f (PL, L, PK, K), де (6.1)

L, K – затрати праці та капіталу; PL, PK - ціни відповідних ресурсів.

За допомогою функції витрат можна вирішувати як прямі, так і зворотні задачі: мінімізація витрат на заданий обсяг виробництва або максимізація виробництва при заданих витратах.